Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Фільми про вампірів початково були піджанром фільмів жахів, де як основна ворожа людям сила фігурували безсмертні істоти, які потребують людської крові. Проте з часом з'явилися фантастичні фільми, бойовики, трилери, вестерни і навіть комедії (зазвичай чорні), де дійовими особами є вампіри. Крім розширення жанрів змінилося і сприйняття самих вампірів — якщо раніше вони вважалися надприродними істотами, то в ряді сучасних фільмів упір робиться на те, що вампіри — це колишні люди, змінені вірусами або магією, або паралельна гілка еволюції.

Історія

ред.

Першим фільмом, де фігурують вампіри, є трихвилинний «Замок диявола» 1896 року режисера Жоржа Мельєса.

Першою кінокартиною, яка збереглася повністю, і в якій безпосередню участь бере вампір, є фільм 1922 року «Носферату. Симфонія жаху» Фрідріха Вільгельма Мурнау за мотивами роману Брема Стокера «Дракула», де о'бєднав міфи і вірування народів Східної Європи і літературну основу. Мурнау візуалізував людські страхи і їх природу, використовуючи образ вампіра як метафору і своєрідний символ «темної» природи людини. Мурнау змінив імена, місце дії і, деякою мірою, сюжет фільму. Однак це не допомогло і вдова Брема Стокера Флоренс Стокер звинуватила кіностудію Prana Film GmbH в плагіаті і виграла судовий процес. Згідно з рішенням суду, всі існуючі копії кінофільму повинні були бути знищені, але в 1930-х роках з'явилися піратські копії фільму, які й дозволили відтворити і зберегти фільм.

На початку 30-х років темою вампіризму зайнявся відомий американський режисер Тод Браунінг. Його перша стрічка про вампірів «Лондон після півночі», була втрачена, до нас дійшли лише невеликі фрагменти. Другий його фільм «Дракула» є екранізацією однойменного роману Брема Стокера. Ця робота Браунінга вважається канонічним фільмом про вампірів. Роль Дракули зіграв угорський актор Бела Лугоши. Саме в стрічці Браунінга вперше був представлений той образ вампіра, якої сьогодні вважається класичним. Режисер відійшов від сприйняття вампіра як чудовиська, вампір представлений як істота, швидше, близька людині. Крім того, в образі Дракули з'являється еротичний компонент. Темна сутність вампіра асоціювалася з його нічною активністю, а ніч традиційно сприймалася як щось пов'язане з сексуальністю людини.

Після фільмів Браунінга режисери перейшли від хоррору до пародійних фільмів жахів, поєднуючи історію Дракули з історією Франкенштейна. На цій хвилі в історію кінематографа прийшов новий жанр — «треш». В основному це були дешеві, погано зняті фільми з кустарними декораціями, що перетворювало фільм жахів у комедію. Хоча родоначальником цього напрямку вважається Ед Вуд, який мало працював з темою вампірів, історія треш-кіно йде від більш ранніх фільмів-попередників, таких як «Дочка Дракули», «Будинок Франкенштейна», «Будинок Дракули».

У 1970-ті, коли фестивальне та авторське кіно однозначно відділяється від масової культури, фільми про вампірів стали жанром, який балансує між ними. Цей напрямок в кіно залишався відносно незалежною явищем, неприв'язаним ні до мейнстріму, ні до артхаусу, ні до фільмів жахів.

Наприкінці 1980-1990-х образ вампіра в кіно більш олюднюється. Характери вампірів подібні до людських, у них є свої закони, традиції і навіть подоба моралі. Вони представлені не як одинаки, вампіри існують як спільнота, соціальні зв'язки якої визначаються біологією вампірів як виду. Вампіри часом були показані як чутливі і тонкі натури. Саме це трактування справило найбільш сильний вплив на формування образу вампіра у масовій культурі 90-х і початку XXI століття, він став більш людяним і романтичним, що дозволило визначити цільову аудиторію, яка включала підлітків і молодих дівчат.

У зв'язку з комерціалізацією кіновиробництва образ вампіра і вампірська естетика в 90-х широко використовуються на телебаченні. Популярний серіал «Баффі-винищувачка вампірів» (1997—2003) приніс у кінематограф образ позитивного метросексуального вампіра.

Сприйняття вампіра у фантастичних фільмах часто залежить від того, чи сюжет будується на протистоянні людей і вампірів як різних істот — тоді останні сприймаються як чудовиська, чи протистояння засноване на ідейних переконаннях, — тоді вампір сприймається як особистість. В останньому випадку сюжет може бути заснований на ситуації, коли люди об'єднуються з вампірами для боротьби зі спільним ворогом, коли б'ються різні клани вампірів або ж коли сюжет фільму побудований на війні вампірів з іншими фантастичними істотами. Вампір може розглядатися як «надбудова» до людини, яка дає фізичну перевагу над іншими людьми.

Дракула

ред.
Докладніше: Дракула (роман)

Граф Дракула — один з найбільш відомих вампірів світу кіно та художньої літератури. Цього персонажа вигадав ірландський письменник Брем Стокер. Ім'я запозичене від прізвиська Влада Цепеша, який жив в реальній Трансільванії у XV столітті. І хоча той Дракула не був кровопивцею у буквальному значенні цього слова, він здобув собі сумнівну славу як кривавий тиран. Але, незважаючи на образ графа Дракули, спотворений романістом Бремом Стокером, далеко не всі вампіри встають із трун і перетворюються в кажанів, щоб перелітати з місця на місце (імовірно, форма кажана — винахід самого Стокера. До нього, за фольклором різних народів, вампіри перетворювалися в яких завгодно тварин, але тільки не в кажанів).

Загальне число фільмів про Дракулу перевищує сотню, що робить його одним з найбільш часто зображуваних персонажів у фільмах жахів. До Дракули близький за популярністю і його антагоніст — професор Ван Хельсінг. Спроби знімати фільми про вампірів були і до Дракули, але саме поява на екрані цього персонажа сприяло популяризації жанру.

Вампіри в аніме та мультфільмах

ред.

В японському фольклорі не існувало вампіра в розумінні, притаманному Європі чи Індії. Тому образ вампіра в аніме зазвичай є типово європейським, навіть гіперболізованим.

Серіали про вампірів

ред.

Найбільш відомі серіали про вампірів:

Найвидатніші фільм (BFI)

ред.

На початку листопада 2022 року Британський інститут кінематографії за результатами опитування кінокритиків та режисерів опублікував[1] список найвидатніших фільмів про вампірів.

Роки Фільми Режисери
1921 Носферату. Симфонія жаху Фрідріх Вільгельм Мурнау
1932 Вампір Карл Теодор Дреєр
1958 Дракула Terence Fisher
1971 Daughters of Darkness Harry Kümel
1973 Ganja & Hess Bill Gunn
1976 Мартін Джордж Ромеро
1979 Носферату — привид ночі Вернер Герцог
1987 Near Dark Кетрін Біґелоу
2014 Що ми робимо у тінях Тайка Вайтіті / Джемейн Клемент
2014 Дівчина повертається сама вночі додому Ana Lily Amirpour

Посилання

ред.
  1. 10 great vampire films. BFI (англ.). Процитовано 7 листопада 2022.