Фламандська мова
Фламандська мова (нід. Vlaams) — розмовна (неофіційна) назва нідерландської мови (нід. Nederlands) Бельгії. В офіційному вжитку Бельгії та ЄС (законодавчих актах і навчальних закладах) ця назва не використовується.
Фламандська мова | |
---|---|
Поширена в | Бельгія |
Регіон | Європа |
Носії | 6.1 млн. |
Писемність | латинське письмо |
Класифікація | Індо-Європейська Германська Західно-германська Нижньофранкська Нідерландська |
Офіційний статус | |
Офіційна | Офіційно не використовується. |
Коди мови | |
ISO 639-1 | немає |
Розрізняють чотири основні діалекти нідерландської, поширені в Бельгії: брабантський, східнофламандський, західнофламандський та лімбурзький. Усі ці говірки можна почути й у Нідерландах.
Лінгвістично терміну «(західно)фламандська мова» вживають на позначення мікромови колишнього Фландрського графства (відповідає сучасним територіям бельгійських провінцій Західна й Східна Фландрія, а також Французька Фландрія у Франції та Зеландська Фландрія у Нідерландах.
Назва
ред.Термін «фламандська» став неоднозначним і сьогодні використовується щонайменше у п’яти різних значеннях, залежно від контексту:
- Позначення голландської мови, якою пишуть і говорять у Фландрії, включаючи стандартну голландську мову, нестандартизовані діалекти, а також проміжні форми між місцевими говорами та стандартом. Деякі лінгвісти уникають використання терміна "фламандська" в цьому сенсі, віддаючи перевагу термінам "бельгійсько-голландська" або "південно-голландська".
- Синонім так званої "проміжної мови" (Tussentaal), що поширена у Фландрії.
- Позначення нестандартизованих діалектів і регіолектів Фландрії.
- Позначення діалектів, поширених на території колишнього графства Фландрія, зокрема в провінціях Західна та Східна Фландрія, Зеландська Фландрія та Французька Фландрія.
- Позначення винятково західнофламандських діалектів, поширених у провінції Західна Фландрія, Зеландській Фландрії та Французькій Фландрії.
Класифікація
ред.Glottolog класифікує західнофламандську як окрему мову, яка входить до південно-західної підгрупи голландської разом із зеландською. До західнофламандської Glottolog зараховує французькофламандський і західнофламандський діалекти. Водночас брабантські та східнофламандські вважаються діалектами голландської мови, які належать до центрально-південного голландського діалектного угруповання. Ethnologue також виділяє лімбурзьку та західнофламандську як окремі регіональні мови.
Характеристики
ред.Голландська є основною мовою на півночі Бельгії і використовується трьома п’ятими населення країни у письмовій формі. Це одна з трьох державних мов Бельгії (разом із французькою та німецькою) і єдина офіційна мова Фламандського регіону.
Голландські діалекти в Бельгії мають певні лексичні та граматичні особливості, які відрізняють їх від стандартної мови. Базові слова можуть мати зовсім інше значення або контекст, подібно до різниць між британською та північноамериканською англійською. Вимова стандартної мови у Бельгії також зазнає впливу місцевих діалектів.
Усі голландські діалекти, поширені в Бельгії, мають продовження в суміжних регіонах Нідерландів. Східнофламандський діалект утворює безперервність із брабантським і західнофламандським.
Tussentaal
ред.Це надрегіональна напівстандартизована розмовна форма голландської мови, яка використовує лексику та фонетичний набір брабантських діалектів. Її називають "проміжною мовою", бо вона займає місце між діалектами та стандартною мовою. Вона включає фонетичні, лексичні та граматичні елементи, що не є частиною стандарту, але походять із місцевих говірок.
Цей феномен відносно новий і набирає популярності в останні десятиліття. Лінгвісти відзначають його часткову стандартизацію або еволюцію у напрямі койне. Tussentaal часто використовується в розважальних телепередачах, хоча рідко з’являється в новинах чи інших інформативних програмах.
Бельгіцизми
ред.Бельгіцизмами називають слова або вирази, характерні лише для бельгійського варіанту голландської мови. Деякі з них є запозиченнями з французької мови, інші є "пуристськими" словами, наприклад, droogzwierder ("центрифуга" для сушіння білизни) або duimspijker ("канцелярська кнопка").
Етимологія
ред.Англійське слово Flemish вперше зафіксоване приблизно в 1325 році. Воно походить від старофризької та споріднене з давньонижньонімецьким flāmisk. Сучасне голландське слово Vlaams утворилося від германського кореня flauma- ("затоплений") із додаванням суфікса.
Приклад
ред.Переклад «Заповіту» Тараса Шевченка від нідерландськомовного бельгійця[1] (переклав Г. Схамелгавт)
|
Примітки
ред.- ↑ Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989
Див. також
ред.Це незавершена стаття про Бельгію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |