Ро́й Сте́нлі Гей́гер (англ. Roy Stanley Geiger, 25 січня 1885 Мідлберг, Флорида — 23 січня 1947 Бетесда, Меріленд) — американський військовий діяч, генерал Корпусу морської піхоти США, учасник двох світових воєн.

Рой Стенлі Гейгер
англ. Roy Stanley Geiger
 Генерал
Загальна інформація
Народження25 березня 1885(1885-03-25)
США США, Мідлберг, Флорида
Смерть23 січня 1947
США США, Бетесда, Меріленд
(рак легень)
ПохованняАрлінгтонський національний цвинтар
ГромадянствоСША США
Alma MaterВійськово-морська Академія США
Військова служба
Роки служби19071947
ПриналежністьСША США
Вид ЗС Корпус морської піхоти США
ФормуванняКорпус морської піхоти США
Війни / битви
Командування
1941—1943 «1 авіакрило Корусу морської піхоти»
травень 1943листопад 1943 командувач авіації у штабі «Корпусу морської піхоти»
листопад 194319 червня 1945 «III Морський експедиційний корпус»'
19 червнялипень 1945 «10-та армія США»
липень 1945листопад 1946 «Десантні сили Тихоокеанського флоту США»
Нагороди та відзнаки
Військово-морський хрест (США)
Військово-морський хрест (США)
Медаль «За видатні заслуги» ВМС США
Медаль «За видатні заслуги» ВМС США
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Срібна Зірка (США)
Срібна Зірка (США)
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
Медаль «За Американську кампанію»
Медаль «За Американську кампанію»

Життєпис

ред.

Рой Гейгер народився у 1885 році в Мідлберзі, штат Флорида у родині Маріон Френсіса Гейгера (1848—1894) та Жозефіни Преватт Гейгер (1854—1927). Після закінченні Стетсонського університету отримав ступінь у галузі права[1]. Рой Гейгер одружився з Юніс Реншоу Томпсон 12 липня 1917 р, у них були дві дочки та син.

Військова кар'єра

ред.

Рой Гейгер 2 листопада 1907 року став рядовим морської піхоти, через рік — 2 червня 1908 року капралом, 5 лютого 1909 отримав звання 2-го лейтенанта. Після додаткової підготовки в школі офіцерів морської піхоти служив в загонах морської піхоти на броненосці «Вісконсін» і лінкорі «Делавер».

У серпні 1912 Гейгер був відправлений у Нікарагуа, де взяв участь в бойових операціях, в 1913—1916 роках у складі контингентів американської морської піхоти служив на Філіппінах і у Китаї.

Перша світова війна

ред.

Гейгер у березні 1916 вступив на курси морських авіаторів, які закінчив у червні 1917 року. У липні 1918 року був відправлений у Францію, де служив у Дюнкерку, в Північній бомбардувальній групі, бомбив бази німецьких підводних човнів. У січні 1919 року повернувся У США. Роя Гейгера за доблесть на фронтах Першої світової війни було нагороджено Військово-морським хрестом США.

З грудня 1919 по січень 1921 року Гейгер був командиром авіаескадрильї, приписаної до розміщеної на Гаїті «1-й тимчасової бригади морської піхоти». Після повернення в США пройшов навчання У Академії вищого командного складу, яку закінчив у червні 1925 року, після чого був знову відправлений на Гаїті. У серпні 1927 повернувся в США, і продовжив підвищувати кваліфікацію і просуватися по службовій драбині.

Друга світова війна

ред.

З червня 1939 року по травень 1941 року Гейгер пройшов навчання у Військово-морської академії США, після чого деякий час пропрацював в службі військово-морського аташе у Великій Британії. У квітні 1941 року він попрямував у Гібралтар, а потім як американський військовий спостерігач при британській 8-ї армії споглядав за бойовими діями у Північній Африці.

 
Рой Гейгер (ліворуч), на шляху в Гуам, на борту командного судна «USS Аппалачі».

У серпні 1941 року Рой Гейгер став командувачем 1-го авіакрила морської піхоти, і в цій якості зустрів вступ США у Другу світову війну. 3 вересня 1942 він прибув на острів Гуадалканал, і до 4 листопада 1942 року командував усіма повітряними силами, що знаходились на острові, під час битви за Гуадалканал.

У травні 1943 року Рой Гейгер став командувачем авіацією в штабі Корпусу морської піхоти. У листопаді 1943 року він знову повернувся до командування військами, будучи поставленим на чолі I-го Морського експедиційного корпусу, і в цій якості брав участь з 9 листопада по 15 грудня 1943 року в Бугенвільській кампанії. У квітні 1944 року його корпус було перейменовано у III Морський експедиційний корпус. До початку 1945 до складу корпусу входили 1-ша (ген. П. дель Балі), 2-га (ген. Т. Вотсон) та 6-та (ген. Л. Шеферд) дивізії морської піхоти. У липні-серпні корпус взяв участь у висадці на Гуамі, у вересні-жовтні захопив південну частину островів Палау. Як складова частина 10-ї армії влітку 1945 року «III Морський експедиційний корпус» взяв участь у битві за Окінаву. Після смерті генерал-лейтенанта Саймона Бакнера, Гейгер 19 червня 1945 року очолив 10-ту армію на завершальних етапах битви за Окінаву, ставши таким чином єдиним офіцером Корпусу морської піхоти США, який командував сухопутною польовою армією.

У липні 1945 року Гейгер було дано звання генерал-лейтенанта і він був поставлений на чолі Десантних сил Тихоокеанського флоту США. З 2 вересня 1945 він став єдиним представником Корпусу морської піхоти, присутнім на церемонії капітуляції Японії на борту лінкора «Міссурі». У листопаді 1946 року генерал-лейтенант Гейгер був переведений в штаб Корпусу морської піхоти.

Смерть та вшанування пам'яті

ред.

23 січня 1947 року Рой Гейгер помер від раку легенів у Національному військовому медичному центрі міста Бетесда, Меріленд, та був похований на Арлінгтонському національному цвинтарі[2]. Рою Гейгеру було посмертно дано звання повного генералу.

В честь Роя Гейгера названо базу морської піхоти Кемп-Гейгер у Північній Кароліні.

Примітки

ред.
  1. [[https://web.archive.org/web/20120609233556/http://arlingtoncemetery.net/roystanl.htm Архівовано 9 червня 2012 у Wayback Machine.] Рой Гейгер на сайті Арлінгтонського національного цвинтаря](англ.)
  2. Рой Гейгер на «[[Find a Grave]]». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.


Посилання

ред.