Федір Ольгердович
Федір Ольгердович (бл.1332/1333[1] — бл. 1394 / бл. 1400) — державний та військовий діяч Великого князівства Литовського, князь Ратненський та Кобринський (бл. 1352 — бл. 1394). Син великого князя Литовського Ольгерда та його першої дружини, Марії Вітебської. Представник династії Гедиміновичів, родоначальник князів Кобринських і Сангушків.
| Федір Ольгердович | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| до 1377 — 1394 | ||
| Попередник: | уділ виділено | |
| Наступник: | Роман Федорович | |
| Народження: | 1332/1333 | |
| Смерть: | 1394 | |
| Країна: |
 Велике князівство Литовське | |
| Рід: | Гедиміновичі | |
| Батько: | Ольгерд | |
| Мати: | Марія Вітебська | |
| Шлюб: | Ольга (?) | |
| Діти: | Роман, Гурко, Сангушко | |
З життєпису
ред.
Ян Тенговський (пол. Jan Tęgowski) вважає його найстаршим зі синів Ольгерда і легітимним спадкоємцем, трон якого захопив Ягайло.[1]
Володів Ратним (до 1377—1394, можливо, що отримав Ратненське князівство ще від Любарта Гедиміновича[1]), Любомлем, правдоподібно, Кобрином, маєтностями в Галичині (зокрема, Жидачевом).[2] Офіційно титулувався князем Ратненським[3]. Після нетривалої втрати Ратного у 1366—1370 роках, по смерті Казимира ІІІ осів знову в ньому. Посідав дрібні володіння у Червоній Русі[2].
У 1377 р., посилаючись на своє родове старшинство, відмовився визнавати Великим князем Литовським Ягайла[3], вважаючи, що навіть у нього більше прав[1], й добровільно[2] присягнув на вірність польському та угорському королю Людовику Угорському[3] під час його походу на Волинь. При цьому мав зазначити, що має права на литовський престол як найстарший (це твердження сумнівне) Ольгердович[2].
1385 року — після Кревської унії перейшов під сюзеренітет Ягайла (1386).[3] 1394 р. в Долятичах разом з іншими трьома братами короля ручався перед Ягайлом за брата Андрія Ольгердовича. Його жидачівське староство отримав князь Федір Любартович[2].
Помер, за даними Л. Войтовича, близько 1394 року,[1] за даними Олени Русиної, близько 1400 року[3][a]: тоді його жидачівські посілості вже були надані Федору Любартовичу[2].
Сім'я
ред.Був одружений з Ольгою. Діти:
- Федюшко (помер бл. 1431 р.) — князь володимирський[4];
- Роман — князь на Кобрині, родоначальник князів Кобринських;
- Сангушко — родоначальник князів Сангушків;
- Гурко — князь на Кроснічині (Красічині), родоначальник князів Гурковичів[4].
Зауваги
ред.- ↑ давніше С. Кучинський стверджував, що помер перед 1400 роком → Kuczyński S. Fedor Olgerdowicz, ks. ratneński (wsp. 1377—1394)… — S. 387.
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження
- ↑ а б в г д е Kuczyński S. Fedor Olgerdowicz, ks. ratneński (wsp. 1377—1394)… — S. 387.
- ↑ а б в г д Русина О. Федір Ольгердович… — С. 275.
- ↑ а б Sanguszko (Senguschko, Senkouszko, Sonkhuszko) Fedkowic (Fiodorowic) (zm. po 1454) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXXIV/3. — Zeszyt 142. — S. 462—464. (пол.)
Див. також
ред.Джерела
ред.- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 2000.
- Русина О. Федір Ольгердович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 275. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Kuczyński S. Fedor Olgerdowicz, ks. ratneński (wsp. 1377—1394) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VI/5, zeszyt 30. — S. 387. (пол.)
- Келембет С. Федір Ольгердович, князь кобринський, ратенський та жидачівський / С. Келембет // Ukraina Lithuanica. - 2017. - Т. 4
Посилання
ред.- Dukes of Lithuania. Gedyminas (англ.).
|
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |