Терен колючий
Те́рен колю́чий[1], або просто те́рен (Prunus spinosa L., Prunus moldavica Kotov; місцеві назви — слива колюча, тернина, тернослив тощо) — вид рослин із родини розових (Rosaceae).
| Терен колючий | |
|---|---|
| |
| Терен колючий | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Слива (Prunus) |
| Підрід: | Слива (Prunus subg. Prunus) |
| Секція: | Prunus sect. Prunus |
| Вид: | Терен колючий (P. spinosa)
|
| Біноміальна назва | |
| Prunus spinosa | |
| |
Загальний опис
ред.Гіллястий кущ (1–4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцевидною кроною, темно-сірою корою і численними колючками. Молоді пагони червонувато-бурі, коротковолосі або голі. Листки чергові видовжені або видовжено-оберненояйцевидною (2–5 см завдовжки, 1–1,8 см завширшки), при основі клиноподібні, городчасто-пилчасті, зубчики залозисті. Молоді листки з обох боків запушені, пізніше зверху голі.
Квітки (0,6–1 см у діаметрі) поодинокі, рідше по 2–3 з короткими голими квітконіжками. Квітколоже увігнуте, чашолистків п'ять, трикутно-яйцевидні, по краю війчастих. Віночок білий або зеленкуватий, з п'ятьма видовженими тупими пелюстками, тичинок 20, маточка одна, зав'язь верхня.
Плід — кістянка куляста або округло-конічна, соковита, однонасінна (10–12 мм завдовжки), чорна з восковим нальотом. Кісточка сплюснута, яйцеподібна, зморшкувата, погано відділяється від м'якуша.
Росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок.
Морозостійка, світлолюбна рослина. Цвіте у квітні — травні, плоди достигають у вересні. Поширений у Закарпатті, Карпатах, Розточчі — Опіллі, в західному Поліссі і в північному Лісостепу, в Степу і Криму замінюється терном степовим.
Райони заготівель — Київська, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Харківська, Сумська, Хмельницька, Тернопільська, Львівська, Івано-Франківська області, у Кримській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській; Кіровоградській, Донецькій, Луганській областях можна збирати терен степовий.
Запаси сировини значні.
Підвиди
ред.- Терен колючий, підвид степовий (Prunus spinosa subsp. stepposa Kotov.)
Відрізняється від попереднього дефінітивного виду більшим запушенням і більшими плодами (1,5–2 см у діаметрі.) Поширений у Степу України.
- Терен колючий, підвид молдавський (Prunus spinosa subsp. moldavica Kotov) — на Придністров'ї, західній частині Степу і в Криму.
Практичне використання
ред.Харчова, медоносна, лікарська, танідоносна, фарбувальна, декоративна, фітомеліоративна рослина.
У харчуванні
ред.Плоди терну вживають у їжу свіжими, особливо після проморожування, а також використовують як цінний продукт для різних способів переробки, для виробництва вин, варення, соків, сиропів, екстракту, настоянки (тернівка), лікерів, оцту, мармеладу, пастили, цукатів.
Вина, наливки й кондитерські вироби з терну відзначаються високими смаковими і дієтичними властивостями, тонким приємним ароматом.
Терен використовують як у харчовій промисловості, так і для домашнього консервування.
До складу плодів входять цукри (5,6 %), яблучна кислота (3,3 %), дубильні й ароматичні речовини, вітамін С (15–19 мг%).
Насіння терну містить жирну олію (до 37 %), глюкозид амигдалін і може слугувати сировиною для одержання жирної і мигдалевої ефірної олії. З кісточок виробляють активоване вугілля.
Своїх смакових властивостей терен не втрачає навіть після висушування. Сухі плоди йдуть на приготування компотів, киселів і як замінник чаю.
Терен — весняний медодай і пилкодай, що дає підтримувальний взяток. Медопродуктивність його доходить до 30 кг/га.[2]
У медицині
ред.У народній медицині терен здавна використовують як дієтичний і лікувальний засіб при захворюваннях шлунку та кишківника. Плоди, квітки і кору терну застосовують як кровоочисний засіб, особливо при нашкірних висипах, масових фурункулах. Квітки терну корисні і при різних хворобах печінки. Квітки регулюють перистальтику кишок і вважаються ніжним проносним засобом. Корені, кора і молода деревина мають протигарячкові і потогінні властивості. Листки терну рекомендують як сечогінний і проносний засіб. Верхній шар кори терну рекомендують прикладати при бешихових запаленнях шкіри. Відвари з коренів і листків використовують для полоскання ротової порожнини при захворюванні зубів і ясен.
У промисловості
ред.Кора і деревина терну містять таніди (до 8 %) і використовуються для дублення шкір. При змішуванні кори з мідним купоросом одержують чорну фарбу і якісне чорне чорнило, а при змішуванні з лугами — жовту фарбу. Сік плодів використовують для фарбування полотна.
У озелененні
ред.В озелененні терен використовують для створення живоплотів. Терен колючий і степовий — цінні рослини для створення захисних насаджень, для закріплення схилів, ярів і балок.
Збирання, переробка та зберігання
ред.Збирають плоди, квітки, листки і корені. Плоди збирають восени, сортують, видаляючи пошкоджені і домішки. Перебрані чисті плоди зсипають у дерев'яні діжки, прикривають чистою вологою тканиною і зберігають у погребах або ж відправляють на пункти переробки. Сушать плоди на сонці або під наметами, у печах чи сушарках при температурі 45–50 °C. Висушені плоди пакують у паперові мішки вагою по 25 або 50 кг і зберігають у сухих прохолодних приміщеннях.
Листки збирають у середині літа, квітки — в період повного цвітіння і сушать звичайним способом.
Див. також
ред.Література
ред.- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Джерела
ред.- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Prunus spinosa (Терен колючий): інформація на сайті GRIN (англ.)
Посилання
ред.- Терен звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 427. — ISBN 5-88500-055-7.
- Терен // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 8, 10, 55, 123, 124, 128.
- Терен // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1889-1890. — 1000 екз.
- Терен // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
ред.- ↑ Prunus spinosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 441.
