Сенюк Тарас Михайлович
Тара́с Миха́йлович Се́нюк (22 червня 1980, Коломия, Івано-Франківська область, Українська РСР — 3 червня 2014, Слов'янськ, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, полковник Збройних сил України. Герой України (посмертно).
| Тарас Михайлович Сенюк | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | |||||||||
 | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження | 22 червня 1980 Коломия | ||||||||
| Смерть | 3 червня 2014 (33 роки) Слов'янськ (загиблий у бою) | ||||||||
| Громадянство |  Україна | ||||||||
| Alma Mater | ОІСВ | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Роки служби | 1997—2014 | ||||||||
| Приналежність | Україна | ||||||||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||||||||
| Рід військ |  Десантні війська | ||||||||
| Формування | |||||||||
| Війни / битви | |||||||||
| Командування | |||||||||
| |||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||
| |||||||||
.png){kind=small}
Життєпис
ред.Тарас Сенюк народився 22 червня 1980 року в місті Коломия на Івано-Франківщині. 1997 року закінчив коломийську середню загальноосвітню школу № 6. З дитинства мріяв стати військовим, в лавах Збройних Сил України — від 1997 року. У 2001 закінчив з відзнакою аеромобільний факультет Одеського інституту сухопутних військ. По закінченні військового інституту був направлений до Житомира.
З 2001 року проходив службу в 95-ій окремій аеромобільній бригаді Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А0281. Пройшов шлях від командира аеромобільного взводу до командира батальйону, зарекомендував себе як ініціативний і досвідчений офіцер. Неодноразово Тарас Сенюк удосконалював практичні навички та здобував новий досвід за межами України. 2003 року брав участь у миротворчій місії в Іраку, де служив командиром механізованого розвідувального взводу з дислокацією в так званій точці «Форт», на кордоні з Іраном. Миротворці контролювали 150-кілометровий відрізок ірано-іракського кордону, окрім патрулювання, несли службу на блокпостах, допомагали працювати місцевим прикордонникам і митникам на офіційному пункті пропуску «Арафат». Після повернення додому продовжив службу на посаді командира аеромобільної роти. 2007 року Сенюка відправили у Косово, там також довелося патрулювати неспокійні райони, супроводжувати миротворчі колони, чергувати на стаціонарних блокпостах. Був призначений на посаду начальника штабу 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А1910, місто Житомир. У 2013 році призначений на посаду командира 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади.
З весни 2014 виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України.
2 травня близько 4:00 в районі Слов'янська, російські бойовики вдалися до обстрілу військової колони із засідки, зав'язався бій. Вогонь було зосереджено на перші три бронетранспортери, в одному з яких перебував командир колони Тарас Сенюк, який під час бою командував діями особового складу. Бій тривав близько 10 хвилин, вогневі точки противника були подавлені. Близько 5:30 в районі мосту, біля селища Андріївка, знову зав'язався бій. Терористів було витіснено з блокпоста, і міст взято під контроль. З обох боків біля мосту почав збиратись антиукраїнськи налаштований натовп. За рішенням командира на безпечній відстані від колони було виставлено бійців з метою запобігання провокацій. Протягом всього дня від представників сепаратистських угруповань лунали погрози знищити підрозділ і пропозиції перейти на бік сепаратистів. Близько 17:00 серед натовпу з'явились особи зі зброєю, командир наказав зайняти кругову оборону. Бойовики відкрили вогонь з-за спин цивільних, в один з БТРів полетів «коктейль Молотова». Під керуванням підполковника Сенюка військовослужбовці розібрали барикади та створили прохід для виведення колони в безпечне місце. З усіх напрямків посилився вогонь з різних видів зброї, й не лише по військовій колоні, а й по людях, які перешкоджали руху колони. Тоді загинули двоє солдатів Сергій Панасюк та Петро Коваленко. Чіткі команди комбата та впевнені дії особового складу дали змогу колоні вирватися з влаштованої пастки й не допустити втрати озброєння та військової техніки.
Обставини загибелі
ред.Підполковник Сенюк загинув 3 червня 2014 року, під час виконання бойового завдання зі знищення укріпленого опорного пункту терористів у Семенівці, на околиці міста Слов'янська. Комбат як завжди був попереду, разом із розвідувальним взводом. В бою, керуючи діями тактичної групи, він загинув від кулі снайпера. Куля великого калібру пробила бронежилет комбата, завдавши йому смертельного поранення[1]. Керування підрозділом після загибелі командира взяв на себе ротний Олег Бутніцький, завдання було виконане, але з втратами з боку військовиків, 13 десантників дістали поранення, серед них і капітан Бутніцький.
6 червня із загиблим офіцером попрощалися в Житомирі, де він служив і мешкав із сім'єю[2]. 7 червня Тараса Сенюка поховали у рідній Коломиї на Алеї Слави Центрального міського цвинтаря[3].
6 червня 2014 року Тарасу Сенюку присвоєне військове звання полковника (посмертно).
В Коломиї залишились мати Наталія Петрівна Сенюк і брат, в Житомирі — дружина Ольга Ігорівна та донька Єлизавета (нар. 2005).
Нагороди та відзнаки
ред.- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20.06.2014, посмертно) — за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті територіальної цілісності і незалежності України, жертовне служіння Українському народові.[4]
- Медаль «Захиснику Вітчизни»
- Медаль «10 років Збройним Силам України»
- Медаль «15 років Збройним Силам України»
- Медаль «За сумлінну службу» III ступеня
- Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України «За досягнення у військовій службі» II ст.
- Почесний нагрудний знак командувача Сухопутних військ Збройних Сил України «За відмінну службу в аеромобільних військах Сухопутних військ Збройних Сил України»
- Нагрудний знак «15 років аеромобільним військам Сухопутних військ Збройних Сил України»
- Медаль за Іракську кампанію (США)
Вшанування пам'яті
ред.- 13 жовтня 2015 року рішенням Коломийської міської ради № 2363-58/2015, за виняткову мужність і героїзм виявлені у захисті України, жертовне служіння народові, присвоєно звання «Почесний громадянин міста Коломиї» (посмертно).[5]
- У 2014 році Укрпошта до Дня Збройних Сил України випустила художній маркований конверт серії «Героям Слава!», присвячений Герою України полковнику Тарасу Сенюку.[6]
- 23 травня 2015 року у Семенівці, м. Слов'янськ було відкрито меморіальний знак військовослужбовцям Нацгвардії, ВДВ, та співробітникам СБУ, які загинули на території Слов'янського району Донецької області, серед них і Герой України Тарас Сенюк.
- 29 травня 2015 року в Коломиї, на фасаді будівлі ЗОШ № 6 по вулиці Леонтовича, 14, де навчався Тарас Сенюк, відкрито меморіальну дошку на його честь.[7][8]
- 8 червня 2015 року в Коломиї був урочисто відкритий пам'ятник Тарасу Сенюку.[9]
- В Житомирі на честь Героя України названо провулок.[10][11]
- У квітні 2017 року в Житомирі, на базі спортивного комплексу «Динамо», відбувся Чемпіонат Збройних Сил України з рукопашного бою. Захід проводився на честь Героя України воїна-десантника полковника Тараса Сенюка.[12]
Примітки
ред.- ↑ Група силовиків потрапила в засідку дорогою на Слов'янськ // «Українська правда», 3 червня 2014
У бою під Слов'янськом загинув підполковник з Коломийщини Тарас Сенюк // «Коломийські вісти», 4 червня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ У Житомирі прощались із загиблим на Сході комбатом Тарасом Сенюком // 0412.ua — Сайт міста Житомира, 6 червня 2014
- ↑ Загиблого підполковника Тараса Сенюка поховають в Коломиї на Івано-Франківщині // ТСН, 6 червня 2014
Коломияни провели в останню путь Тараса Сенюка // Телеканал НТК, 8 червня 2014 - ↑ Указ Президента України № 546/2014 від 20 червня 2014 року «Про присвоєння Т. Сенюку звання Герой України». Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 20 червня 2014.
- ↑ У Коломиї четверо військових отримали посмертно звання «Почесний громадянин міста» // «Вікна», 14 серпня 2014
- ↑ Пам'ятаємо всіх поіменно: серія конвертів «Героям Слава!» // Сайт Укрпошти, 09.12.2014
- ↑ На фасаді 6-ї школи з'явились меморіальні таблиці // «Коломия», 30 травня 2015
- ↑ Пам'ять, яка житиме вічно: у Коломиї вшанували пам'ять загиблого бійця в зоні АТО Тараса Сенюка // «Фіртка», 7 травня 2016
- ↑ В Коломиї відкрили пам'ятник Герою України Тарасу Сенюку[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Карти Google. Карти Google. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ У Житомирі відтепер є провулок імені Героя України полковника Тараса Сенюка // Сайт Міністерства оборони України, 25 червня 2016
- ↑ У Житомирі завершився Чемпіонат Збройних Сил України з рукопашного бою на честь Героя України полковника Тараса Сенюка // Сайт Міністерства оборони України, 21 квітня 2017
Посилання
ред.- Сенюк Тарас Михайлович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Сенюк Тарас Михайлович // Український меморіал.
- Оксана Климчук. Вони загинули за нас. «Куля пробила бронежилет…» // Газета «День», 11 червня 2014.
- Ірина Музичук. «Командире, вогонь посилюється…» Як воював і прийняв смерть мужній воїн України Тарас Сенюк // Газета «День», 13 червня 2014.
- Під Слов'янськом загинув підполковник 95-ї житомирської бригади(рос.) // «Житомир.info», 3 червня 2014.
- Завтра житомиряни попрощаються з загиблим на Донбасі Тарасом Сенюком // «Перший Житомирський», 5 червня 2014.
- Ірина Музичук. Командир завжди був попереду…(рос.) // «Крила України», № 26 (741), 30 червня — 4 липня 2014 року, с. 13
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 30 20 червня 2014 |
Наступник: |
| Могилко Костянтин Вікторович | Завада Богдан Олексійович |