Сальта (місто)
Са́льта (ісп. Salta) — місто на північному заході Аргентини, столиця провінції Сальта. Знаходиться на сході Андського гірського хребта у долині Лерма на висоті 1187 метрів над рівнем моря. Населення 535 303 мешканці за переписом 2010 року.
| Сальта Salta | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 24°47′21″ пд. ш. 65°24′38″ зх. д. / 24.78917° пд. ш. 65.41056° зх. д. | |||||
| Країна | Аргентина | ||||
| Регіон | провінція Сальта | ||||
| Столиця для | Сальта (провінція Аргентини) | ||||
| Поділ |
| ||||
| Засновано | 16 квітня 1582 | ||||
| Населення | 535 303 особи (2010) | ||||
| Агломерація | Велика Сальта, 554 125 осіб (2010) | ||||
| Висота НРМ | 1187 м | ||||
| Міста-побратими | Маракай, Тариха, Калама | ||||
| Телефонний код | ( 54) 387 | ||||
| Часовий пояс | UTC-3 | ||||
| GeoNames | 3838233 | ||||
| OSM | r2722832 ·R | ||||
| Поштові індекси | 4400 | ||||
| Міська влада | |||||
| Mayor of Saltad | Густаво Саенс | ||||
| Вебсайт | municipalidad-salta.gov.ar | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
  Сальта Сальта (Аргентина) | |||||
 Сальта Сальта (Сальта) | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Сальта у Вікісховищі | |||||
Місто Сальта є центром важливого сільськогосподарського регіону: тут вирощують кукурудзу, тютюн, зернові, цукрову тростину, сою, які експортують до Європи та США. Має аеропорт. У місті знаходяться два університети: Національний університет Сальти та Католицький Університет Сальти. Місто відоме своєю колоніальною архітектурою та є важливим туристичним центром.
Історія
ред.
Місто було засноване 16 квітня 1582 року іспанцем Ернандо де Лерма, який виконував наказ віце-короля Перу Франсіско де Толедо, що прагнув створити сполучення між Лімою та Буенос-Айресом. Сальта входила до складу віце-королівства Перу до 1776, коли було створене віце-королівство Ріо-де-ла-Плата. 1783 року місто здобуло статус столиці інтендантства Сальта-де-Тукуман.
1813 року аргентинські війська під командуванням Мануеля Белграно здобули вирішальну перемогу над монархістами у битві при Сальті, що дозволило звільнити майже всю територію Аргентини.
Після здобуття Аргентиною незалежності у 1816, місто переживало період економічного занепаду впродовж майже усього XIX сторіччя. Але у 1890-х з проведенням до міста залізниці та завдяки притоку іммігрантів з Іспанії, Італії та арабських країн економіка регіону знову пішла вгору. 1895 року населення міста становило 28 436 осіб.
Клімат
ред.Клімат міста помірний і вологий. Середня річна кількість опадів 1000 мм, найбільше дощів у грудні і лютому. Через спорудження великих водосховищ відзначається значне зростання вологості повітря. Абсолютний максимум температури у місті 39,9 °C, абсолютний мінімум −9,4 °C.[1]
| Клімат Сальти (1961—1990) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 35,6 | 35,1 | 34,0 | 33,0 | 34,2 | 34,0 | 37,2 | 36,5 | 37,8 | 38,8 | 39,9 | 38,7 | 39,9 |
| Середній максимум, °C | 27,4 | 26,1 | 24,8 | 22,6 | 21,0 | 19,1 | 20,2 | 22,3 | 23,5 | 26,4 | 27,4 | 27,8 | 24,0 |
| Середня температура, °C | 21,2 | 20,1 | 18,9 | 16,2 | 13,3 | 10,1 | 10,1 | 12,3 | 15,0 | 18,7 | 20,3 | 21,2 | 16,5 |
| Середній мінімум, °C | 16,1 | 15,6 | 14,7 | 11,6 | 7,7 | 3,8 | 2,9 | 4,5 | 7,4 | 11,3 | 13,9 | 15,5 | 10,4 |
| Абсолютний мінімум, °C | 8,4 | 4,8 | 4,0 | −1,5 | −3,3 | −6,8 | −8 | −6,6 | −4,5 | −1,3 | 1,5 | 6,5 | −8 |
| Годин сонячного сяйва | 164,3 | 134,4 | 105,4 | 117,0 | 136,4 | 120,0 | 173,6 | 195,3 | 162,0 | 182,9 | 171,0 | 164,3 | 1826,6 |
| Норма опадів, мм | 182.0 | 162.9 | 118.3 | 36.6 | 8.6 | 2.6 | 3.5 | 4.2 | 6.6 | 26.1 | 65.3 | 138.0 | 754.7 |
| Днів з опадами | 16 | 15 | 14 | 8 | 4 | 2 | 2 | 2 | 3 | 6 | 10 | 14 | 96 |
| Вологість повітря, % | 78 | 82 | 84 | 84 | 81 | 76 | 70 | 63 | 60 | 61 | 67 | 73 | 73 |
| Джерело: NOAA,[2] Oficina de Riesgo Agropecuario (record highs and lows),[3] Servicio Meteorológico Nacional (precipitation days),[4] UNLP (June sun only)[5] | |||||||||||||
Туризм
ред.Сальта відзначається найбільшою кількістю будівель колоніальної і неоколоніальної архітектури в Аргентині. Найвизначніші архітектурні пам'ятники міста:
- Муніципалітет — найстаріша будівля міста, збудована 1780 року під керівництвом Антоніо де Фігераса. Зараз у його стінах знаходяться два музеї: Історичний музей Півночі на нижньому поверсі і Колоніальний Музей на верхньому.
- Кафедральний собор — національна історична пам'ятка Аргентини. Збудований у другій половині XIX ст. У його стінах знаходиться могила генерала Мартіна Мігеля де Гуемеса і музей.
- Монастир святого Франциска — будівля у неокласичному стилі, збудована у XIX ст.
Археологічний Високогірний Музей також є однією з найважливіших туристичних принад Сальти. У ньому експонуються предмети культури інків і мумії Юяйяко. Іншими визначними місцями міста є Музей образотворчих мистецтв і Музей міста, Законодавчі збори і будинок-музей Гуемеса.
З міста Сальта починається шлях туристичного Захмарного Потяга (ісп. Tren a las Nubes), який їде високогір'ям Альтіплано та схилами Анд до містечка Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес.
-
Кафедральний собор -
Муніципалітет -
Монастир св. Франциска -
Головна площа -
Головна площа -
Вулиця міста -
Вулиця міста -
Транспорт
ред.
Сальта має такі шляхи сполучення:
- автомобільні: національні траси № 9, 34, 16, 51
- залізниця Хенераль-Белграно, Потяг до хмар, Залізниця Сальта — Антофагаста
- міжнародний аеропорт
Громадський транспорт міста представлений автобусною мережею. Також діє канатна дорога до вершини пагорбу Сан-Бернардо, яка розташована на висоті 264 м над містом.
Визначні особистості
ред.
У Сальті народилися такі відомі люди:
- Хосе Еварісто де Урібуру — президент Аргентини у 1895—1898 роках
- Аугусто Рауль Кортасар — академік, один з найвідоміших дослідників фольклору Аргентини[6]
- Мартін Мігель де Гуемес — видатний борець за незалежність Аргентини
- Лукресія Мартель — аргентинська кінорежисерка, номінувалася на Золоту пальмову гілку 2004 року
Міста-побратими
ред.
Посилання
ред.
- Офіційний сайт [Архівовано 8 грудня 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
- Уряд провінції Сальта(ісп.)
- Музей «Casa de Hernández»(ісп.)
- Плани та мапи міста [Архівовано 1 травня 2015 у Wayback Machine.](ісп.)
- Суд Сальти [Архівовано 31 травня 2011 у Wayback Machine.](ісп.)
- Туризм(ісп.)
- Художні майстерні Сальти(ісп.)
Примітки
ред.- ↑ Datos Estadisticos (Periodo 1981—1990) (Spanish) . Servicio Meteorológico Nacional. Процитовано 19 червня 2015.
- ↑ Salta Aero Climate Normals 1961–1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 19 червня 2015.
- ↑ Salta, Salta. Estadísticas meteorológicas decadiales (Spanish) . Oficina de Riesgo Agropecuario. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 19 червня 2015.
- ↑ Valores Medios de Temperatura y Precipitación-Salta: Salta (Spanish) . Servicio Meteorológico Nacional. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 червня 2015.
- ↑ Datos bioclimáticos de 173 localidades argentinas–Junio. Atlas Bioclimáticos (Spanish) . Universidad Nacional de La Plata. Архів оригіналу за 1 лютого 2011. Процитовано 19 червня 2015.
- ↑ http://www.uca.edu.ar/index.php/site/index/es/universidad/la-universidad/autoridades/relaciones-institucionales/educa/Revista-ucactualidad/edicion-digital/131/cortazar--apasionado-por-el-folklore/