Український інститут майбутнього

Український інститут майбутнього — українська громадська організація, що надає оцінку українським подіям, пропонує майданчик для дискусій, формулює рекомендації до дій.

Місія і напрямки роботи

ред.

Місія Українського інституту майбутнього — проектування успішного майбутнього України, через експертні дослідження та дискусії, які стимулюватимуть прийняття якісних політичних рішень у внутрішній та міжнародній політиці.

Інститут працює за п'ятьма основними напрямками: міжнародна політика, внутрішня політика, національна безпека та оборона, економіка, правоохоронна та судова система.[1]

Ідея Інституту полягає в компенсації браку компетентних фахових дискусій в українській спільноті, проведенні глибоких досліджень на актуальні для українського суспільства теми, наданні об'єктивної експертної інформації про Україну на міжнародному рівні.

Історія

ред.

Український інститут майбутнього заснований 26 травня 2016 року.[2] Він є спільним проектом представників українського бізнесу, політики та громадського сектора.

Станом на 2019 рік в Інституті працювало близько 20 експертів.[1]

Засновники

ред.

Директор інституту — Анатолій Амелін.

Наглядова Рада[3]

ред.

- Деймон Вілсон (США), радник з питань зовнішньої політики США та нинішній виконавчий віце-президент Атлантичної Ради, старший радник Американсько-української ділової ради, член Міжнародної консультативної ради Словацької Атлантичної комісії, колишній старший директор з європейських питань Ради Безпеки США;

- Алекса Чопівськи (США), директорка Програми з питань світової економіки в Інституті Аспену, радниця Міністра економічного розвитку і торгівлі України, заступниця голови Наглядової ради «Україна Інвест», виконавча директорка Українського Дому в Давосі, засновниця Транснаціональної освітньої групи;

- Джонатан Джаногли[en] (Об'єднане Королівство), член Парламенту Великої Британії, колишній речник з питань торгівлі та промисловості в департаменті бізнесу, підприємництва та регуляторної реформи, колишній державний секретар від парламенту в Міністерстві юстиції Великої Британії;

- Марілуїзе Бек (Німеччина), засновниця аналітичного центру Zentrum Liberale Moderne, колишня депутатка Бундестагу та Парламентської асамблеї Ради Європи;

- Павло Клімкін (Україна), Міністр закордонних справ України у 2014—2019, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині, автор численних публікацій про національну безпеку та міжнародні відносини України;

- Віктор Андрусів (Україна), колишній виконавчий директор Українського Інституту Майбутнього, колишній заступник голови Донецької військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань, співавтор багатьох українських законопроєктів та публікацій;[4]

- Ігор Ліскі (Україна), голова ради директорів групи компаній «Ефективні інвестиції», член Ради директорів Канадсько-української торгової палати, колишній депутат Луганської міської ради, активний громадський діяч, ініціатор регіональних та національних соціальних проєктів.

Аналітичними продуктами інституту є:

ред.
  1. Глобальний прогноз — щорічна доповідь Інституту, в якій виписані прогнози та рекомендації щодо важливих тенденцій наступного року.[5]
  2. Доповіді — документ, який передбачає комплексний аналіз конкретного явища, презентацію унікальних рішень та пропозицій.[6]
  3. Соціологічні опитування — опитування щодо головних тенденцій в українському суспільстві. Опитування дають можливість розробити ряд індексів Інституту, які дозволяють робити прогнозування.[7]
  4. Позиція — документ із суспільно важливого питання, в якому сформульовані ключові рекомендації щодо діяльності державних інституцій.
  5. Оперативні коментарі та публікації — реакція засновників та експертів Інституту на поточні суспільно-важливі події
  6. Переклади — презентація в українському дискурсі важливих публікацій міжнародного значення.

Інститут проводить круглі столи, дискусії, лекції, дебати, брифінги.

У 2016 інститут започаткував видання щорічних збірок прогнозів «Виклики і можливості», що містить висновки експертів інституту про майбутнє інформаційних процесів у сферах міжнародної та внутрішньої політики, національної безпеки та оборони, економіки, правоохоронної та судової системи та освіти. Метою таких випусків є інформаційне сприяння розширенню горизонту планування розвитку країни і як наслідок — ухвалення топ-менеджментом держави успішної стратегії на майбутні 10-15 років.[8] «2018: виклики і можливості» став другим за рахунком таким альманахом.[9]

Український інститут майбутнього є ініціатором створення Меморіального комплексу “Героям захисникам України” у місті Ніжин[10]. Це монумент[11], у центрі якого розташована скульптура Олександра Мацієвського, який став одним з символів боротьби українців проти російської військової агресії. Метою меморіального комплексу є вшанування полеглих українських бійців під час російсько-української війни.

Структура Інституту

ред.

Рада Засновників — визначає напрямки розвитку Інституту, формулює стратегію та контролює її втілення.

Наглядова Рада — контролює дотримання цінностей Інституту, займається розробкою короткострокових стратегій, контролює їх втілення.

Виконавча дирекція — займається безпосереднім виконанням стратегій, адміністративними питаннями.

По кожному з напрямків роботи Інституту на постійній основі працюють експерти.

Примітки

ред.
  1. а б Вадим Денисенко у Луцьку – про закінчення війни, новий парламент та Зеленського. Інтерв’ю. Волинські новини. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
  2. ГО "УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ МАЙБУТНЬОГО" (ua) . Опендатабот.
  3. Наглядова рада Українського інституту майбутнього розпочала роботу | Український інститут майбутнього (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 26 грудня 2020. [Архівовано 2021-01-18 у Wayback Machine.]
  4. Віктор АНДРУСІВ: «Хороша держава – це та, якої мало в житті людини». konkurent.in.ua (укр.). Процитовано 12 лютого 2020.
  5. Прогнози | Український інститут майбутнього (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 26 грудня 2020.
  6. Доповіді | Український інститут майбутнього (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 26 грудня 2020.
  7. Порошенко за два роки президентства втратив значну частину свого електорату - опитування. Інтерфакс. 17.06.2016. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 15.09.2016.
  8. У Києві презентують аналітичний прогноз 2018 від Українського інституту майбутнього. 26 грудня 2017. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. [Архівовано 2017-12-26 у Wayback Machine.]
  9. Аналітики Українського інституту майбутнього спрогнозували майбутнє політики та економіки України, США та ЄС на 2018 рік. 27 грудня 2017. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017. [Архівовано 28 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  10. Меморіальний комплекс “Героям захисникам України”. Вікіпедія (укр.). 1 грудня 2023. Процитовано 1 грудня 2023.
  11. Ніжинська міська рада. Вікіпедія (укр.). 1 грудня 2023. Процитовано 1 грудня 2023.

Посилання

ред.