Терещенківська вулиця

Терещенківська вулиця
Київ
Терещенківська вулиця; Київ
Місцевість	Старий Київ
Район	Шевченківський
Назва на честь	Н. А. Терещенка
Колишні назви
	Олексіївська, Терещенківська, Чудновського, Рєпіна
Загальні відомості
Протяжність	630 м
Координати початку	50°26′44.0″ пн. ш. 30°30′57.1″ сх. д. / 50.445556° пн. ш. 30.515861° сх. д.
Координати кінця	50°26′24.1″ пн. ш. 30°30′49.3″ сх. д. / 50.440028° пн. ш. 30.513694° сх. д.
поштові індекси	01004, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро	«Університет»; «Театральна»; «Площа Українських Героїв»
Автобуси	А 24, 114, 118
Тролейбуси	Тр 5, 7, 8, 9, 17, 93Н
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11672
У проєкті OpenStreetMap	r415288
Мапа
Терещенківська вулиця у Вікісховищі

Тере́щенківська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від вулиці Богдана Хмельницького до вулиці Гетьмана Павла Скоропадського. Прилучається бульвар Тараса Шевченка. Через значну кількість музеїв на невеликій вулиці іноді щодо неї вживається вислів «вулиця музеїв».

Історія

Вулицю почали прокладати на початку 60-х років XIX століття, 1861 року вона набула назву Олексіївська. У середині 1870-х років після розпланування колишньої Університетської площі вулицю продовжили від Бібіковського бульвару (нині — бульвар Тараса Шевченка) до Шулявської вулиці (нині — вулиця Льва Толстого). З 1900 року — Терещенківська вулиця, на честь Ніколи Терещенка, київського підприємця та мецената, почесного громадянина міста Києва.

Після встановлення у Києві радянської влади спочатку отримала назву вулиця Герцена (лютий 1919), затим вулиця Чудновського (літо 1919 року^[1]^[2], підтверджено 1944 року^[3]), на честь Григорія Чудновського, російського революціонера-більшовика, радянського комісара Києва в цивільних справах у січні — лютому 1918 року. Під час нацистської окупації міста в 1941—1943 роках — Терещенківська. З 1955 року — вулиця Рєпіна^[4]^[5], на честь українського живописця Іллі Рєпіна.

Сучасну історичну назву вулиці відновлено 1992 року^[6].

Пам'ятки архітектури та історично цінні будівлі

№ 2 (1914—1927) — приміщення колишньої Ольгинської гімназії.
№ 4 (1850-ті) — колишня Ольгинська гімназія.
№ 9 (1882) — особняк Федора Терещенка, нині Київська національна картинна галерея.
№ 13 (1913) — прибутковий будинок Ханенків
№ 15 (1887) — особняк родини Ханенків.
№ 17 (1878) — особняк родини Ханенків.
№ 19 (кінець XIX ст.).
№ 21 (кінець XIX ст.).
№ 23 (кінець XIX ст.).

Установи та заклади

№ 2 — Інститут ботаніки НАН України.
№ 3 — видавництво «Наукова думка», Інститут математики НАН України.
№ 5 — музей-квартира Павла Тичини, музей-квартира Миколи Бажана
№ 9 — Київська національна картинна галерея.
№ 15 та 17 — Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Особливості вулиці, пам'ятники

Довжина вулиці — два квартали. Весь парний бік другого кварталу займає парк ім. Тараса Шевченка.

Біля Київської картинної галереї знаходиться пам'ятник Іллі Рєпіну, а в його внутрішньому дворі — пам'ятник Олександру ІІ.

На фасаді будинку № 25 встановлено меморіальну дошку Аллі Горській, на фасаді дитячої клінічної лікарні № 6 (№ 23—25/10) — Віталію Майданнику^[7].

Київська національна картинна галерея
Пам'ятник Іллі Рєпіну
Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Київ
Будівля УГВШ

Примітки

↑ От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
↑ Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
↑ За текстом рішення 1955 року про перейменування — вулиця Репіна.
↑ Розпорядження Представника Президента України у місті Києві від 11 вересня 1992 року № 1043 «Про повернення вулицям історичних назв». [Архівовано з першоджерела 31 травня 2023.]
↑ Пам'ять не зруйнувати: в Києві відкрили меморіальну дошку Віталію Майданнику

Посилання

Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини у Києві [Архівовано 19 серпня 2012 у Wayback Machine.]

Джерела

Терещенківська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.

Рєпіна вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 142.

Терещенківська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 221–222. — ISBN 5-88500-070-0.

Терещенківська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 274. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
Друг О. М., Малаков Д. В. Особняки Києва. — К. : КИЙ, 2004. — С. 405, 406, 457—483.
Звід пам'яток історії та культури України. Київ. Кн. 1. Ч. ІІІ: С — Я / Редкол. тому: відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд. : В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова; НАН України; Інститут історії України; Інститут археології; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського; Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Міністерство культури України; Українське товариство охорони пам'яток історії та культури; Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. — С. 1217–2197. — ISBN 966-95478-2-2. [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 530. (рос.)

Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[vkr-1919-1] От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]

[vkr-1920-2] Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]

[vkr-286b-3] Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]

[vkr-857-4] Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]

[5] За текстом рішення 1955 року про перейменування — вулиця Репіна.

[ka-1043-6] Розпорядження Представника Президента України у місті Києві від 11 вересня 1992 року № 1043 «Про повернення вулицям історичних назв». [Архівовано з першоджерела 31 травня 2023.]

[7] Пам'ять не зруйнувати: в Києві відкрили меморіальну дошку Віталію Майданнику

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]