Сенполія

? Сенполія
Фіолетова африканська фіалка
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ: Вищі рослини (Streptophyta) — Судинні — Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Евдикоти Підклас: Айстериди Порядок: Губоцвіті (Lamiales) Родина: Геснерієві (Gesneriaceae) Підродина: Cyrtandroideae Триба: Didymocarpeae Рід: Сенполія (Saintpaulia) Saintpaulia H.Wendl. (1893)
Види
Saintpaulia brevipilosa Saintpaulia confusa Saintpaulia difficilis Saintpaulia diplotricha Saintpaulia goetzeana Saintpaulia grandifolia Saintpaulia grotei Saintpaulia intermedia Saintpaulia ionantha Saintpaulia cf. ionantha 19710860 Saintpaulia cf. ionantha V24 Saintpaulia magungensis Saintpaulia nitida Saintpaulia cf. nitida 'Kwamtili.4' Saintpaulia orbicularis Saintpaulia pendula Saintpaulia pusilla Saintpaulia rupicola Saintpaulia shumensis Saintpaulia teitensis Saintpaulia tongwensis Saintpaulia velutina Saintpaulia cf. velutina 'Dibohelo.1' Saintpaulia sp. 'Kachororoni' Saintpaulia sp. 'Mwache' Saintpaulia sp. 'Robertson' Saintpaulia sp. 'Sigi Falls'
Посилання
Вікісховище: Streptocarpus EOL: 4142182 IPNI: 17204-1 ITIS: 825854 NCBI: 48792

Сенполія, узамбарська фіалка (Saintpaulia) — рід трав'янистих рослин із тропічних районів центральної і західної Африки з оксамитовими зеленими листками й фіолетовими квітами без запаху. На основі виду Saintpaulia ionantha штучно виведені махрові сорти і сорти з різним забарвленням квітів.

Етимологія

Назву «сенполія» квітка отримала від свого першовідкривача Сен-Поля, а «узамбарська фіалка» через географічне місцеположення, і схожість квітки із звичайною фіалкою (Viola). Насправді, сенполія не належить до родини фіалкові (Violaceae), а геснерієві, куди входять такі відомі багатьом кімнатні квіти як: стрептокарпуси, глоксінії, єпісції і хіріти.

Історія відкриття

В Узумбарських горах Фотографія 1906 року із Федерального архіву Німеччини

Перші згадки про сенполій були зафіксовані бароном Вальтер фон Сен-Поль більше ніж століття тому в 1892 році, на території Танзанії, в районі Узамбарських гір. Вперше сенполія була представлена на міжнародній виставці квітів в Генте в 1893 році. Після виставки право для промислового розведення сенполії було викуплено фірмою Ф. Бенарі. В 1894 році сенполії добрались і до США де зразу ж завоювали популярність серед кімнатних рослин. 1895 році в Нью-Йоркському журналі «American Gardening» появилась перша стаття про узамбарських фіалок. До 1949 року налічувалось близько сотні сортів сенполії. На сьогоднішній день їх число перевищує декілька тисяч. Вальтер Сіно-Поль звернув увагу на цю рослину під час прогулянки. Зібране насіння він вислав своєму батьку — президентові Німецького дендрологічного суспільства, Ульріху фон Сіна-Полю, а той передав їх ботанікові Герману Вендланду (1825–1903). Вендланд виростив рослину з насіння і в 1893 році описав його як Saintpaulia ionanta (Сенполія фіалкоцвітна), виділивши цей вигляд в окремий рід, який він назвав на честь батька і сина Сен-Полів.

Біологічний опис

Представники роду — низькорослі вічнозелені багаторічні трав'янисті рослини.

Стебло

Стебла — укорочені, з прикореневою розеткою листя. Довжина стебла 5-8 см, глибоко в землю не проникає, червонуватого кольору. Має невеликий пухнастий покрив, як і нижня частина листків, яка, до речі, теж червонувата.

Листки

Листя досить м'ясисте, покрите ворсинками, округле, зазвичай із злегка нерівнобічною серцеподібною основою, з округлою або короткозагостренною верхівкою. Можуть бути як однорідного зеленого забарвлення, так і плямистими. 13-50 (55) мм завдовжки і 10-35 (40) мм завширшки. Молоді листки густо покриті дещо притиснутими або нахиленими відносно довгими волосками більш менш однакової довжини (1-1,5 мм). Густина волосистого покриву у листя середнього віку близько 160 волосків на 1 см². У старого листя волосків менше.

Середня і бічні жилки — по 5 см кожної сторони знизу виступають, зверху увігнуті. Зверху основа середньої жилки світла і виділяється у вигляді світлої плями.

Квітки

Квітка Сенполії гібридної

Квітки утворюються на досить товстих висхідних і таких, що підносяться над листям квітконосах в пазухах листків.

