Вікіпедія

Українська Галицька партія

«Украї́нська Га́лицька па́ртія» — регіональна багатолідерська християнсько-демократична[5] політична партія України. Найактивніше діє на теренах Львівської, Тернопільської й Івано-Франківської областей. Центральний офіс розташований у Львові. Голова політради партії - Ростислав Коваль[6].

«Українська Галицька партія»
логотип
Заснована / зареєстрована 18 серпня 2014
Штаб-квартира м. Львів
Політична ідеологія Християнська демократія, лібералізм, проєвропеїзм, україноцентризм, м'який консерватизм, економічна автономія, галицький сеператизм[1][2]


Кольори          
Кількість членів
Кількість депутатів у ВР[3]
0 / 450
Обласні ради та
рада м. Києва[4]
6 / 1780
Вебсторінка uhp.org.ua
Політика України
Політичні партії
Вибори

Створена 1 листопада 2012 року. Зареєстрована у 2014 році. Активну діяльність розпочала у 2015-му, взяла участь у місцевих виборах, здобула 91 депутатський мандат у місцевих органах влади.

Ідеологія

ред.

Пріоритети діяльності:

  • спроможні громади та управління за принципом субсидіарності
  • відкрита конкуренція у наданні послуг: комунальних, транспортних тощо
  • економічно успішні міста, сприятливі для розвитку бізнесу та привабливі для інвестицій
  • комфортні міста, дружні до дітей та батьків
  • прозоре управління міським бюджетом та майном

Історія

ред.

Рішення про створення УГП ухвалене установчими зборами, які відбулися у Львові 1 листопада 2012. Зареєстрована Міністерством юстиції України 18 серпня 2014 (свідоцтво № 245-п.п.)[7][8].

17 вересня 2014 року в Львові відбулася презентація УГП, учасники якої висвітлили такі питання: особливості УГП та для чого вона створена, принципи та засади роботи партії. У презентації взяли участь: Ігор Мельник (на той час голова Політради УГП, культуролог, письменник, засновник «Товариства української мови ім. Т.Шевченка»), Орест Друль (на той час заступник голови Політради УГП, керівник «Західної аналітичної групи», аналітик, публіцист), Василь Полуйко (на той час голова Центральної контрольно-ревізійної комісії УГП, керівник Західноукраїнського ресурсного центру, громадський діяч), Віктор Кімакович (член Політради УГП, директор Громадської фундації імені Короля Юрія), Богдан Панкевич (на той час голова Ради Української Галицької Асамблеї, громадський діяч, учасник багатьох громадських проєктів та ініціатив[9][10]).

УГП не є партією лідерського типу, тому передбачено проводити з певною реґулярністю ротацію на посаді голови Політичної ради партії (як і на інших керівних посадах). У 2012-2016 головою політради УГП був Ігор Мельник. З 5 березня 2016 (2-й етап VI з'їзду УГП) цю посаду посідав Богдан Панкевич[11]. 31 березня 2018 року на VII з'їзді УГП головою ПР УГП був обраний Роман Лозинський[12].

У вересні 2015 УГП оприлюднила списки своїх меценатів[13][14].

2 березня 2016 Громадський Рух ЧЕСНО і Львівська обласна організація Комітету виборців України оприлюднили результати експертного дослідження щодо перших 100 днів діяльності партій у новообраній Львівській міській раді. Роботу фракції УГП відзначили найвищими оцінками за багатьма показниками, сумарно вона також здобула найвищу оцінку — 3,8[15].

За підсумками моніторингової кампанії, проведеної Громадянською мережею Опора (моніторинг діяльності депутатів ЛМР VII скликання за період з 1 листопада 2016 р. до 30 листопада 2017 р.), беззаперечними лідерами рейтингу стали Юлія Гвоздович та Мирослав Данилків (обоє — представники УГП), які стали єдиними депутатами, які отримали оцінку «5». Ще 18 депутатів отримали оцінку «4», серед них — решта депутатів ЛМР — представників УГП (Ігор Дякович і Тарас Чолій)[16].

УГП видає газету «Наша Галичина» (головний випуск і три регіональні — Львівської, Тернопільської й Івано-Франківської обласних організацій УГП).

Обласні осередки

ред.
  • Івано-Франківська обласна організація Української Галицької партії
  • Київська обласна організація Української Галицької партії
  • Львівська обласна організація Української Галицької партії
  • Тернопільська обласна організація Української Галицької партії

Участь у виборах

ред.

