Серця чотирьох

«Серця чотирьох» (рос. Сердца четырёх) — радянська кінокомедія, знята на студії «Мосфільм» в 1941 році режисером Костянтином Юдіним. Худрада кіностудії прийняла фільм 20 лютого 1941 року, відзначивши його як безперечну художню удачу. Однак на зборах творчого активу в Комітеті у справах кінематографії в травні 1941 року секретар ЦК ВКП (б) Андрій Жданов піддав його різкій критиці за «відрив від дійсності». В результаті фільм отримав дозвільне посвідчення лише 9 грудня 1944 року наприкінці Великої Вітчизняної війни, коли потрібні були життєрадісні кінострічки про майбутнє мирне життя. 5 січня 1945 року фільм вийшов в прокат, але отримав негативну рецензію в газеті «Правда».

Серця чотирьох
рос. Сердца четырёх
Жанр	комедія мелодрама
Режисер	Костянтин Юдін
Сценарист	Олексій Файко Анатолій Гранберг
У головних ролях	Валентина Сєрова Людмила Целіковська
Оператор	Микола Власов
Композитор	Юрій Мілютін
Художник	Георгій Гривцов
Кінокомпанія	"Мосфільм"
Тривалість	94 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1941
IMDb	ID 0038533
Серця чотирьох у Вікісховищі

Сюжет

Загалом все, що відбувається можна визначити як комедію положень — класичний водевіль. Дія зосереджена навколо двох чарівних сестер Мурашових — суворої, норовливої ​​Галини, доцента математики (Валентина Сєрова) і легковажної, несерйозної студентки Шурочки (Людмила Целіковська). З іншого боку, важливу роль по ходу сюжету грають персонажі-чоловіки. Одного з них, підтягнутого і дотепного військового, який організував на дачі підготовку особового складу з математики — Петра Микитовича Колчина (Євген Самойлов), іншого — чутливого і інтелігентного, але дещо незграбного вченого-біолога — Гліба Заварцева (Павло Шпрингфельд). Події відбуваються у літній передвоєнній Москві і за містом, куди відправляються обидві сестри: одна для того, щоб готуватися до переекзаменування, інша — проводити заняття з математики з військовими, які розташовані поруч з дачним селищем «Юр'ївських таборів». Там же опиняються й інші герої (професор-астрофізик Єршов й інші). Всі вони потрапляють в різні кумедні ситуації, перш ніж знаходять своє справжнє щастя. Незвичайна легкість картини досягається віртуозною грою акторів, відточеністю діалогів і реплік, чудовою музикою Ю. Мілютіна і текстами пісень Є. Долматовського.

У ролях

• Валентина Сєрова — Галина (Галя) Сергіївна Мурашова, старша дочка Антоніни Василівни, старша сестра Шури, кохана Колчина, доцент математики
• Людмила Целіковська — Олександра (Шура) Сергіївна Мурашова, молодша дочка Антоніни Василівни, молодша сестра Галини, кохана Заварцева, студентка
• Євген Самойлов — Петро Микитович Колчин, коханий Галини, ст. лейтенант, командир роти
• Павло Шпрингфельд — Гліб Заварцев, коханий Шури, вчений-біолог
• Любов Дмитрієвська — Антоніна Василівна Мурашова, мати Галини і Шури
• Ростислав Плятт — професор, екзаменатор Шури
• Андрій Тутишкін — Аркадій Васильович Єршов, професор-астрофізик
• Ірина Мурзаєва — Тамара Спиридонівна, сусідка Мурашова, манікюрниця
• Олександр Антонов — полковник
• Всеволод Санаєв — червоноармієць Єремєєв
• Еммануїл Геллер — пасажир, людина в черзі в телефон-автомат
• Тетяна Баришева — Журкевич, помічниця професора (в титрах не вказано)
• Анатолій Соловйов — червоноармієць (в титрах не вказаний)
• Микола Хрящиков — червоноармієць (в титрах не вказаний)
• Тетяна Говоркова — начальник станції (в титрах не вказано)
• Марина Гаврилко — касир (в титрах не вказано)
• Микола Трофімов — продавець квітів (в титрах не вказаний)

Знімальна група

• Режисер-постановник — Костянтин Юдін
• Автори сценарію — Олексій Файко, Анатолій Гранберг
• Оператор — Микола Власов
• Оператор комбінованих зйомок — Борис Арецький
• Художник — Георгій Гривцов
• Художник по костюмах — М. Жукова
• Композитор — Юрій Мілютін
• Текст пісень — Євген Долматовський
• Звукооператор — Веніамін Кіршенбаум
• Звукооформлювач — В. Ладигіна
• Асистент режисера — М. Калугін
• Асистент оператора — С. Галадж
• Монтажер — Лев Фелонов
• Помічники режисера — В. Слонимський, Ф. Лєвшина
• Директор картини — П. Пашков

Посилання

• Серця чотирьох на сайті IMDb (англ.)