Пелюсток — 5.

Чашолистків п'ять, іноді сім, лінійних, прямих, зелених, притуплених, довше трубки віночка, близько 5 мм довжини.

Віночок близько 25 мм в діаметрі, майже колесоподібний, темно-фіолетово-синій, трубка світла, 2,5-3 мм довжини, роздута; відгин, як властиво роду, з двох частин: верхньої, розітнутої до половини на дві виступаючі долі, внутрішні краї яких налягають один на одного, і нижньої, розпростертої, глибоко розітнутої на три долі, округліші і увігнуті, чим долі верхньої частини. Віночок по краю війчастий.

Довжина квітконосів — 50-60 мм.

Квітконіжки 12-30 мм завдовжки.

Суцвіття — китиця з 2- 4 квіток.

Тичинок дві. Вони виступають з трубки, їх нитки відносно товсті, завдовжки близько 3,5 мм, зігнуті і прикріплені до трубки віночка: пиляки ниркоподібні, дещо виступаючі, зрослі.

Зав'язь яйцеподібно-конічна, волосиста, стовпчик ниткоподібний завдовжки близько 10 мм. У основі зав'язі помаранчевий нектарний диск.

Гінецей паракарпний (тобто одногнізний з поствнною плацентацією), з двох плодолистків.

Плоди яйцеподібні або майже кулясті, 16 мм завдовжки, 4-6 або 10-12 мм в діаметрі. Плід — густоопушена коробочка з численним дрібним насінням з прямим зародком.

Відомо понад 1500 форм, відмінні розмірами і забарвленням квіток (від чисто- білих і рожевих до червонувато- лілових і темно- синіх).

Розмноження

Сенполії легко розмножувати листовими черенками, частиною листка і дочірніми розетками. Найпоширеніший спосіб — листовим держаком. Для цього потрібний здоровий листок, що сформувався. Млявий листок, як правило, загниває. Довжина черешка має бути 3—4 см. Держак ставлять у воду до утворення коріння або висаджують в рихлий ґрунт на глибину не більше 1,5—2 см. Саджанець поливають теплою водою і вкривають для збереження вологості поліетиленовим пакетом, температура — не нижче 20—22 °C. Утворення коріння і розвиток діток триває до 1—2 місяців.

Сорти

Сенполія фіалкоцвіта

Сенполія вже давно використовується в кімнатному квітникарстві, і дотепер виведена безліч сортів цієї рослини. Більшість з них є гібридами 'Сенполії фіалкоцвітної' (Saintpaulia ionantha), а також міжвидовими гібридами Saintpaulia ionantha і деяких інших видів сенполії (Saintpaulia magungensis, Saintpaulia comfusa). У квітникарстві до всіх гібридів сенполії інколи застосовують узагальнювальне найменування 'Сенполія гібридна' (Saintpaulia hybrida).

Сорти сенполій ділять на декілька груп, в першу чергу, по забарвленню і формі квіток та за їх типом. За цим принципом виділяють класичні, зіркоподібні, фантазійні, каймисті сенполії і сенполії-«химери». За типом листя рослини в першу чергу розрізняються як «хлопчики» (англ. boy) і «дівчатка» (англ. girl). В рослин-«дівчаток» на верхній стороні в підставі листа є світла пляма, в сортів групи «хлопчики» листя повністю зелене. Найчастіше зустрічаються сенполії з розетками, діаметр яких варіює від 20 до 40 см. Існують сорти-гіганти (діаметр від 40 до 60 см), мініатюри (до 15 см) і навіть так звані мікромініатюри; в останніх рослин діаметр розеток всього близько 6 см.

Деякі сорти

• Saintpaulia ‘Chimera Monique’ — квітки цього сорту мають бузкові пелюстки з білою облямівкою.
• Saintpaulia ‘Chimera Myrthe’ — квітки цього сорту мають рожево-червоні пелюстки з білою облямівкою.
• Saintpaulia ‘Ramona’ — сорт з темно-червоними квітками, в центрі яких ефектно виглядають жовті пиляки.
• Saintpaulia ‘Nada’ — сорт з білими квітками.

Основні групи сортів

Оскільки дотепер у світі існує величезна кількість сортів сенполій (десятки тисяч), їх доводиться для зручності об'єднувати в групи.

Ось який поділ був запропонований спеціальним класифікаційним комітетом при Американському Суспільстві Африканських фіалок (African Violet Society of America) і прийнято нині квітникарями всього світу. Згідно з цією класифікацією сенполій поділяють на чотири групи ознак:

1. Забарвлення квітів;
2. Тип листя;
3. Тип квіток;
4. Розміри квіток.

Забарвлення квітів

У першій групі ознак розрізняють дев'ять забарвлень, кожну з яких позначають певною буквою:

В — блакитна, синя (Blue);
С — різноколірна (Multicolor);
Р — яскраво-рожева або темно-рожева (Pink або Rose);
О — орхідейна, рожево-лілова або лавандова, тобто блідо-лілова (Orchid, Mauve або Levender);
R — червона, сливова або винна, кольори бургундського вина (Red, Mahagon, Plum, Burgundy);
V — фіолетова або пурпурна (Violet або Purple);
W — біла, кремова або злегка рожева (White, Creamy або Blush);
X — двобарвна (Bicolor);
Y — жовта, точніше, біла з жовтуватим відтінком (Yellow).

Тип листя

У другій групі ознак розрізняють також дев'ять типів листя, причому кожен має свій номер:

1.  — довгі або павукоподібні (Longifolia або Spider);
2.  — звичайні, плоскі, прості (Plain);
3.  — жилки листя поглиблені, так що створюється уявлення простьобаної поверхні листа (Quilted);
4.  — у вигляді совочка або ложечки, зворотно- овальні, як би складені по центральний жилці (Girl, SemiGirl);
5.  — гофровані, бахромчаті, хвилясті, виїмчасті або гребінчасті (Ruffled, Fringled, Wavy, Fluted або Scaloped);
6.  — крупне м'ясисте листя ясно-зеленого забарвлення, густо покрите волосками (як у сортів «Supreme Amazon» або «Du Pont»);
7.  — різноколірні, пістряві (Variegated);
8.  — ложкоподібні, овальні, чашеподібні (Spooned, Ovate, Cupped up);
9.  — загострені, із загостреним кінцем (Pointed).

Тип квіток

У третій групі розрізняють квітки: S — прості (Single);
d — махрові і напівмахрові (Double або Semidouble);
С — зірчасті, зіркоподібні (Star Shaped);
f — гофровані по краях або бахромчасті (Fringled або Ruffled).

За величиною (діаметром) розетки дорослої рослини розрізняють: mM — мікромініатюрні — до 6 см;
М — мініатюрні — до 15 см;
sM — напівмініатюрні — до 20 см;
S — стандартні, або середні — 20-40 см;
L — великі — 40-60 см.

Розміри квіток

Залежно від розміру квіток сенполії ділять на:

• дрібноквіткові — до 2 см в діаметрі;
• середні — 3-4 см;
• великоквіткові — 4-6 см;
• дуже великоквіткові- понад 6 см.

Групи сенполій

В даний час в різних каталогах спеціалізованих квіткових фірм можна зустріти такі основні групи сенполії.

1. Стандартні. Діаметр дорослої розетки 20-40 см. Декоративні якості дуже різні.
2. Мініатюрні. Величина розетки 10-15 см. Квітки 1,5-2 см в діаметрі.
3. Мікромініатюрні. Величина розетки до 10 см. Квітки 1 — 1,5 см в діаметрі.
4. Пістряволисті. Листя з різним узорами кремових, білих і коричнево-рожевих тонів.
5. Ампельні. Рослини з повзучим стеблом, що подовжується у міру росту, розетка звішується за край горщика.

Догляд

Горщики і земля

Сенполія

'Горщики' можна використовувати будь-які(чим менший горщик, тим швидше зацвіте сенполія), але найзручнішими вважаються м'які пластикові горщики діаметром 8-12 см. Ідеальної суміші землі поки не існує, і кожен колекціонер методом проб і помилок експериментуючи знаходить свою «ідеальну суміш». Основними інгредієнтами вважається: листковий перегній, хвойний перегній, торф, дренажна земля,мох-сфагнум, вермікуліт.

Освітлення

На рослину не повинно потрапляти пряме сонячне проміння. Яскраве розсіяне світло, береже сенполію від сонячних опіків. Для вирощування найкраще підходять західні і східні вікна. Для того, щоб рослина була освітлена з усіх боків, її періодично повертають. Щоб сенполія цвіла цілий рік, можна використовувати штучне освітлення. Краще всього для цієї мети підійдуть люмінесцентні лампи. Сенполії бояться холодних протягів.

Температура

Ідеальною вважається температура 18…22 °C.

Полив

Гібридна сенполія

Поливати 2 рази на тиждень. Вода для поливання повинна бути кімнатної температури, або декілька градусів більше. Земля в горщику повинна бути вологою, а не мокрою. При переливанні в сенполії може загнити коренева система. Не можна залишати надлишок води на піддоні.

Підживлення

Підживлювати один раз на місяць, а взимку 2 рази на місяць. Підживлювати треба комплексними мінеральними добривами.

Вологість повітря

Пурпурова африканська сенполія

Вологість повітря має бути не нижче '50 %'. Обприскувати рослини небажано. Робити це можна лише під час цвітіння, при цьому воду слід розпиляти дуже дрібно. Можна поставити горщик в піддон з сирою галькою або розмістити його серед інших рослин.

Зимовий період

У зв'язку із зменшенням довготи світлового дня взимку краще скористатися додатковим штучним освітленням. Його тривалість повинна складати 12—15 годин в день. При температурі нижче 15 °C освітлення не приносить відчутних результатів — всі процеси в рослинах сповільнюються.

Розмноження

Сенполію легко розмножувати листовими черенками, частиною листка і дочірніми розетками. Найпоширеніший спосіб — листовим черенком. Для цього потрібний здоровий листок, що сформувався. Млявий листок, що поникнув, як правило, загниває. Довжина черешка має бути 3—4 см. Черенок ставлять у воду до утворення коріння або висаджують в рихлий ґрунт на глибину не більше 1,5—2 см. Саджанець поливають теплою водою і вкривають для збереження вологості поліетиленовим пакетом, температура — не нижче 20—22 °C. Утворення коріння триває до 1—2 місяців.

Інше

Засохлу квітку слід зняти з рослини.

Хвороби і шкідники

На фіалках найчастіше докучають цикломеновий кліщ і трипси.

• 'Цикломеновий кліщ'. Це найнебезпечніший шкідник для фіалок. Членистоногий, розміром до 0,2 мм, харчується соком квіток і молодих листочків. Листя в центрі розетки перестає зростати, деформуються, стає жорсткими і сильно опушеним. Пагони стають товстими і короткими, квітки дрібними і потворними. Врешті-решт ушкоджується точка зростання розетки і в такої рослини немає майбутнього.

Трипса.

• 'Трипси', схожі на торпеду, рухливі комахи до 2 мм в довжину. Харчуються соком квіток і молодого листя. На листі ураженої рослини видно рубці, квітки з'являються деформованими, з розкритими пиляками, на пелюстках видно просипаний пилок. При струшуванні з квітки випурхують маленькі комахи. Вся рослина втрачає декоративність. Особливо погано те, що при пошкодженні молодих листочків в точці зростання деформується вся розетка. Молоде листя стає дрібним, жорстким, пагони не можуть пробитися назовні. Картина схожа на поразку цикломеновим клещем.

Колембола (ногохвостка).

• 'Ногохвостки', що стрибають по ґрунту, — світлі комахи завдовжки 1 — 3 мм і грибні комарики, маленькі чорні мушки завдовжки 2 мм, з'являються при зайвій вологості. Особливої шкоди від них немає.
• Особливу небезпеку представляє зараження 'галовими нематодами'. Це мікроскопічні круглі черв'яки, паразитуючі на різних частинах рослин, викликають здуття на корінні і стеблах — галли. Хімічні засоби боротьби з нематодами дуже токсичні для людини, а без обробки заражена рослина гине. Отже, при виявленні нематоди, краще скоріше розлучитися із зараженою рослиною, щоб не заразити інших.
• Інфекційні хвороби викликаються 'спорами грибів'. Сприяють розвитку захворювань погані умови вмісту рослин: загущеність посадки, надмірна вологість повітря, рясний полив, порушення температурного і світлового режиму. Виявляються захворювання всілякою гнилизною, плямами, нальотами.

При надмірному поливі можливе загнивання коріння. Рослина в'яне, гниє нижнє листя. Промийте коріння під струменем води і розгляньте їх. Здорове коріння — білого кольору, якщо коріння коричневе — вони хворі. Потрібно вирізувати все коричневе коріння до здорової тканини, припудрити деревним вугіллям і висадити рослину в свіжий ґрунт.

Ураження фітофторою

• 'Фітофтороз' теж викликається спорами грибів. Починається з легкого в'янення рослин, підгниває підстава стебла, потім черешки листя і листя. Дуже швидко рослина гине. Держаки з хворої рослини не виживають. У будь-якому випадку, при виявленні захворювання або шкідників, уражену рослину треба ізолювати, хімікатами обробляти хвору рослину і ті, що стояли поряд.

Знов придбані рослини повинні проходити карантин.

Посилання

• Сенполія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Сенполія // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 22. — 224 с.
• Сенполія (фіалка узамбарська) // Нова енциклопедія кімнатних рослин / М. Цвєткова. — Харків : ВД «ШКОЛА», 2013. — С. 64. — ISBN 978-966-429-165-8.
• Все про фіалки.Фотографії
• Сайт любителів сенполій
• Салон сенполій

Див. також

• Сад
• Садівник
• Сад бароко
• Бонсай
• Кімнатне рослинництво
• Фіалкові
• Позначення, що використовуються в найменуваннях таксонів