Самсон (герб)

Самсон
Самсон
Деталі
Носій	109 родів
Затверджений	1401

Самсон (пол. Sampson, Samsun, Samson-Уатта) — шляхетський герб. Використовували його в основному сім'ї в Польщі^[1] і Помор'я, а також шляхетські роди Україні і Білорусі часів Речі Посполитої.

Опис герба

Представлена реконструкція базується на малюнку з Гербової книги польських родів^[2]. Колір лева було відновлено на основі гербовника Насецького^[3]. Опис такої реконструкції звучить так: В синьому полі біблійний Самсон природних кольорів, роздирає руками пащу золотого лева.

Клейнод: золоте між блакитними три пера страуса.

Каспер Насецький представив Самсона крім у золотому вбранні із поставленою лівою ногою на тварині.

Йосип Шиманський подає Самсона в зеленому одязі до пояса з червоними смугами^[4].

Найбільш ранні згадки

Герб Самсон використав Євген з лицарського роду Самсонов-Ват, який в 1248—1251 роках згадується як перший відомий по імені каштелян Рогозненський^{[джерело?]}. Найстаріший запис датується 1401 роком.

Роди

Найбільш повний список гербовних родів створив Тадеуш Гайль в Гербовнику польському від середньовіччя до XX століття від 2007 року. Список містить 109 родів^[5]:

Barczewski, Barszczewski, Bartoszewicz, Belęcki, Bielicki, Blęcki, Blędzki, Błęcki, Błędzki, Bobowicki, Bodzanowski, Bolęcki, Borkowski, Bulewski, Bulowski, Bylewski, Bylęcki, Chalecki, Chobieński, Chwalkowski, Ciesielski, Dawlaszewicz, Dawleszewicz, Debrzeński, Drachowski, Dzierzyński, Dzierżyński, Eksner, Exner, Fabiszewski, Gaszyński, Głupoński, Gorzycki, Gościchowski, Grodzicki, Gromadzki, Groszkiewicz, Hejmowski, Heymowski, Jabłoński, Janulewicz, Jaromierski, Jaromirski, Karczewski, Kąkolewski, Knap, Kobacki, Kokalewski, Konopka, Kormanicki, Kormaniecki, Kosicki, Kosiński, Koszycki, Kraśnicki, Kubacki, Kulski, Kurczewski, Kuroczyc, Kuroczycki, Leński, Liński, Lutomski, Łajewski, Łojecki, Łojewski, Łubkowski, Łuczyński, Łupkowski, Makarewicz, Marzyński, Masilewicz, Maskowski, Masłowski, Masondowicz, Młyński, Mosondowicz, Moyrzym, Niemczycki, Niemierzycki, Olewiński, Otuski, Pakosławski, Piotrkowski, Płuksnia, Płuksnio, Proski, Rokalewski, Rosicki, Rosiński, Rożnowski, Rychłowski, Rychwalski, Rzeszotarzewski, Samsonowicz, Samsonowski, Samusewicz, Skrzydlewski, Skrzydłowski, Sprowski, Stawski, Toczełowski, Toczyłowski, Uchorowski, Wata, Watta, Wołotowski, Wygrożewski, Zakrzewski, Zawadzki.

Бібліографія

Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku: ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.

Примітки

↑ Alfred Znamierowski: Herbarz rodowy. Warszawa: Świat Książki, 2004, s. 161. ISBN 83-7391-166-9.
↑ Juliusz Karol Ostrowski: Księga herbowa rodów polskich. T. 561. Warszawa: Główny skład księgarnia antykwarska B. Bolcewicza, 1897.
↑ Kasper Niesiecki: Herbarz polski. T. 8. 1839—1846, s. 233.
↑ Józef Szymański: Herbarz rycerstwa polskiego z XVI wieku. Warszawa: DiG, 2001, s. 264. ISBN 83-7181-217-5.
↑ Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku: ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007, s. 406—539. ISBN 978-83-60597-10-1.

[1] Alfred Znamierowski: Herbarz rodowy. Warszawa: Świat Książki, 2004, s. 161. ISBN 83-7391-166-9.

[2] Juliusz Karol Ostrowski: Księga herbowa rodów polskich. T. 561. Warszawa: Główny skład księgarnia antykwarska B. Bolcewicza, 1897.

[3] Kasper Niesiecki: Herbarz polski. T. 8. 1839—1846, s. 233.

[4] Józef Szymański: Herbarz rycerstwa polskiego z XVI wieku. Warszawa: DiG, 2001, s. 264. ISBN 83-7181-217-5.

[5] Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku: ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007, s. 406—539. ISBN 978-83-60597-10-1.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]