Синдром Лея
хвороба
Синдро́м Лея (також хвороба Лея, підгостра некротизуюча енцефаломіопатія) — рідкісний спадковий нейрометаболічний синдром, при якому йде незапальне ураження центральної нервової системи (ЦНС) та м'язів. Хворіють переважно діти до двох років, але бувають випадки, коли захворюють підлітки, і навіть дорослі. Наразі лікування синдрому відсутнє.
Синдром Лея | |
---|---|
Спеціальність | неврологія |
Симптоми | блювання[1] |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 5C53.24 |
МКХ-10 | G31.8 |
OMIM | 256000 і 220111 |
DiseasesDB | 30792 |
MeSH | D007888 |
Leigh syndrome у Вікісховищі |
Етимологія
ред.Хвороба названа на честь британського невролога Archibald Denis Leigh, який описав її в 1951 році.
Етіологія
ред.Синдром спричинюють безліч причин, значну роль відіграють мутації мітохондріальної днк.[2]
Джерела
ред.Примітки
ред.- ↑ Disease Ontology — 2016.
- ↑ Genetics Home Reference. National Institute of Health. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 22 червня 2017.
Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |