Субстрат
сторінка значень у проєкті Вікімедіа
Субстрат — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Субстрат (від лат. substratum — основа, букв. підстилка) в загальномовному та філософському сенсі — загальна матеріальна основа різноманітних явищ; сукупність відносно простих якісно елементарних утворень.
В конкретних науках
ред.У фізиці і хімії
ред.Речовина або предмет. Поняття субстрату близьке до поняття субстанція.
У теорії адгезії – тверда речовина, з якою контактує адгезив. Наприклад, при брикетуванні вугілля зі зв’язуючими субстратом є вугілля, а адгезивом – зв'язуюче (бітум, брикетин тощо).
В біології
ред.В мовознавстві
ред.- Субстрат (мовознавство) — це залишкові сліди мови місцевого населення у мові прийшлого населення, яка витіснила мову-попередницю.
Наприклад: іранський субстрат та норманський суперстрат є в українській мові, угоро-фінський субстрат є в російські мові.[1]
- Субстрат (2 зн.) — це мова, яка існувала на певній території, а після свого зникнення не вплинула на мову прийшлого населення.
- Субстрат (3 зн.) — це мова, яка зникнувши, мала значний вплив на мову-попередницю
В геології
ред.- Верхня частина земної мантії.
Примітки
ред.- ↑ Дашкевич Я. Перегук віків: три погляди на минуле і сучасне України. Націогенез — національне відродження — національна свідомість українців на зламі XVI—XVII ст. //Україна. Наука і культура. — К., 1993.- Вип. 26/27.- С. 49
Джерела
ред.- Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974., с. 643.
- Философский энциклопедический словарь. М.: Сов. Энциклопедия, 1986. — с.660-661.
- Б. Кизима. Субстрат // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 615. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.