Місцеві вибори 2015 року

ред.

Восени 2015 у трьох галицьких областях УГП брала участь у виборах до органів місцевого самоврядування[17].

За підсумками виборів до органів місцевого самоврядування 25 жовтня 2015 депутати від УГП присутні в радах різного рівня Львівської, Тернопільської й Івано-Франківської областей.

Найбільше депутатів від УГП обрано на Львівщині — 39[18].

До складу Львівської міськради обрані 4 депутати від УГП: Тарас Чолій (голова Львівської обласної організації УГП), Юлія Гвоздович, Мирослав Данилків та Ігор Дякович[19][20].

Ще 15 кандидатів УГП стали депутатами районних рад, 19 — міських, один — депутатом Жвирківської селищної ради Сокальського району[18].

До Мостиської районної ради обрано 5 депутатів від УГП[21], до Жидачівської міської ради — 5[22], до Яворівської районної ради — 4[23], до Новояворівської міської ради — 4[24], до Жидачівської районної ради — три[25], до Перемишлянської районної ради — три[26], до Перемишлянської міської ради — три[27], до Судововишнянської міської ради — три[28], до Мостиської міської ради — два[29], до Бібрської міської ради — два[30].

У Тернопільській області депутатами районних рад стали 14 представників УГП, ще троє стали депутатами міських рад[18].

До Бережанської районної ради обрано 4 депутати від УГП[31], до Козівської районної ради — три[32], до Бучацької районної ради — два[33], до Зборівської районної ради — два[34], до Чортківської районної ради — два[35].

На Івано-Франківщині УГП представлена двома депутатами Городенківської міської ради (Галина Кіндрачук і Віктор Сливчук), а Іван Вережак став сільським головою у Котиківці Городенківського району[18].

Парламентські вибори 2019

ред.

15 травня 2019 року політичні партії «Сила людей», «Українська Галицька партія» та «Демократична Сокира» стали партнерами для координації своєї роботи з «опору російському реваншу» та просуванню демократичних реформ.[36]

6 червня на Х позачерговому з’їзді УГП голова Політради Галицької Партії Роман Лозинський оголосив, що УГП йде разом з партією Голос. У форматі співпраці політсила делегує своїх представників до списку «Голосу» та узгоджує кандидатури по одномандатних виборчих округах Галичини.[37]

Місцеві вибори 2020

ред.

На посаду голови Львівської ОТГ від Української Галицької партії на місцевих виборах балотувалася Юлія Гвоздович. До команди найефективнішої депутатки ЛМР 7-ї каденції за версією Громадянської мережі «Опора» приєдналися лікар-педіатр та екс-речник МОЗ Олександр Ябчанка, співзасновник руху «Геть від Москви!» Святослав Літинський, освітня діячка Ірина Бек та інші. У Івано-Франківську УГП висунула на посаду мера міста громадську діячку Наталію Сербин, а у Тернополі - активістку Ірину Яремчук.

Акції й ініціативи

ред.
  • 4 лютого 2016 Львівська міська рада підтримала ініціативу Української Галицької партії — зажадати від Верховної Ради перегляду чинного законодавство у галузі телерадіомовлення. Зокрема, з огляду на посилення русифікації в радіоетері, УГП пропонувала внести зміни, згідно з якими, мовлення на території принаймні Львівщини мало би провадитися лише українською мовою (йшлося про мову дикторів у радіоетері)[38].
  • 21 квітня 2016 на сесії ЛМР голова фракції УГП Тарас Чолій виступив із пропозицією накласти мораторій на забудову в зоні ЮНЕСКО бодай на 5 років. Експерти-реставратори висловили свою підтримку цій ініціативі[39][40].
  • У квітні 2016 активісти Тернопільської обласної організації УГП взяли під свою опіку музей голови ОУН(б) Ярослава Стецька у Великому Глибочку (Тернопільський район). Вони провели в музеї толоку. Силами активу УГП демонтовано стару огорожу, придбано будівельні матеріали та розпочато впорядкування території навколо музею. Представники УГП звернулись до сільської влади з пропозицією співпраці у питанні відродження музею. Вони заявили про плани ремонту будівлі й оновлення експозиції[41].
  • З метою протидії хижацькому вирубуванню українських лісів активісти УГП у травні 2016 кілька разів блокували на станціях Клепарів і Ходорів вантажні потяги з діловим лісом-кругляком, зрізаним у різних областях Західної України, який під виглядом дров транспортували в бік державного кордону для контрабандного вивезення до Румунії та Польщі. Контрабандну деревину зафіксували на фото й відео, були викликані представники поліції та СБУ для подальшого розслідування злочинної діяльності[42][43].
  • Активісти УГП брали участь у розробці громадського проєкту «Бюджет міських ініціатив»; брали участь у розробці стратегічних пропозицій для покращення освітньої системи в Україні; домоглися більшої прозорості у сфері виділення земельних ділянок у ЛМР; виступають з вимогами демонтажу комуністичної символіки у Львові (Монумент Слави на вул. Стрийській і прапорів союзних республік на стадіоні СКА), внаслідок чого прапори були демонтовані, а боротьба за демонтаж Монументу Слави триває[45][46].
  • 13 жовтня 2016 активісти УГП зібрали перед Генеральним консульством Республіки Польща у Львові мирну акцію на захист гідності українців у цій країні. Вони принесли плакати зі закликами до поляків схаменутися й не нищити українські пам'ятки на території Польщі, зокрема, військові поховання. Відповідне звернення було передане представникам консульства[47][48].
  • Ініціатива «Святкуй Різдво зі світом 25 грудня»[50][51]. Після однієї з акцій ініціативи у соціальній мережі з’явилися образи на адресу партійців УГП від архієпископа Московського Патріархату та ректора Почаївської лаври Іова Шумського. У відповідь на коментар[52] представника Московського Патріархату, що принижував честь та гідність українців, Українська Галицька партія подала до суду.
  • Боротьба з розкраданням комунального майна та незаконними забудовами[53], зокрема, захист земельної ділянки на Дорошенка, 2 від приватизації задарма, в результаті якої на офіс УГП взимку 2020 року було скоєно напад[54]
  • В межах боротьби із розкраданням землі УГП створила мобільну виставку «Вкрадено у львів’ян»[55]
  • На конференції «Злочинні клани Львова», що її організувала УГП, запрошені експерти розповіли про вплив, що його на львівську політику чинять злочинні клани[56]
  • У часі карантину партійці Української Галицької партії створили ініціативи Save FOP Galicia та КупуйГалицьке, покликані підтримати місцевих підприємців у кризі[57][58]
  • Перевидання книги Андрея Шептицького «Як будувати рідну хату»[59]
  • Просвітницький проект «100 галичан, які змінили світ»[60]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ [1]
  2. ↑ [2]
  3. ↑ Депутатські фракції і групи IX скликання. rada.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
  4. ↑ Кандидати, яких обрано депутатами рад на поточну дату. cvk.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
  5. ↑ Чому ми - християнські демократи // Офіційний сайт УГП, 14.09.2020. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
  6. ↑ Сторінка Ростислава Коваля на офіційному сайті УГП. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  7. ↑ Рішення Державної реєстраційної служби України про реєстрацію УГП. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2014. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Форум Українського геральдичного товариства. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 29 вересня 2014.
  9. ↑ Новини Львова, 16.09.2014[недоступне посилання з липня 2019]
  10. ↑ У Львові презентували «Українську галицьку партію» // zaxid.net, 17.09.2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 29 вересня 2014.
  11. ↑ Політраду Української галицької партії очолив Богдан Панкевич // Galinfo. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
  12. ↑ Українську Галицьку партію очолив 24-річний Роман Лозинський // Zbruč, 1.04.2018. Архів оригіналу за 24.07.2019. Процитовано 02.04.2018.
  13. ↑ Вебсайт УГП, вересень 2015 р. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  14. ↑ Українська Галицька Партія оприлюднила списки меценатів // zaxid.net, 25 вересня 2015. Архів оригіналу за 9 жовтня 2015. Процитовано 25 січня 2016.
  15. ↑ ЧЕСНО Фільтруй владу! 2.03.2016. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
  16. ↑ Визначено найефективніших депутатів Львова // Громадянська мережа Опора. Львівське представництво, 21.03.2018. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 2 квітня 2018.
  17. ↑ Вибори-2015: список партії «Українська Галицька партія» до Львівської обласної ради [Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.] «Galinfo», 7.10.2015
  18. ↑ а б в г Наша Галичина, № 11, січень 2016, с. 2
  19. ↑ Команда Української Галицької Партії у Львівській міській раді // Вебсайт УГП, жовтень 2015[недоступне посилання з липня 2019]
  20. ↑ Обрані депутатами ради у виборчому окрузі. Львівська міська рада // Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 25 січня 2016.
  21. ↑ Мостиська районна рада // Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  22. ↑ Жидачівська міська рада // Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  23. ↑ Яворівська районна рада // Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  24. ↑ Новояворівська міська рада // Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  25. ↑ Жидачівська районна рада // Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  26. ↑ Перемишлянська районна рада // Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  27. ↑ Перемишлянська міська рада // Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  28. ↑ Судововишнянська міська рада // Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  29. ↑ Мостиська міська рада // Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  30. ↑ Бібрська міська рада // Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  31. ↑ Бережанська районна рада // Сайт ЦВК[недоступне посилання з липня 2019]
  32. ↑ Козівська районна рада // Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  33. ↑ Бучацька районна рада // Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  34. ↑ Зборівська районна рада // Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  35. ↑ Чортківська районна рада // Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  36. ↑ Партії «Сила Людей», УГП та «Демократична сокира» стали партнерами. /hromadske.ua. 15/05/2019. Архів оригіналу за 28 лютого 2020.
  37. ↑ Люди УГП йдуть на вибори до Верховної Ради з “Голосом”. Українська Галицька партія. 06/06/2019. Архів оригіналу за 29 грудня 2019.
  38. ↑ Тарас Базюк. Хочу чути українську // Zbruč, 05.02.2016. Архів оригіналу за 9 лютого 2016. Процитовано 9 лютого 2016.
  39. ↑ Тарас Базюк. STOP будівництво, цебто руйнування // Zbruch, 27.04.2016. Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
  40. ↑ Уляна Депутович. Мораторій на «відкати». Львівські міські обранці готують ухвалу про заборону нового будівництва в зоні ЮНЕСКО // Ратуша, 27.04.2016. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
  41. ↑ УГП взяла під опіку напівзруйнований музей Ярослава Стецька // Zbruč, 28.04.2016. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.
  42. ↑ Активісти УГП заблокували вагони зі сосною у Ходорові // Сайт УГП, 18. 05. 2016. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 1 червня 2016.
  43. ↑ Станція «Клепарів»: активісти УГП проти чорних лісорубів // Сайт УГП, 27. 05. 2016
  44. ↑ Ми провели «наш» веловагон у гори // Сайт УГП, 20.05.2016. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 3 квітня 2022.
  45. ↑ Наша Галичина, № 16, серпень 2016
  46. ↑ У Львові хочуть демонтувати Монумент Слави // gazeta.ua, 27.04.2016. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
  47. ↑ Активісти висловили протест проти антиукраїнської політики Польщі // Zbruč, 13.10.2016. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
  48. ↑ Українська Галицька Партія передала звернення до поляків. Текст // Сайт УГП, 13.10.2016. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 3 квітня 2022.
  49. ↑ Національна рада перевірить «1 1» через трансляцію фільму «Службовий роман». Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2018.
  50. ↑ Із Галичини стартувала промо-кампанія за перенесення українського Різдва на 25 грудня. ВІДЕО // Новинарня, 24.12.2019. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
  51. ↑ У Львові Українська Галицька партія хоче винести Дідуха вже 24 грудня // Гал-інфо, 18.12.2019. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
  52. ↑ Архієпископ Московського патріархату послав УГП “сосать гуцульские смерички” // Вікна, 17.12.2019. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
  53. ↑ Депутат Григорій Козловський проти Української Галицької Партії: 5 відповідей про суд між ними // Твоє місто, 13.08.2020. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
  54. ↑ Група активістів увірвалася в офіс Української галицької партії // Львівська мануфактура новин, 13.02.2020. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
  55. ↑ У Львові - виставка комунального майна, яке перейшло бізнесменові Григорію Козловському // Щоденний Львів, 18.06.2020. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
  56. ↑ УГП озвучила, хто та як контролює політичні партії та львівські медіа // Львівська мануфактура новин, 04.09.2020. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
  57. ↑ “Купуй Галицьке”: у базі нового сайту вже понад сотня брендів // Львівська мануфактура новин, 28.04.2020. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 14 жовтня 2020.
  58. ↑ Купуй у своїх: як Save FOP Galicia допомагає вижити місцевим виробникам // Kurs, 30.06.2020. Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
  59. ↑ УГП перевидала працю митрополита Андрея Шептицького // Офіційний сайт УГП, 26.06.2020
  60. ↑ У соцмережі обирають сотню найвідоміших галичан // Твоє місто, 28.09.2020. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.

Джерела

ред.

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття про політичну партію України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Українська_Галицька_партія&oldid=43907534