Список 33 найкращих футболістів сезону в СРСР
Список найкращих футболістів сезону в СРСР складався за підсумками футбольного сезону (чемпіонату) в СРСР із 1926 року нерегулярно, а з 1948 року — щорічно (крім 1954 року). З 1930 року список являв собою (за винятком 1938, 1953 й 1967 років) три символічних склади з футболістів (№ 1, № 2 й № 3), розподілених по ігрових позиціях з урахуванням розстановки гравців, прийнятої в ті роки.
У 1988 році вийшов довідник-календар «Зірки радянського футболу, 1918—1987» під авторством ленінградського історика футболу Ю. С. Лукашина. Як у ньому сказано, «ще на початку 60-х років в автора виникла ідея скласти подібні списки 33 найкращих за всі роки радянського футболу, тобто за відсутній період (1918—1932, 1934—1937, 1949, 1952—1955). Аналізувалися оцінки в спортивній пресі того часу, були опитані багато хто з учасників й очевидців подій на футбольних полях — футболісти, тренери, журналісти.» Ці ретроспективні списки й наведені у виданні.
Історія створення
ред.У 1926 році список був опублікований редакцією газети «Червоний спорт» 31 жовтня[1] за результатами опитування 545 читачів напередодні матчів, що передбачалися, збірної СРСР із командами Швеції й Туреччини. Список був складений за прийнятою в той час схемою 1 2 3 5: воротарі — М. Соколов (Л) — 524 голос, а також Савинцев (Л) — 7, Леонов (М) — 4; захисники — Єжов (Л) — 351, Пчеликов (М) — 319, а також В. Лапшин (М) — 189; півзахисники — Батирьов (Л) — 388, Селін (М) — 402, Привалов (Х) — 473, а також П. Філіппов (Л) — 219, Нікішин (М) — 124; нападаючі — П. Григор'єв (Л) — 334, М. Бутусов (Л) — 511, Ісаков (М) — 467, Канунніков (М) — 326, Прокоф'єв (М) — 220, а також Штрауб (О) — 173, Шпаковський (Х) — 202, Холін (М) — 121; див. скорочення1).
Потім редакція журналу «Фізкультура й спорт» за підсумками сезонів 1928 й 1930 років[2] визначила відповідно 44 й 33 найкращих футболістів СРСР. Уперше офіційний список був затверджений (ВРФК при РНК СРСР) за підсумками сезону 1933 року. Надалі список складали виконавчі органи Секції й Федерації футболу СРСР.
У 1938 році за підсумками чемпіонату країни серед команд спортивних товариств і відомств був складений і затверджений Секцією футболу СРСР список «55 найкращих футболістів країни», у нього ввійшли по п'ять представників на кожній позиції. Наступний список найкращих футболістів СРСР був затверджений у 1948 році й складався з 33 гравців, після чого списки «33 найкращих футболістів СРСР» вчасно публікувалися в пресі за підсумками сезонів 1948, 1950, 1956, 1957, 1959—1991 років. Списки 1949, 1951, 1952, 1955, 1958 років були складені тренерською радою, але не затверджувалися президією Секції футболу СРСР[3]. У 1953 році був затверджений, але не опублікований список найсильніших і перспективних гравців СРСР за підсумками сезону 1953 року. У список, що був виявлений Акселем Вартаняном[ru] у Державному архіві Російської Федерації, увійшло тільки 25 футболістів, причому на позиції правого півзахисника значилося 4 гравці[4]. У 1954 році список не складався. У 1967 році список складений по ланках і за абеткою (без нумерації)[5].
У довоєнні списки ввійшли 122 гравці. З 1948 року в 42 списки «33-х найкращих» були включені 494 гравці (на 1386 позицій), що представляли 29 клубів. Найчастіше включалися гравці київського «Динамо» (253 рази) і московського «Спартака» (226). Рекордсменами серед футболістів є Лев Яшин і Олег Блохін — вони 16 і 15 разів входили у список найкращих.
15 футболістів (С. Горлукович, І. Добровольський, А. Кобелєв, С. Колотовкін, Ю. Никифоров, Дм. Попов, А. Пятницкий, Д. Радченко, Р. Рахімов, О. Тетрадзе, С. Фокін, Д. Харін, А. Чернишов, С. Черчесов, В. Шмаров) включалися згодом і в списки 33 найкращих футболістів чемпіонатів Росії.
Таблиці
ред.Найкращі гравці сезону в 1928, 1930, 1933 й 1938 роках
ред.1Скорочення, що використані вище:
- Дн — Дніпропетровськ
- ДО — «Динамо» (Одеса); тепер «Чорноморець»
- І — Іваново
- К — Київ
- КРМ — «Крила Рад» (Москва)
- Л — Ленінград
- М — Москва
- ММ — «Металург» (Москва); тепер «Серп і Молот»
- Мик — Миколаїв
- О — Одеса
- Р — Ростов-на-Дону
- СтМ — «Сталінець» (Москва)
- Стх — «Стахановець» (Сталіно); тепер «Шахтар» Донецьк
- Х — Харків
- Е — «Електрик» (Ленінград).
