Свято-Миколаївська церква (Кілія)

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Свято-Миколаївська церква Свято-Миколаївський храм
Сучасний вигляд церкви Сучасний вигляд церкви
45°26′20″ пн. ш. 29°15′51″ сх. д.
Країна	Україна
Місто	Кілія, вул. Дунайська, 4
Кілійська ОТГ	Кілійське благочиння УПЦ
Конфесія	Українська Православна Церква
Єпископство	Одеська єпархія УПЦ
Тип	церква
Тип будівлі	Кораблеподібна церква
Засновник	Перші засновники-греки, потім-Василь Лупул
Перша згадка	1070 рік
Дата заснування	1647
Початок будівництва	10 травня 1647
Побудовано	10 травня (н/ст.) 1648 року
Основні дати: Освячена : 10 травня (н/ст.) 1648 року
Будівлі: Є трапезна, Недільня школа
Реліквії і святині	Євангеліє створене слов. мовою Матвієм Басарабом (1633—1654)
Настоятель	Протоієрей Михаїл Павлишин
Статус	Пямятка архітертури
Стан	відреставрована початок 1993
Свято-Миколаївська церква Свято-Миколаївська церква (Україна)
Медіафайли у Вікісховищі

Свято-Миколаївська церква у місті Кілія — пам'ятка архітектури рідкісного для України типу (напівпідземна церковна споруда).

Історія

Засновник церкви — Василь Лупул

Церква збудована в місті Кілія, яке в давнину греками називалося — Ахіллея↑ , а генуезцями — Лікостомон .

Згідно з написом, виконаним кирилицею над південним входом, церкву закладено 10 травня 1647 року. За свідченням надпису на кам'яній дошці, яка була вмонтована над дверима при вході в церкву. Церкву заклав молдавський господар Іо Василій Воєвода (1634—1654). Певний час церква була монастирською.

Церква відноситься до малозбереженого типу церков з пониженою підлогою. Вхідні двері церкви були з правої сторони та вели в притвор, з якого чоловіки заходили направо, а жінки з дітьми — наліво, де для них було спеціальне підвищене на один сажень від землі приміщення. Галерея та осокремий вхід для священиків були добудовані пізніше. Іконостас в церкві був замінений в 1809 р. Від старого іконостасу в церкві зберігалася дощечка, яка свідчила, що первісний іконостас для церква замовив раб Божий Димитрій, син Іо Притвана.

Проте за народними переказами, зафіксованими у літературі 19 століття, це сталося ще у 1485 році — за наказом молдавського господаря Стефана Великого, в пам'ять про звільнення міста від турків.

Храм неодноразово перебудовувався, тому думки спеціалістів стосовно його датування розходяться. У реєстрі пам'яток час побудови окреслено 1485-1891 роками.

Архітектура

Дзвінниця

Церква

Споруда зведена з тесаного вапняку, склепіння та підпружні арки — з тонкої цегли-плінфи. Прямокутна в проєкції, з напівкруглою абсидою. Заглиблена на 2,1 м в землю, вниз ведуть сходи з дванадцяти, а ще раніше було більше,

сходинок. Перекрита напівциркульним склепінням на підпружних арках, абсида — конхою. Південну стіну укріплено одним контрфорсом, північну — трьома. Притвор прямокутний у плані, з'єднується з основною спорудою сходами з дванадцяти сходинок, перекриття по балках, дерев'яне.

Дзвіниця

Дзвіниця цегляна, тинькована, триярусна (архітектор Сємєчкін). Нижній ярус прямокутний в проєкції, наступні квадратні завершені шатром, увінчаним банею. Аналогічні бані встановлені по кутах шатра. Декор фасадів стильово походить із російської архітектури 17 століття. Дзвіниця з'єднується з притвором коротким переходом з перекриттям по балках.

Галерея

• 
  Історична фотографія західного фасаду церкви
• 
  Фундаторська дошка Василія Лупу
• 
  Відновленні купол і дзвіниця
• 
  Купол
• 
  Вигляд на церкву з вул. Миру
• 
  Пам'ятник Св. Миколаю в честь 350-річчя церкви
• 
  Надгробок вірменського священика Кілії (1653 р.) у дворі церкви
• 
  Новозведена хрестильня