Український інститут майбутнього
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (грудень 2020) |
Ця стаття має виражений рекламний характер. (жовтень 2019) |
Український інститут майбутнього — українська громадська організація, що надає оцінку українським подіям, пропонує майданчик для дискусій, формулює рекомендації до дій.
Місія і напрямки роботи
ред.Місія Українського інституту майбутнього — проектування успішного майбутнього України, через експертні дослідження та дискусії, які стимулюватимуть прийняття якісних політичних рішень у внутрішній та міжнародній політиці.
Інститут працює за п'ятьма основними напрямками: міжнародна політика, внутрішня політика, національна безпека та оборона, економіка, правоохоронна та судова система.[1]
Ідея Інституту полягає в компенсації браку компетентних фахових дискусій в українській спільноті, проведенні глибоких досліджень на актуальні для українського суспільства теми, наданні об'єктивної експертної інформації про Україну на міжнародному рівні.
Історія
ред.Український інститут майбутнього заснований 26 травня 2016 року.[2] Він є спільним проектом представників українського бізнесу, політики та громадського сектора.
Станом на 2019 рік в Інституті працювало близько 20 експертів.[1]
Засновники
ред.Директор інституту — Анатолій Амелін.
- Антон Геращенко, екс-депутат Верховної Ради, екс-радник міністра внутрішніх справ;
- Анатолій Амелін, бізнесмен;
- Ігор Ліскі, бізнесмен, екс-депутат Луганської міськради;
- Юрій Романенко, блогер, історик, експерт з міжнародної і внутрішньої політики; шеф-редактор сайту «Хвиля»;
- Тарас Березовець, політтехнолог, експерт з питань національної безпеки;
- Олексій Скрипник, екс-депутат Верховної Ради.
- Деймон Вілсон (США), радник з питань зовнішньої політики США та нинішній виконавчий віце-президент Атлантичної Ради, старший радник Американсько-української ділової ради, член Міжнародної консультативної ради Словацької Атлантичної комісії, колишній старший директор з європейських питань Ради Безпеки США;
- Алекса Чопівськи (США), директорка Програми з питань світової економіки в Інституті Аспену, радниця Міністра економічного розвитку і торгівлі України, заступниця голови Наглядової ради «Україна Інвест», виконавча директорка Українського Дому в Давосі, засновниця Транснаціональної освітньої групи;
- Джонатан Джаногли[en] (Об'єднане Королівство), член Парламенту Великої Британії, колишній речник з питань торгівлі та промисловості в департаменті бізнесу, підприємництва та регуляторної реформи, колишній державний секретар від парламенту в Міністерстві юстиції Великої Британії;
- Марілуїзе Бек (Німеччина), засновниця аналітичного центру Zentrum Liberale Moderne, колишня депутатка Бундестагу та Парламентської асамблеї Ради Європи;
- Павло Клімкін (Україна), Міністр закордонних справ України у 2014—2019, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині, автор численних публікацій про національну безпеку та міжнародні відносини України;
- Віктор Андрусів (Україна), колишній виконавчий директор Українського Інституту Майбутнього, колишній заступник голови Донецької військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань, співавтор багатьох українських законопроєктів та публікацій;[4]
- Ігор Ліскі (Україна), голова ради директорів групи компаній «Ефективні інвестиції», член Ради директорів Канадсько-української торгової палати, колишній депутат Луганської міської ради, активний громадський діяч, ініціатор регіональних та національних соціальних проєктів.
Аналітичними продуктами інституту є:
ред.- Глобальний прогноз — щорічна доповідь Інституту, в якій виписані прогнози та рекомендації щодо важливих тенденцій наступного року.[5]
- Доповіді — документ, який передбачає комплексний аналіз конкретного явища, презентацію унікальних рішень та пропозицій.[6]
- Соціологічні опитування — опитування щодо головних тенденцій в українському суспільстві. Опитування дають можливість розробити ряд індексів Інституту, які дозволяють робити прогнозування.[7]
- Позиція — документ із суспільно важливого питання, в якому сформульовані ключові рекомендації щодо діяльності державних інституцій.
- Оперативні коментарі та публікації — реакція засновників та експертів Інституту на поточні суспільно-важливі події
- Переклади — презентація в українському дискурсі важливих публікацій міжнародного значення.
Інститут проводить круглі столи, дискусії, лекції, дебати, брифінги.
У 2016 інститут започаткував видання щорічних збірок прогнозів «Виклики і можливості», що містить висновки експертів інституту про майбутнє інформаційних процесів у сферах міжнародної та внутрішньої політики, національної безпеки та оборони, економіки, правоохоронної та судової системи та освіти. Метою таких випусків є інформаційне сприяння розширенню горизонту планування розвитку країни і як наслідок — ухвалення топ-менеджментом держави успішної стратегії на майбутні 10-15 років.[8] «2018: виклики і можливості» став другим за рахунком таким альманахом.[9]
Український інститут майбутнього є ініціатором створення Меморіального комплексу “Героям захисникам України” у місті Ніжин[10]. Це монумент[11], у центрі якого розташована скульптура Олександра Мацієвського, який став одним з символів боротьби українців проти російської військової агресії. Метою меморіального комплексу є вшанування полеглих українських бійців під час російсько-української війни.
Структура Інституту
ред.Рада Засновників — визначає напрямки розвитку Інституту, формулює стратегію та контролює її втілення.
Наглядова Рада — контролює дотримання цінностей Інституту, займається розробкою короткострокових стратегій, контролює їх втілення.
Виконавча дирекція — займається безпосереднім виконанням стратегій, адміністративними питаннями.
По кожному з напрямків роботи Інституту на постійній основі працюють експерти.
Примітки
ред.- ↑ а б Вадим Денисенко у Луцьку – про закінчення війни, новий парламент та Зеленського. Інтерв’ю. Волинські новини. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ ГО "УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ МАЙБУТНЬОГО" (ua) . Опендатабот.
- ↑ Наглядова рада Українського інституту майбутнього розпочала роботу | Український інститут майбутнього (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 26 грудня 2020. [Архівовано 2021-01-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Віктор АНДРУСІВ: «Хороша держава – це та, якої мало в житті людини». konkurent.in.ua (укр.). Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Прогнози | Український інститут майбутнього (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 26 грудня 2020.
- ↑ Доповіді | Український інститут майбутнього (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 26 грудня 2020.
- ↑ Порошенко за два роки президентства втратив значну частину свого електорату - опитування. Інтерфакс. 17.06.2016. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 15.09.2016.
- ↑ У Києві презентують аналітичний прогноз 2018 від Українського інституту майбутнього. 26 грудня 2017. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. [Архівовано 2017-12-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Аналітики Українського інституту майбутнього спрогнозували майбутнє політики та економіки України, США та ЄС на 2018 рік. 27 грудня 2017. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017. [Архівовано 28 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Меморіальний комплекс “Героям захисникам України”. Вікіпедія (укр.). 1 грудня 2023. Процитовано 1 грудня 2023.
- ↑ Ніжинська міська рада. Вікіпедія (укр.). 1 грудня 2023. Процитовано 1 грудня 2023.
Посилання
ред.- http://uifuture.org [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] Офіційний сайт
- https://www.facebook.com/UkrainianIF [Архівовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] Сторінка у ФБ