Вікіпедія

Онікс (протикорабельна ракета)

російська надзвукова протикорабельна ракета
(Перенаправлено з П-800 «Онікс»)

П-800 «Онікс» (Індекс УРАВ ВМФ — 3М55, експортне найменування — «Яхонт», за класифікацією МО США і НАТО — SS-N-26 Strobile) — радянська/російська надзвукова універсальна протикорабельна ракета середнього радіуса дії, призначена для боротьби з надводними військово-морськими угрупованнями та одиночними кораблями в умовах сильної вогневої та радіоелектронної протидії. Крім того, може застосовуватись і проти наземних цілей, при цьому дальність ураження цілі може бути збільшена.[5]

Онікс/Яхонт
Ракета П-800 на «Армія 2018»
Ракета П-800 на «Армія 2018»
ТипКрилата ракета
Крилата ракета повітряного базування
Крилата ракета підводного базування[en]
Протикорабельна ракета
Ракета «поверхня — поверхня»
Ударна ракета
ПоходженняСССР / Росія
Історія використання
На озброєнні2002–нині[1]
ОператориДив. користувачі
ВійниГромадянська війна в Сирії
російське вторгнення в Україну (з 2022)
Історія виробництва
РозробникЄфремов Герберт Олександрович
ВиробникАТ «ВПК «НВО машинобудування»[ru]
Вартість одиниці$1,25 мільйона[2]
Виготовлення1987–нині
Характеристики
Вага3000 кг
Довжина8,9 м
Діаметр0,7 м
Боєголовка300 кг напівбронебійний в російській версії, термоядерна; 200 кг напівбронебійний в експортній версії[3]
Механізм
детонації
підривач зі затримкою
ДвигунПрямоточний повітряно-реактивний двигун
4 тони тяги
Розмах крил1,7 м
Паливоавіагас
Операційна
дальність
600 км (версія Онікс для Росії)
800 км (версія Онікс-М для Росії)
120-300 км в залежності від висоти (експортна версія Яхонт)
Практична межа14 000 м
Висота польоту10 м або вище
Швидкість2.6 Маха (3180 км/г / 884 м/с)
Система
наведення
інерційна навігація на марші, активна радіолокація-пасивна радіолокація головка самонаведення
Точність1,5 м[4]
Пускова
платформа
берегове встановлення, військовий корабель, Літальний апарат з нерухомим крилом
Онікс (протикорабельна ракета) у Вікісховищі

Розробку оперативно-тактичного протикорабельного комплексу четвертого покоління розпочато наприкінці 1970-х років у ЦКБМ МОМ. На відміну від попередніх радянських ПКР, які мають відносно вузьку спеціалізацію по носіях, новий комплекс із самого початку замислювався як універсальний: його передбачалося розміщувати на підводних човнах, надводних кораблях і катерах, літаках і берегових пускових установках.

Ракети «Онікс», поряд з ракетами сімейства «Калібр» та перспективними ракетами «Циркон» у 2020-х повинні витіснити більшість типів старіших протикорабельних ракет у ВМФ Росії[6][7][8][9]. Всі перераховані вище ракети відрізняються компактністю, взаємозамінністю та універсальністю[10].

Конструкція

ред.

Ракета виконана за нормальною аеродинамічною схемою. Стартовий ракетний двигун твердого палива (РДТТ) розміщений в камері згоряння прямоточного повітряно-реактивного двигуна (ПВРД), при закінченні роботи стартового ступеня відокремлюється потоком повітря, що набігає[11].

Тактико-технічні характеристики ракети 3М55

ред.
Стрільба крилатими ракетами «Онікс» з берегового ракетного комплексу «Бастіон» Північного флоту на о. Котельний 25 вересня 2018 року.
Пуск крилатої ракети «Онікс» із БРК «Бастіон» 520-ї окремої берегової ракетно-артилерійської бригади Тихоокеанського флоту на Чукотці. 27 вересня 2019 року.
  • Довжина ракети:
    • Корабельний варіант — 8 м[11] (8,6[12])
    • Авіаційний варіант — 6,1 м[11]
  • Діаметр ракети: 0,67 м[12]
  • Розмах крила: 1,7 м[11]
  • Довжина ТПС: 8,9 м[13]
  • Діаметр ТПС: 0,72 м[13]
  • Маса ракети:
    • Стартова — 3000 кг[13]
    • ЗТПС — 3900 кг[13]
  • Максимальна швидкість: 884 м/с (М = 2,6, або 3182 км/год на висоті)
  • Швидкість біля поверхні: М = 2 (2448 км/год)
  • Двигун:
    • Стартовий — твердопаливний стартово-розгінний ступінь
    • Маршовий — ПВРД, маса 200 кг, тяга 4 т
      • Паливо — гас Т-6[13]
  • Дальність: П-800 «Онікс» до 600 км.[14][15]