33 найкращі гравці сезону з 1948 року
ред.Таблиця за клубами
ред.Не враховано 1926, 1928, 1930, 1933, 1938 і 1953 роки
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Гравці-рекордсмени
ред.Список гравців, що найбільше число разів входили у списки 33-х найкращих футболістів сезону в СРСР.
| # | Гравець | Усього (роки) | № 1 | № 2 | № 3 | 1967[5] | Клуби |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Лев Яшин | 16 (1953-1969) | 13 | 1 | 1 | 1 | Динамо М (16) |
| 2. | Олег Блохін | 15 (1972-1986) | 13 | 2 | — | — | Динамо К (15) |
| 3. | Ігор Нетто | 13 (1950-1963) | 12 | 1 | — | — | Спартак М (13) |
| 4. | Валентин Іванов | 12 (1953-1965) | 9 | 3 | — | — | Торпедо М (12) |
| 5. | Володимир Безсонов | 11 (1977-82, 1985-89) | 9 | 1 | 1 | — | Динамо К (11) |
| 6. | Альберт Шестерньов | 11 (1961-1971) | 8 | 2 | — | 1 | ЦСКА (11) |
| 5. | Рінат Дасаєв | 10 (1979-1988) | 9 | 1 | — | — | Спартак М (10) |
| 8. | Муртаз Хурцилава | 10 (1963, 1965-73) | 5 | 2 | 2 | 1 | Динамо Тб (10) |
| 9. | Володимир Веремієв | 10 (1971-7, 1979-81) | 4 | 2 | 4 | — | Динамо К (10) |
| 10. | Слава Метревелі | 9 (1957-62, 1964-5, 1968) | 8 | 1 | — | — | Торпедо М (6), Динамо Тб (3) |
| 11. | Анатолій Дем'яненко | 9 (1979-86, 1988) | 7 | 1 | 1 | — | Динамо К (9) |
| 12. | Анатолій Коньков | 9 (1971, 1973, 1975-81) | 4 | 3 | 2 | — | Динамо К (7), Шахтар Дц (2) |
| 13. | Федір Черенков | 9 (1980-5, 1987-9) | 4 | 3 | 2 | — | Спартак М (9) |
| 14. | Сергій Сальников | 9 (1948-51, 1953-8) | 4 | 2 | 3 | — | Спартак М (6), Динамо М (3) |
| 15. | Віктор Серебряніков | 9 (1960-5, 1967-9) | 2 | 3 | 3 | 1 | Динамо К (9) |
| 16. | Костянтин Крижевський | 9 (1949-51, 1953-9) | 1 | 7 | 1 | — | ВПС (3), Динамо М (6) |
Родичі й однофамільці
ред.Серед найкращих футболістів СРСР, що потрапили в списки
- Амбарцумян: В'ячеслав (1961, 1968) і Григорій (1961)
- Артем'єви: батько Сергій (1938) і син Віталій (1955, 1956, 1959)
- Бєляєви: Володимир (1957, 1958) і Юрій (1956)
- Бережні: Олександр (1977, 1978) і Віктор (1938)
- Блінкови: брати Володимир (1928) і Костянтин (1928) і син Костянтина — Всеволод (1948, 1949)
- Голубєви: Віталій (1952) і Володимир (1976, 1977)
- Григор'єви: Петро (1926, 1928, 1930) і Тарас (1928)
- Дементьєви: брати Микола (1938, 1948-1950) і Петро (1933)
- Іванови: Олександр (1951-1953), Вадим (1968, 1969), Валентин (1953, 1955-1965), Г. (1928), Леонід (1949-1953), Петро (1949) і Сергій (1928, 1930, 1933)
- Ільїни: Анатолій Олексійович (1952, 1953), Анатолій Михайлович (1952, 1953, 1955-1959), Володимир (1954), Микола (1938) і Сергій (1930, 1933, 1938)
- Кисельови: Микола (1968-1971) і Петро (1938)
- Корнєєви: Олексій (1963, 1964) і Ігор (1991)
- Корнілови: А. (1928, 1930), Володимир (1952) і Павло (1938)
- Кузнецови: Борис Дмитрович (1953, 1955-1959), Борис Ярославович (1985, 1986), Віктор Васильович (1972, 1974), Віктор Михайлович (1983, 1984), Дмитро (1990, 1991), Євген (1988, 1989), Олег (1985-1990) і Юрій (1955, 1959)
- Лапшини: Олексій (1933, 1938) і Василь (1926)
- Ларіонови: Аркадій (1953) і Микола (1983-1985)
- Макарови: Олексій (1928) і Олег (1955)
- Маслови: Валерій (1963-1965, 1967, 1968, 1970) і Віктор (1938)
- Петрови: Олександр Сергійович (1948), Олександр Трохимович (1950, 1951, 1955-1957) і Володимир (1960)
- Пономарьов: Олександр (1948, 1949, 1951), а також батько Олексій (1938) і син Володимир (1963-1966)
- Попови: Дмитро (1991) і Павло (1930)
- Родіни: Михайло (1949) і Олег (1979)
- Родіонови: Анатолій (1955), Микола (1938) і Сергій (1981-1987, 1989)
- Савичеви: близнюки Микола (1988, 1990) і Юрій (1986-1988)
- Семенови: Віктор (1938), В'ячеслав (1972) і П. (1928)
- Сергєєви: Олег В'ячеславович (1991) і Олег Сергійович (1960)
- Січінава: Борис (1964) і Георгій (1961, 1962, 1964, 1966)
- Смирнови: Василь (1933), Володимир (1970), Георгій (1960) і Юрій (1972)
- Соколови: Олександр (1950, 1958, 1959), Олексій (1938), Василь (1938, 1950) і Микола (1926, 1928, 1930)
- Соловйови: В'ячеслав (1948, 1951), Леонід (1948, 1949) і Сергій (1948, 1950)
- Старостіни: брати Олександр (1928, 1930, 1933), Андрій (1930, 1933, 1938) і Микола (1928, 1930, 1933)
- Степанови: Олексій (1984) і Володимир (1938)
- Тищенки: Вадим (1987, 1989), Микола (1952, 1953, 1956) і Петро (1952)
- Федорови: Олександр (1938) і Володимир (1974, 1976)
- Федотови: батько Григорій (1938, 1948) і син Володимир (1964, 1970-1973)
- Філіппови: Іван (1928, 1930) і Петро (1926, 1928)
- Фоміни: Віктор Семенович (1952) і Віктор Трохимович (1950, 1957), а також брати Володимир (1928, 1930), Костянтин (1928, 1930, 1933) і Микола (1930, 1933)
- Чанови: брати Віктор (1980-1982, 1986, 1988, 1989) і В'ячеслав (1981-1983)
- Шалімови: Геннадій (1970) і Ігор (1989-1991)
Примітки
ред.- ↑ «Червоний спорт» № 44(120), 31.10.1926, с. 2
- ↑ а б в ж. «Фізкультура й спорт» № 3(55), с. 10, 19.1.1929 й № 69-70(173—174), 20.12. 1930.
- ↑ а б в г д е Список 1951 року вперше опублікований В. Хавіним у щорічнику «Футбол-Хокей» (№ 3, 1980, стор. 12) і пізніше разом зі списками 1949, 1952, 1955 років — у довіднику «Сто років Російському футболу» (1997), список 1958 року в довіднику «Зірки Радянського футболу 1918—1987» (1988).
- ↑ «Літопис Акселя Вартаняна. 1953 рік. Частина шоста» [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], «Спорт-Експрес», 02.03.2010
- ↑ а б в г д У 1967 році список складений по ланках і за абеткою (без нумерації) — 3 воротарі, 12 захисників, 9 півзахисників, 9 нападників
- ↑ а б 1928 рік. Швидше за все одруки, а малися на увазі К. Фомін й П. Семенов
- ↑ а б в 1949 й 1951 роки. Георгій Борзенко, що виступав з 1947 по 1955 рік за команду «Локомотив» Харків, що не грала в класі «А» чемпіонату СРСР-1951[1], у довіднику «Сто років Російському футболу» зазначений у 1949 році, як гравець команди «Шахтар» Сталіно.
- ↑ «Літопис Акселя Вартаняна. 1952 рік. Частина сьома» [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], «Спорт-Експрес», 14.12.2009
- ↑ ЛІТОПИС Акселя Вартаняна. 1953 рік. Частина шоста. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
- ↑ Відповідно до наявних джерел, в 1953 році виступав у класі «Б» у складі «Шахтаря» Сталіно [2][3] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Ю. С. Лукашин. «Зірки радянського футболу, 1918-1987», 1988
- ↑ 1955 рік. Аксель Вартанян. Історія чемпіонатів СРСР. «Футбол» № 4, 1995, с. 13; «Літопис Акселя Вартаняна. 1955 рік. Частина четверта» [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], «Спорт-Експрес», 28.05.2010
- ↑ Рішення президії Секції футболу про заміну Івакіна на Олега Макарова («Літопис Акселя Вартаняна. 1956 рік. Частини п'ята [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.] й шоста [Архівовано 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]», «Спорт-Експрес» від 1 й 8 жовтня 2010) виконано не було («Спортивні ігри» № 2, 1957, с. 5);
- ↑ Єрьомін був включений у список 1991 року посмертно
Використовувані скорочення:
|
|
Див. також
ред.Джерела
ред.- Енциклопедичний довідник «Сто лет Российскому футболу» ISBN 5-900493-58-X
- Довідник-календар «Звёзды Советского футбола 1918—1987». Автор — Ю. С. Лукашин. Картка [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Российский футбол за 100 лет» (М., 1997, офіційне вид-ня РФС під ред. Л. Г. Лебедєва). ISBN 5-900493-70-9
- Тижневик «Футбол» («Футбол-Хокей»)