Хуан де Вальдес Леаль

Хуан де Вальдес Леаль (ісп. Juan de Valdés Leal, 4 травня 1622, Севілья — 15 жовтня 1690, там само) — іспанський художник, графік, скульптор і архітектор епохи бароко.

Хуан де Вальдес Леаль
Juan de Valdés Leal
портрет художника
При народженні	Juan de Valdés Leal
Народження	4 травня 1622(1622-05-04) Севілья, Іспанія
Смерть	15 жовтня 1690(1690-10-15) (68 років)
	Севілья, Іспанія
Національність	іспанець
Країна	Іспанія Габсбургів
Жанр	портрет, релігійний живопис
Навчання	у Антоніо дель Кастільо
Діяльність	художник, скульптор
Напрямок	реалізм
Роки творчості	1652-1689
Вплив	Тиціан, італійські маньєристи
Відомі учні	Lucas de Valdésd
Твори	Vanitas, портрет, релігійний живопис
Діти	Lucas de Valdésd і Luisa de Moralesd
Роботи в колекції	Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Палац витончених мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен, Museum of Fine Arts of Córdobad, Biblioteca Museu Víctor Balaguerd, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Ермітаж, Національний музей мистецтва Каталонії, Національна галерея, Національний музей образотворчого мистецтва, Художня галерея Єльського університету, Державні художні зібрання Дрездена, Goya Museumd, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Музей образотворчого мистецтва Більбаоd, Художній музей Сент-Луїса, Латиноамериканське товариство Америкиd, Museu de Belles Arts de Valènciad, Музей красних мистецтв, Museum of Navarred, Musée de la Faïence et des Beaux-Artsd, Музей Боуз, Мистецька галерея Йоркаd, Courtauld Galleryd, Pollok Housed і Музей Ель Греко
Хуан де Вальдес Леаль у Вікісховищі

Біографія

«Жертвоприношення Авраама». Приватна збірка

Син ювеліра Фернандо де Ніса і Антонії де Вальдес Леаль. За традицією, що здавна існувала в Севільї, обрав прізвище матері, за яким і уславився. Так само зробив ще один севільянець — Дієго Веласкес.

Свідоцтв про ранні роки майбутнього митця не збережено. Є припущення, що він вчився живопису в Кордові у Антоніо дель Кастільо. Одружився там в 1647 на Єлизаветі, дочці з шляхетної родини, за свідоцтвом художника та історіографа Антоніо Паломіно.

Діти художника:

• Луїза Рафаела
• Марія Євгенія
• Лука де Леаль
• Марія де ла Консепсьйон
• Антонія Альфонса

Лука де Леаль був другорядним художником і графіком, став спадкоємцем батька по смерті останнього. До кордовського періоду належить і перший відомий нам твір митця, датований 1652 роком.

Відвідав Мадрид. В 1649, рятуючись від епідемії чуми, повернувся в Севілью.

Став одним із засновників (разом з Мурільйо) Севільської академії живопису, був обраний головним розпорядником гільдії живописців Севільї — братства Святого Луки. Художницею була також його дружина, живописцями стали син і дочки, не наслідуючи, однак, його здібностей.

Творчість

Створив стінописи в монастирі Святої Клари в Кармоні (провінція Севілья), працював в Кордові, але найбільше — в Севільї. В 1671-1672 виконав для Севільський церкви Братства Милосердя Господня цикл робіт Ієрогліфи останніх днів людських, що став вершиною його творчості.

Мав схильність до драматичних сюжетів. В картинах, на відміну від позитивного настрою картин Бартоломео Естебана Мурільйо, панівними були містичні настрої іспанського католицизму, розчарування та зневіри, характерні для кризової доби пізнього іспанського бароко. Деякі з його картин описують ванітас (лат. vanitas, букв. — «Метушня, марнославство»), швидкоплинність і смерть:

• In ictu oculi(англ.) — В одну мить
• Finis gloriae mundi — Вінець слави земної

Галерея

• 
  «Оплакування Христа»
• 
  «Богородиця Непорочного зачаття зі Св. Андрієм та Іваном Хрестителем», Лувр
• 
  Вальдес Леаль. Finis gloriae mundi — Вінець слави земної
• 
  «Євангеліст Матвій».
• 
  «Св. Єронім», Національний музей Прадо
• 
  «Шлях на Голгофу», Музей красних мистецтв, Більбао.
• 
  «Коронація Св. Йосипа».
• 
  «Ассунта» ( Вознесіння Богородиці ), Національна галерея мистецтв, Вашингтон, США.

Спадщина

Вальдес Леаль. In ictu oculi — В одну мить

Низка біблійних композицій Вальдеса Леаль була знищена в ході Війни за незалежність Іспанії в період 1808-1814 рр. Збережені твори представлені в Прадо, Луврі, музеях Севільї, Вашингтону, Санкт-Петербургу, Ульяновська та ін.

Література

• J. Gestoso Perez, Biografia del pintor D. Juan de Valdés Leal, Séville, 1917(ісп.)
• Jacques Lassaigne, La Peinture espagnole de Vélasquez à Picasso, Genève, Skira, 1952 (ісп.)
• Kinkead D.T. Juan de Valdés Leal (1622—1690), his life and work. New York: Garland Pub., 1978(англ.)

Див. також

• Мистецтво Іспанії
• Живопис бароко
• Маньєризм
• Караваджизм
• Мадридська школа

Посилання

• Живопис on line [Архівовано 28 червня 2011 у Wayback Machine.](англ.)