Від 120 до 300 км залежно від висоти (експортна версія «Яхонт»)[16]

  • Висота польоту:
    • На маршовій ділянці — до 14 000 м[13][17]
    • На кінцевій ділянці — 10-15 м[13]
  • Система управління:
    • На маршовій ділянці — інерційна радіовисотомір.
    • На кінцевій ділянці — всепогодна моноімпульсна активно-пасивна РЛГСН, з ППРЧ[18]
      • Дальність виявлення цілі (в активному режимі) — не менше 50 км[18]
      • Максимальний кут пошуку цілі — ± 45 °[18]
      • Перешкодозахищеність ГСН: розробником заявляється як висока, у тому числі від активних перешкод, що уводять, дипольних хмар та ін.[18]
      • Час готовності до роботи з моменту включення: трохи більш ніж 2 хв[18]
      • Струм по ланцюгу 27 В: не більше 38 А[18]
      • Маса РЛГСН — 85 кг[18]
      • Умови роботи ГСН:
        • Хвилювання моря — до 7 балів[18]
  • Маса БЧ: 200 кг[13] (КР «Яхонт»), 300 кг (КР «Онікс»)

Переваги

ред.
  • загоризонтна дальність стрільби;
  • повна автономність бойового застосування («вистрілив-забув»);
  • набір гнучких («низька», «висока-низька») траєкторій;[19]
  • високі надзвукові швидкості на всіх ділянках польоту;
  • повна уніфікація для широкої номенклатури носіїв (надводних кораблів усіх основних класів, підводних човнів та наземних пускових установок).
  • ефективне застосування в умовах радіоелектронної протидії[20].

Ракета «Онікс» жодного разу не застосовувалася в бойових умовах проти кораблів супротивника, думки про її реальну ефективність відрізняються, але виходячи з досвіду ВМФ висока надзвукова швидкість і велика маса ускладнюють ураження цих ракет зенітними ракетами супротивника.

Модернізація

ред.

У російській військово-промисловій корпорації «НВО машинобудування» було проведено модернізацію крилатої ракети морського базування «Онікс-М» з максимальною дальністю стрільби до 800 км[21].

Експлуатанти та носії

ред.

«Онікси» спочатку планувалися як універсальний комплекс для розміщення на літаках, надводних та підводних кораблях та берегових установках[22].

Росія — П-800 «Онікс»
Рухомий береговий ракетний комплекс «Бастіон».
  • Малий ракетний корабель проєкту 1234.7 — «Накат» КСФ ВМФ РФ (списаний).
  • Малі ракетні кораблі проєкту 21631 «Буян-М» — три МРК у складі Каспійської флотилії, чотири у складі Чорноморського флоту, два у складі Балтійського флоту.
  • МПЛАТКР проєкту 885 «Ясень» / 885М «Ясень-М» — АПЛ «Северодвинськ» (885) та АПЛ «Казань» (885М) в строю, АПЛ «Новосибірськ» та АПЛ «Красноярськ» проєкту 885М спущені на воду до складу флоту, закладені та будуються ще п'ять човнів цього проєкту.
  • ПЛАРК проєкту 949А Антей — у перспективі.
  • Корвети проєкту 20385 — 2, Тихоокеанський флот.
  • Фрегати проєкту 22350 — 2 у строю, 10 фрегатів у перспективі.
  • Важкий атомний ракетний крейсер «Адмірал Нахімов». У ході ремонту замість раніше встановлених ПКР П-700 «Граніт» встановлено ПКР П-800 «Онікс». Спуск на воду заплановано на 2022[23]. За непідтвердженими даними аналогічна модернізація чекає атомний ракетний крейсер Петро Великий.
В'єтнам — «Яхонт»
  • Рухомий береговий ракетний комплекс «Бастіон» — два комплекси поставлені в червні 2010[12].
Сирія — «Яхонт»
  • Рухомий береговий ракетний комплекс «Бастіон» — два комплекси поставлені в кінці 2011.
Індія — «BrahMos» (варіант ракети «Онікс», розроблений спільно з міністерством оборони Індії)
  • Есмінець проєкту 61МЕ — «Раджпут» — 2×2 ПУ БраМос
  • Фрегати типу «Тальвар» — 1×8 ПУ БраМос
  • Фрегати типу «Шивалік» — 1×8 ПУ БраМос
  • Ескадрені міноносці типу «Калькутта» — 4×4 ПУ БраМос
  • БраМос-А: на Су-30МКІ (до трьох ракет) і Ту-142 (до шести)
  • БПРК із ракетами «БраМос».
Індонезія — «Яхонт», постачання у першій половині 2010 р., кількість невідома

Бойове застосування

ред.

Громадянська війна в Сирії

ред.
Докладніше: Інтервенція Росії в Сирію

15 листопада 2016 року в ході завдання ударів по об'єктах в Сирії був проведений пуск ракет «Онікс» рухомого берегового ракетного комплексу «Бастіон-П» по цілях на суші[25][26].

Російсько-українська війна

ред.
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

30 квітня 2022 року з території Криму береговим ракетним комплексом «Бастіон-П» був обстріляний аеропорт Одеси[27][28]. 9 травня 2022 року чотирма ракетами «Онікс» з території Криму обстріляний об'єкт у місті Арциз Одеської області[29]; Міноборони РФ заявило, що ціллю атаки були вертольоти на наступальному аеродромі ЗСУ[30].

14 червня 2022 року над Одеською областю було збито дві ракети «Онікс», запущені з берегового ракетного комплексу Криму.[31][32]

20 червня 2022 року чотири ракети Х-31А з ворожого винищувача та одна ракета типу «Онікс» з берегового ракетного комплексу були спрямовані на Очаків та влучили в сільськогосподарські угіддя у передмісті. Потерпілих немає[33].

2 липня 2022 року російські військові відстріляли по Миколаєву одразу 10 крилатих надзвукових ракет П-800 «Оникс» з берегових протикорабельних комплексів «Бастион», розміщених на тимчасово окупованій частині Херсонщині. Ракети ворога влучили по об'єктах портової інфраструктури та промисловій зоні, частина упала на сільськогосподарські угіддя поблизу Миколаєва[34].

До цього моменту росіяни використовували свої берегові протикорабельні комплекси «Бастион» для ударів по об'єктах на території Одеської області, зокрема — для ураження портової інфраструктури. На цей час по Одещині було випущено близько 40 ракет типу П-800, але значущого ефекту досягнуто не було через невисоку точність стрільби «Оніксів»[34].

Окрім ракет П-800 «Онікс» російські військові неодноразово застосовували й протикорабельні ракети Х-35 з відповідного берегового ракетного комплексу «Бал» для знищення інфраструктури зберігання та експорту аграрної продукції з України[35].

25 вересня 2023 року уночі під час повітряної тривоги, росіяни випустили дві ракети "Онікс" на Одещину, якими пошкодили порт в Одесі, готель, зерносховища, інші будинки та склади. Постраждала 1 особа.[36]

Користувачі

ред.
 
Мапа з користувачами П-800 позначеними синім

Примітки

ред.
  1. ↑ MIC "NPO mashinostroyenia" - History. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 23 грудня 2014.
  2. ↑ Ланда, Володимир; Гненний, Костянтин. Росія за вихідні випустила по Україні ракет вартістю близько $200 млн (укр.). Форбс (журнал). Процитовано 9 листопада 2023.
  3. ↑ Russia MoD launches supersonic anti-ship "Oniks P-800" cruise missile.
  4. ↑ P-800 Oniks (SS-N-26 Strobile) – Missile Defense Advocacy Alliance. Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
  5. ↑ Противокорабельный «Бастион» научили стрелять по суше. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 5 лютого 2013.
  6. ↑ Новая ракета на новые вызовы. Газета.Ru. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  7. ↑ Что представляет собой российская подлодка пятого поколения «Хаски»?. www.aif.ru. Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  8. ↑ Циркон (ракета) |. www.yellow.ml. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
  9. ↑ Циркон (ракета) | Стратегическое значение. maailm.tk. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
  10. ↑ Куда долетит «Оникс»: возможности российских ракет напугали США (рос.). rusila.su. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017.
  11. ↑ а б в г Противокорабельная ракета Яхонт (Оникс) (рос.). Сайт "Ракетная техника". Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 11 січня 2014.
  12. ↑ а б в "Яхонт" и его "Бастион" (рос.). Оф. сайт газеты Коммерсантъ. 28 серпня 2010. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
  13. ↑ а б в г д е ж и Корабельный комплекс ракетного оружия с ПКР "Яхонт" (PDF) (рос.). Оф. сайт НПО машиностроения. Архів (PDF) оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 11 січня 2014. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  14. ↑ Litovkin, Dmitry (8 серпня 2013). Russian supersonic missiles behave like wolves.
  15. ↑ [ https://tass.ru/armiya-i-opk/6478037 [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.] 28 мая 2019 ТАСС Скорость стоящих на вооружении в России крылатых ракет доведут до гиперзвуковой]
  16. ↑ KRILATIJE rakety JSC MIC NPOMASH (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 26 жовтня 2010. Процитовано 27 червня 2010.
  17. ↑ Противокорабельная крылатая ракета «Яхонт». Архів оригіналу за 24 січня 2010. Процитовано 31 травня 2010.
  18. ↑ а б в г д е ж и Бортовые автоматические системы управления (БАСУ) и головки самонаведения (ГСН) сверхзвуковых крылатых ракет (КР) Оф. сайт Концерна «Гранит-Электрон». Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 23 квітня 2014.
  19. ↑ П-800 «Оникс» - сверхзвуковой убийца | Армейский вестник (рос.). army-news.ru. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  20. ↑ Ракета П-800 «Оникс» / «Яхонт». Конструкция. Применение. ТТХ. Схема. Архів оригіналу за 11 липня 2010. Процитовано 17 березня 2011.
  21. ↑ СМИ узнали о готовности ракеты «Оникс-М» с дальностью 800 км (рос.). Международные новости. 25 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
  22. ↑ Противокорабельные системы. Россия. Яхонт [Архівовано 11 вересня 2007 у Wayback Machine.] Энциклопедия кораблей
  23. ↑ Россия. ТАРКР «Адмирал Нахимов» на перевооружении. CIGR - центр военно-политической журналистики. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 25 жовтня 2016.
  24. ↑ Indonesia tests Yakhont missile, finally. UPI. 28.04.2011. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 11 травня 2011.
  25. ↑ Минобороны России (15 листопада 2016). Kalibr and Onyx cruise missiles engage terrorists' objects in Syria. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
  26. ↑ Видео: Ракеты берегового комплекса «Бастион» поразили цели в Сирии [Архівовано 8 червня 2022 у Wayback Machine.], 16.11.2016 г., Николай Грищенко, «Русское оружие» (ФГБУ "Редакция «Российской газеты»).
  27. ↑ Ракетный обстрел аэропорта Одессы: удар нанесли из Крыма комплексом "Бастион". РБК-Украина (рос.). Процитовано 30 квітня 2022.
  28. ↑ Ракетный обстрел Одессы: разрушена взлетная полоса аэропорта. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 30 квітня 2022.
  29. ↑ Загарбники вдарили по Одесі чотирма ракетами типу «Онікс». www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 9 травня 2022.
  30. ↑ Минобороны РФ задержало публикацию "праздничного" отчета о боевых действиях против Украины. NEWSru.co.il (рос.). Процитовано 9 травня 2022.
  31. ↑ По Одещині зранку окупанти вдарили двома ракетами "Онікс", їх знищили над морем - ОК "Південь". Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 14 червня 2022.
  32. ↑ Gazeta.ua (14 червня 2022). Вранці ворог вдарив по Одещині двома ракетами. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 14 червня 2022.
  33. ↑ У Миколаєві зранку - вибухи, по області вдарили російські ракети Х-31А та «Онікс». Укрінформ. 21 червня 2022.
  34. ↑ а б Рашисти “змирились”, що не можуть влучити своїми ракетами “Оникс” по Одещині. Defense Express. 2 липня 2022.
  35. ↑ РФ знищує наші термінали для експорту зерна ракетами Х-35 та П-800. Defense Express. 23 червня 2022.
  36. ↑ Наслідки військового удару по Одещині https://ua.korrespondent.net/city/odessa/4626228-staly-vidomi-naslidky-raketnoho-udaru-po-odesi
  37. ↑ Missiles and Rockets of Hezbollah. Missile Threat. Архів оригіналу за 26 квітня 2020.
  38. ↑ Amos Harel and Gili Cohen: Hezbollah: From terror group to army, Га-Арец, 12 July 2016. Quote: "Тепер Хезболла [у порівнянні з 2006] має ракети Яхонт більшої дальності, кращою точністю і різноманітними способами запускання." [1] [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.]. Retrieved 13 July 2016.
  39. ↑ ГУР назвало кількість у росії ракет «циркон», «онікс», «калібр» та Х-69 (укр.). Процитовано 1 травня 2024.
  40. ↑ Haaretz (1 грудня 2011). Report: Russia delivers supersonic cruise missiles to Syria. Haaretz. Архів оригіналу за 2 грудня 2011. Процитовано 1 грудня 2011.
  41. ↑ / /. 24 жовтня 2011. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 23 грудня 2014.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Онікс_(протикорабельна_ракета)&oldid=43391058