Фролов Сергій Володимирович (актор)
Сергі́й Володи́мирович Фроло́в (нар. 23 серпня 1974) — український актор театру кіно та телебачення.
Сергій Фролов | |
---|---|
Дата народження | 23 серпня 1974 (50 років) |
Громадянство | Україна |
Професія | актор |
Роки активності | 2007 — наш час (кіно) |
IMDb | ID 8871219 |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Фото Сергія Фролова |
Біографія
ред.Сергій Фролов народився 23 серпня 1974 року. Його та молодшого брата виховувала сама мати. У юнацькі роки працював таксистом, офіціантом та барменом, півроку навчався в протестантській семінарії[1]. Закінчив Одеське театрально-художнє училище за спеціальністю «режисер театралізованих вистав» (майстерня В. М. Наумцева, 2017), одеську театральну студію «Зустріч», майстерня В. Г. Рібченко (1997—2000)[2].
З 2004 року Сергій Фролов — актор Одеського театру юного глядача ім. Юрія Олеші. З 2007 року знімається в кіно та на телебаченні.
У 2017 році зіграв роль Симона Петлюри в історичному фільмі Олеся Янчука «Таємний щоденник Симона Петлюри»[3].
Особисте життя
ред.Сергій Фролов був тричі одружений. Має трьох доньок від кожного зі шлюбів[1].
Фільмографія
ред.- Повнометражні художні прокатні фільми
Рік | Назва українською | Роль | |
---|---|---|---|
2017 | Таємний щоденник Симона Петлюри | Симон Петлюра | |
2019 | Кошмарний директор, або Школа №5 | Леонід Пригунов | |
2023 | Мирний-21 | Бєс |
- Телебачення
Рік | Назва українською | Роль | |
---|---|---|---|
2008 | т/с | Посмішка Бога, або Чисто одеська історія | епізод |
2011 | т/ф | Спрага | |
2011 | т/с | Заєць, смажений по-берлінськи | Сергій Павлович Кольцов, воєнлікар в санітарному ешелоні |
2012 | т/с | Викуп нареченої (фільм 3) | |
2012 | т/с | Особисте життя слідчого Савельєва | Геннадій Столбов, наречений |
2012 | т/с | Одеса-мама | оперативник |
2012 | т/с | Синдром дракона | службовець готелю в Празі |
2013 | т/с | Рідкісна група крові | епізод |
2013 | т/с | Сарана | Антон Сергійович |
2013 | т/с | Тест на кохання | Семен Шевчук, однокласник Марини, лікар швидкої |
2013 | т/с | Чорні кішки | Льоха, оперативник |
2013 | т/с | Шулер | Коваль, валютник |
2013 | т/с | Нюхач | Сердюков |
2014 | т/с | До побачення, хлопчики | батько Саші Воронова |
2014 | т/с | Курортна поліція | «Арлекін» |
2014 | т/с | Сонячний удар | чекіст |
2014 | т/с | Син за батька | друг Єгора |
2014-2016 | т/с | Світло і тінь маяка | Лис |
2015 | т/с | Анка з Молдаванки | міліціонер |
2016 | т/с | 40 , або Геометрія почуттів | Вовик |
2016 | т/с | Хрещена | Антон |
2016 | т/с | Маестро | Стас |
2016 | т/с | Співачка | Віталій |
2016 | т/с | Пес-2 | Макаров |
2016 | т/с | Хазяйка | |
2016-2017 | т/с | Райське місце | Семен Назарович Марченко |
2017 | т/с | Нюхач-3 | Сердюков |
2018 | т/с | Прислуга | |
2019 | т/с | Таємниці | Семен |
2019 | т/с | Сонячний листопад | |
2021 | т/с | ангели | |
2021 | т/с | Теорія зла | Анатолій Максимович Казновський, професор |
Театральні роботи
ред.- «ДОУР» («Досконалий універсальний робот»), А. Шагінян (реж. Л. Арзуньян) — Житель міста
- «Прощавай, яр!», К. Сергієнко, Л. Чутко (2004, реж. В. Наумцев) — Жак-Простак
- «Кіт у чоботях», С. Прокоф'єва, Г. Сапгір (2004, реж. В. Левченко)
- «Я рахую до п'яти», М. Бартенєв (2005, реж. О. Бурлай-Пітерова) — Кріт, Жаба
- «Про Іванушку-дурника», М. Бартенєв (2006, реж. В. Наумцев) — Другий розбійник
- «Кицькин дім», С. Я. Маршак (2006, реж. В. Туманов) — Кошеня
- «Светофорушка», Ігор Коршунов (2007, реж. В. Наумцев) — Іван-дурник, Кат
- «Філумена Мартурано», Едуардо Де Філіппо (2007, реж. В. Наумцев) — Умберто
- «Клїти дурня не забороняється», Ксенія Драгунська (2008, реж. Ю. Пляшкова) — Хлопчик
- «Мауглі», Володимир Волькенштейн за казкою Р. Кіплінга (2008, реж. В. Наумцев) — Вовк
- «ПриКЛЮЧения Буратино», О. Толстой (2009, реж. І. Коршунов) — Буратіно
- «І знову буде місяць травень!», Ю. Петрусевічюте, Ю. Пляшкова (2010, реж. Ю. Пляшкова)
- «Міністр Її Величності», М. Варфоломеєв (2010, реж. Е. Шаврук) — Панталоне
- «Принцеса Пірліпат», Е. Т. А. Гофман (2010, реж. Андрій Горбатий) — Мишачий Король
- «Ніч Святого Валентина», А. Мардань (2011, реж. А. Маслов) — Гість
- «Дорога Памела», Дж. Патрик (2011, реж. В. Наумцев) — Бред Венер
- «Вверх ногами», Ксенія Драгунська (2012, реж. Ю. Пляшкова) — Розбійник
- «Найкращий Карлсон», А. Ліндгрен (2012, реж. І.Охотниченко) — Карлсон
- «Біля ковчегу о восьмій», Ульріх Хуб (2012, реж. Яніна Крилова) — Третій Пінгвін
- «Варшавська мелодія» (2012, реж. Сергій Дубровін) — Віктор
- «Таємниця королівської мантії» («Дерев'яний король»), В. Зимін (2013, реж. Юрій Глухарьов) — Піф
Примітки
ред.- ↑ а б Сергій Фролов: «Я дивився на жінку, яку кохав усім серцем, і розумів, що не можу їй дати нічого». 20.01.2017. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 18.07.2017.
- ↑ Фролов Сергей Владимирович [Архівовано 11 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті АБА Студия
- ↑ На українських екранах покажуть стрічку «Таємний щоденник Симона Петлюри» [Архівовано 29 травня 2018 у Wayback Machine.] (сторінка відео на сайті ТСН)
Посилання
ред.Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Візитка Сергій Фролова |
- Сергій Фролов [Архівовано 22 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Кино-Театр. РУ(рос.)
Це незавершена стаття про українського актора чи акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |