Вікіпедія

Тясмин

річка в Україні

Тя́смин (у давніх текстах вживається назва Біла Річка[1]) — річка в Кіровоградській та Черкаській областях України, права притока Дніпра.

Тясмин
Тясмин у середній течії
49°03′55″ пн. ш. 32°48′13″ сх. д. / 49.0653° пн. ш. 32.8036° сх. д. / 49.0653; 32.8036
Витіксело Любомирка
ГирлоКременчуцьке водосховище (Дніпро)
• координати49°03′55″ пн. ш. 32°48′13″ сх. д. / 49.0653° пн. ш. 32.8036° сх. д. / 49.0653; 32.8036
Басейнбасейн Дніпра
Країни:Україна Україна
Кіровоградська область
Черкаська область
РегіонКіровоградська область
Черкаська область
Довжина161 км
Площа басейну:4 540
Середньорічний стік0,2 км³/рік
Притоки:Сухий Тясьмин, Сухий Тясмин, Осотянка, Просянка, Косарка, Жаботинка, Медведка, Потік, Ірклій, Чутка (праві);
Нерубайка, Бовтиш, Мокрий Ташлик, Гнилий Ташлик, Сріблянка, Ірдинь (ліві)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тясмин (значення).

Назва

ред.

Вчені та краєзнавці давно намагаються пояснити виникнення назви Тясмину. Найбільш історично обґрунтованим поясненням є те, що назва є праслов'янським гідронімом, утвореним від зниклого апелятива «тесмынь» — «порубіжжя, межа» з архаїчним індоєвропейським суфіксом «-men, -ma», а корінь «tes» виник з індоєвропейського «teks», що репрезентований у давньоруському слові «тесати, тесь» — «зарубка на дереві для позначення межі». Автор цього пояснення В. В. Лучик вважає, що річка Тясмин на момент її назви утворила ту умовну лінію, за якою для праслов'ян розпочиналися землі інших народів. Справа в тому, що на південь від басейну Тясмину брала початок степова зона, яка визначала зовсім інший характер матеріального виробництва, побуту, суспільних стосунків і духовної культури, ніж у населення лісового та лісостепового ландшафту[2][3].

Розташування

ред.

Річка бере початок у північній частині села Любомирка (за іншими даними — на південно-східній околиці села Красносілля[4]) Олександрівського району. Спочатку тече переважно на південний захід через Вищі Верещаки, Нижчі Верещаки, Соснівку, далі — через Райгород Кам'янського району. Потім напрямок змінюється на північний, а в місті Сміла річка повертає на північний схід. У селі Бузуків Тясмин ще раз повертає, тепер на південний схід і тече в цьому напрямку до самого Чигирина. Останній відрізок річка протікає в східному напрямку.

 
Каналізоване в результаті меліорації русло Тясмину

Гідрологічний режим

ред.

Довжина річки 161 км, площа басейну 4 540 км². Похил річки становить 0,34 м/км. Річище звивисте, його ширина від 5—20 м до 40 м, на окремих ділянках каналізоване. Живлення снігове і дощове. Льодостав з грудня до середини березня. Стік регульований водосховищем і ставками, є шлюзи-регулятори. У пониззі споруджено захисну дамбу з насосною станцією потужністю 85 м³/с, що регулює стік річки у Кременчуцьке водосховище.

Долина

ред.

Долина трапецієподібна, завширшки до 2,5 км, на значному протязі спостерігаються виходи кристалічних порід. Подекуди долина асиметрична, з високими крутими правими і пологими лівими схилами. В середній течії Тясмин утворює закрут, що міняє напрям річки на 180°. Через це його витоки і гирло розташовані всього за 33 км один від одного. Заплава добре виявлена у нижній течії, частково затоплена водами водосховища, є заболочені ділянки, нижче Сміли осушена. На значному протязі (понад 80 км) здійснено залуження і заліснення прибережної смуги.

Притоки

ред.

Праві: Сухий Тясьмин, Сухий Тясмин, Осотянка, Просянка, Косарка, Жаботинка, Медведка, Потік, Ірклій, Чутка.

Ліві: Нерубайка, Бовтиш, Мокрий Ташлик, Гнилий Ташлик, Сріблянка, Ірдинь.

Охорона довкілля

ред.

У долині річки розташовано гідрологічні заказники місцевого значення, які є важливими регуляторами гідрологічного режиму: у Черкаській області — Березняківський кар'єр, Старий Тясмин, Старотясминський. Крім того, у м. Кам'янка розташована комплексна пам'ятка природи місцевого значення Тясминський каньйон.

Населені пункти

ред.

Над Тясмином розташовані такі міста і села (від витоків до гирла):

Використання

ред.

Вода з річки використовується на потреби технічного водопостачання (Смілянське водосховище), зрошування (найбільше в нижній течії, біля Чигирина і Суботова) та рибництва. На берегах збудовані місця відпочинку.

Історія

ред.

У нижній течії Тясмину, поблизу Суботова, розташовані важливе археологічне городище Білогрудівка чорноліської культури. Для вчених воно є ключовою ланкою вивчення переходу від пізньої бронзової доби до ранньої залізної.

Вказаний на «Загальній карті України» (1648) Боплана як «річка Тажмін» (Tarzmin R.).

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тясмин
  1. ↑ Куліш П. О. Повість про український народ
  2. ↑ Топонімічний словник України. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2016.
  3. ↑ Єфремцева, А. До походження назви річки Тясмин // Збірка праць Олександрівського районного краєзнавчого музею. — 2005. — Вип. 4. — С. 4–6.
  4. ↑ Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXV, лист 11-3, 1869 год // Красноселье (Княжи) , Совновка // р. Тясмин (рос.). Архів оригіналу за 28 червня 2016.
  5. ↑ Похилевич Лаврентій Іванович// Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся // Чигиринський повіт // Суботів //стр. 680 [1].
  6. ↑ Топографічна карта Главного штабу M-36-102. Чигирин. [Архівовано 2021-07-25 у Wayback Machine.] Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
  7. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 538

Література, джерела Internet

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тясмин&oldid=43362376