Вікіпедія

Резекне

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Ре́зекне (латис. Rēzekne, латг. Rēzne, нім. Rositten) або Режиця (біл. Рэжыца, пол. Rzeżyca, рос. Режица, ест. Räisaku) — місто в Латгальському регіоні Латвії, за 242 км на схід від Риги. Населення — 36,646 (2006). Попередні назви — Розіттен (до 1893), Режиця (1893—1917, 1944—1945).

Резекне
Католицький собор
Католицький собор
Герб Резекне
Герб		Flag of Резекне
Прапор
Резекне. Карта розташування: Латвія
Резекне
Резекне
56°30′23″ пн. ш. 27°19′50″ сх. д. / 56.50639° пн. ш. 27.33056° сх. д. / 56.50639; 27.33056
КраїнаЛатвія
РегіонЛатгалія
Перша згадка1285
Статус1773
Площа
 • Загалом17,48 км²
 • Суходіл16,74 км2 (6,46 sq mi)
 • Вода0,74 км2 (0,29 sq mi)
Висота158.2 м
Населення (2016)[1]
 • Загалом31 216 ос.
 • Густота1785,8 осіб/км²
Часовий поясEET (UTC 2)
 • Літній часEEST (UTC 3)
Сайтwww.rezekne.lv
Мапа
Резекне на Вікісховищі
Мапа

Назва

ред.

Географія

ред.

Розташоване за 242 км на схід від Риги.

Історія

ред.

До XIII століття на місці Замкової гори було поселення стародавніх латгалів. У 1285 році магістр Лівонського ордена Вільгельм фон Шауербург побудував тут добре укріплений замок з великих морених валунів, назвавши його Розіттен. Фортеця неодноразово зазнавала нападів росіян, литовців, поляків. До XVII століття замок був зруйнований настільки, що його не сталі відновлювати. І лише в XX столітті біля руїн розбили парк, побудували літній театр і ресторан.

 
Резекне. Початок XX ст.

У 17 столітті місто отримало Магдебурзьке право від влади Польщі, проте скоро перейшло під владу Російської Імперії. У 1778 році Катериною II був затверджений план міста. У російських документах 1808 року зазначено, що «В ньому тільки одна вулиця; немає жодного майстрового, ніяких ярмарок; жителів там 754 осіб, з них 536 євреїв». Місто почало інтенсивно розвиватися після будівництва залізниці Варшава — Санкт-Петербург.

У Резекне збереглося дещо від старовинного єврейського кварталу. Головною його будівлею була синагога. Синагога — це храм, тому будівлі не личила розкіш. Але в Резекне стриманість в оздобленні синагоги пояснювалася матеріальною обмеженістю єврейського населення.

Жителів Резекне в Латгалії довго вважали або поляками, або росіянами. В кінці XIX століття увійшов до вжитку термін «вітебські латиші», оскільки Латгалія була частиною Вітебської губернії. У 1917 році, коли встало питання про національне самовизначення, багато латиських націоналістів віднесли латгальців до «росіян». Проте в 1918 році латгальці, після 256-річного окремого існування від решти Латвії, возз'єдналися в стародавніх етнічних межах з своїми одноплемінниками, зберігши культурну самобутність, що при цьому склалася.

Населення

ред.
 
Залишки замку часів Ливонського ордену

Населення 36,8 тис. чоловік (2005).

Пам'ятки

ред.

З визначних пам'яток виділяються:

  • Могильник Резекнес
  • Латгальський культурно-історичний музей
  •  
    Руїни Розіттенського замку
  •  
    Катедральний собор Святого Серця
    (католицький)
  •  
    Церква Богородиці Скорботної
    (католицька)
  •  
    Церква святої Трійці
    (лютеранська)
  •  
    Церква святого Миколая
    (старообрядська)
  •  
    Церква Різдва Богородиці
    (православна)

Уродженці

ред.

Міста-побратими

ред.

Резекне побратим:[2]

Світлини

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
  2. ↑ Starptautiskā sadarbība. rezekne.lv (латис.). Rēzekne. Процитовано 29 березня 2021.

Джерела

ред.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Резекне

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Резекне