Стрілець (сузір'я)
Стріле́ць (лат. Sagittarius) — зодіакальне сузір'я, що лежить між Козерогом і Скорпіоном. Сонце перебуває у сузір'ї Стрільця з 17 грудня до 21 січня. Найкращі умови для спостережень у червні-липні.
| Стрілець | |
|---|---|
 | |
| Латинська назва | Sagittarius |
| Род. відмінок | Sagittarii |
| Скорочення | Sgr |
| Пряме піднесення | 19год хв |
| межі | від 17год 36хв до 20год 20хв |
| Схилення | -25° ' |
| межі | від 45° 30' до -12° 02' |
| Площа | 867 кв.град.(15) |
| Зорі | 7 яскравіших від 3m 57 яскравіших від 5,5m |
| Найяскравіша зоря | Епсилон Стрільця 1,79m |
| Метеорні потоки | Саґіттаріди, Фі-Саґіттаріди |
| Суміжні сузір'я | |
| Спостерігається в широтах між 45° i −90° Увечері найкраще спостерігати протягом червня, липня | |
| Існує з античності. Запропоноване | |
Історія
ред.
Давнє сузір'я. Вважають, що назву запропоновано Клеостратом. Входить до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».
Давнім грекам сузір'я уявлялося у вигляді кентавра — міксаморфної істоти з торсом людини на тілі коня. Так само сузір'я зображувалося й на всіх небесних атласах. Грецький міф пов'язує сузір'я Стрільця з кентавром Кротосом, про якого не існує розгорнутих міфів. Інший міф асоціює сузір'я з мудрим Хіроном. Існує компілятивний міф наступного змісту. Вважалося, що винахідником небесного глобуса був кентавр Хірон, що створив його спеціально для подорожі аргонавтів. На глобусі Хірон залишив місце для себе у вигляді зодіакального сузір'я. Але кентавр Кротос випередив Хірона, зайняв його небесне місце, і тому довелося задовольнитися менш почесним за розташуванням сузір'ям Центавра.
Зорі
ред.Найяскравіші зорі — Епсилон Стрільця 1,8 m і σ 2,0 m.
Зоря α Стрільця (Рукбат) має видиму зоряну величину лише 3,96.
Найближча до Сонця зоря у Стрільці — Росс 154, що перебуває на відстані 9,69 світлових років.
Значимі об'єкти
ред.Наразі в Стрільці розташована точка зимового сонцестояння, а також центр Галактики, віддалений від нас приблизно на 30 000 світлових років і схований за хмарами міжзоряного пилу.
У Стрільці розташована найкрасивіша частина Чумацького Шляху, велика кількість кулястих скупчень, а також темних і світлих туманностей. Наприклад, Лагуна, Омега (інші назви — Лебідь, Підкова), Потрійна (інша назва — Трьохроздільна), розсіяні скупчення M18, M21, M23, M25 і NGC 6603, кулясті скупчення M22, M28, M54, M55, M69, M70 і M75. У радіодіапазоні в Стрільці помітно кілька яскравих джерел, одне з яких (Стрілець A*) вважають надмасивною чорною дірою у центрі Галактики.
У північно-східній частині сузір'я, неподалік від смуги Чумацького Шляху, на відстані 1,7 млн св. років лежить карликова неправильна галактика NGC 6822, відкрита Е. Барнардом 1884 року.
Див. також
ред.Посилання
ред.WIKISKY.ORG:Стрілець [Архівовано 6 січня 2012 у Wayback Machine.]
Література
ред.Стрілець // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 455. — ISBN 966-613-263-X.
|
Овен |
| 88 сучасних сузір'їв |
| Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |