Фрігг (давньосканд. Frigg) — в скандинавській міфології дружина Одіна, верховна богиня. Є покровителькою кохання, шлюбу, домашнього вогнища, народження дітей; є провидицею, якій відома доля будь-якої людини, але яка не ділиться цими знаннями ні з ким[2].

Фрігг
Frigg
Фрігг тче хмари
Скандинавська богиня любові, шлюбу, домашнього вогнища
Міфологіяскандинавська
Божество вскандинавська міфологія
МісцевістьСкандинавія
БатькоНат
МатиФйорґюн
ЧоловікОдін
ДітиБальдр, Гед, Гермод
Атрибутипрядка й пояс із ключами
Частина відскандинавська міфологія і Ásynjurd[1]
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Матір'ю Фрігг уважають Фйорґюн (імовірно — богиня землі), а батьком — Нат з роду велетнів.

Сини Фрігг і Одіна: Бальдр, Гед, Гермод.

Фрігг мешкає в Фенсалірі (болотний будинок, іноді перекладається як водний або океанічний). Її помічники — сестра й служниця Фулла, посланниця Ґна і Глін — захисниця людей. Невідомо достеменно, є вони самостійними особистостями чи втіленнями Фрігг.

Символами Фрігг є прядка й пояс із ключами. У деяких джерелах Фрігг іменують Єленою, що означає «вогонь».

Міфи про Фрігг

ред.

Коли Бальдра, її улюбленого сина, мучили тривожні сни, Фрігг узяла присягу в усіх речей та істот, що вони не завдадуть йому шкоди. Винятком стала лише омела, не взята нею до уваги. Це виявилося помилкою, тому що сліпий Гед з намови бога вогню Локі метнув у Бальдра спис з омели й ненавмисно вбив його. Фрігг намагалася визволити сина з царства мертвих, але зазнала невдачі, оскільки підступний Локі відмовився оплакати Бальдра[2].

Цікавий факт

ред.
  • На честь богині отримав назву окремий випадок трискаїдекафобії — «фріггатрискаїдекафобія». Вона полягає в патологічній боязні «п'ятниці, 13-го».

Див. також

ред.
  • Фрігг — газове родовище у Норвегії.
  • 77 Фріґґа — астероїд, названий на честь божества[3].

Примітки

ред.
  1. Cassell's Dictionary of Norse Myth & Legend — 2002. — С. 36–37. — 494 с. — ISBN 0-304-36385-5
  2. а б Скандинавська богиня Фрігг — богиня шлюбу, любові, сімейного вогнища. Германо-скандинавська міфологія. web.archive.org. 5 червня 2018. Архів оригіналу за 5 червня 2018. Процитовано 13 лютого 2021.
  3. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.