Пряшів

Місто Пряшів; словац. Prešov ±к:нп, засновані 1345 ±к:нп, засновані 1247
герб	прапор
	Головна вулиця ПряшеваГоловна вулиця Пряшева
	Основні дані
	49°00′00″ пн. ш. 21°14′00″ сх. д.H G O
Країна	Словаччина
Край	Пряшівський
Окрес	Пряшів → SPARQL ←
Столиця для	Пряшівський край; Пряшів; Пряшівська архієпархія; Словацька Радянська Республіка; Q90818610?
Перша згадка	1247
Засновано	1247
	Великий Шариш, Малий Шариш, Люботице, Вишня Шебастова ?
Водойма	Ториса (річка)
Висота над р.м.	296 м
Площа	70,44 км² (2023)
Населення	82 286 (2023)
· густота	1172,78 осіб/км² (2023)
Міста-побратими	Прага, Ґаброво (2004), Новий Санч, Ньїредьгаза (1975), Мукачево, Ремшайд, Кераціні, Ла-Курнев, Бругеріо, Рішон-ле-Ціон, Піттсбург
Телефонний код	421-51
Автомоб. ном.	PO
Поштовий індекс	080 01
	Місцева влада
Адреса	Mestský úrad Hlavná 73 080 68 Prešov 1
Вебсторінка	presov.sk
Староста	Інж. Францішек Ольга
	Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK0417524140
OpenStreetMap	r2320257 ·R
GeoNames	723819
	Транспорт, відстані
Станція	Пряшів
	До крайового центру
— фізична	0.6 км
	До Братислави
— фізична	318 км
Карта
	Пряшів (Пряшівський край)
	Джерела:
	Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона; Настільний енциклопедичний словникd; Малий енциклопедичний словник Брокгауза і Єфронаd; ;
	Пряшів у Вікісховищі

Пря́шів^[a] (словац. Prešov, нім. Preschau, лат. Eperiessinum) — місто у східній Словаччині на р. Ториса, адміністративний центр Пряшівського краю та Пряшівського округу. Пряшів лежить на українській етнографічній території, тому є її природним центром (див. Пряшівщина).

Географія

Протікають річка Ториса; Барацький потік; Сольний потік і Шалговицький потік.

Історія

Історичні будинки і церква Св. Миколая

Засноване у 12 столітті; Від середньовіччя важливий транзитний торговий осередок між Угорщиною й Галичиною, осідок Шариської жупи.

Угорський період

Угорська назва міста Пряшів — Епер'єш (Eperjes). З часів середньовіччя належало Угорській короні святого Стефана. 1374 — угорський монарх Людовик дарує Пряшеву статус «вільного королівського міста». Кількість угорців у Пряшеві скоротилася після Першої Світової війни та Тріанонської угоди. 1919 місто окуповане військами Угорської Червоної Армії, на багнетах якої у Пряшеві оголошено Словацьку (комуністичну) Республіку Рад. У Пряшеві народилися деякі видатні угорці. За доби незалежної Словаччини чисельність угорців у місті стабілізувалася на рівні 0,2 %.

З 1816 р. — головне місто греко-католицької Пряшівської єпархії.

Пряшів став осередком української культури на початку 1850-их pp., коли заходами О. Духновича було засноване «Літературноє заведеніе пряшевськоє», яке мало 72 членів, проіснувало з 1850 до 1853 р. і видало 9 книг, зокрема підручники та 3 альманахи «Поздравленіє русинов» (1850—1852). У 1862 р. було засновано іншу організацію з харитативно-культурною метою — Общество Івана Христителя. 1880 року пряшівський греко-католицький єпископ Миколай Товт сприяв заснуванню єпархіальної семінарії в місті.

Несприятливі обставини й реакційно-москвофільська орієнтація місцевої інтелігенції, переважно духовної, загальмувала в наступні десятиліття культурно-просвітницьку роботу. Вона знову ожила після приєднання Пряшівщини до Чехословаччини у 1919 р. Але й тоді у Пряшеві й на укр. Пряшівщині, яку адміністративно не об'єднано з Закарпатською Україною («Підкарпатською Руссю»), культурне життя розвивалося слабо, при виразній перевазі консервативної й москвофільської орієнтації. У місті існувало кілька москвофільських організацій (Русский народный совѣт, Русский народный дом, Русский клуб, Русский музей, з 1933 р. самостійне Общество ім. Духновича, Союз русских женщин, Союз русских Учителей), що не виявляли ширшої діяльності. Виходили газети: «Русское Славо» (з 1924, церк.), москвофільська «Народная газета» (з 1924), «Руська народна газета» (1937 — 38) і українська «Слово народа» (в 1931 — 32 p., ред. І. Невицька). З журналів виходили: «Церковь и школа» (з 1919, язичієм), «Русская школа» (з 1926). Діяли греко-католицька духовна (з 1880) і учительська семінарії (з 1895), греко-католицька гімназія (з 1936; мовою викладання було «язичіє» і російська мова).

Український Пряшів

«Нашим завданням було дійти до Пряшева. Це місто ми зайняли без ніякого опору. Цікаво для нас побачити місто. Виявилося, що більшість його мешканців — це українці, але вони називали себе русинами. В неділю ми пішли до церкви. Нас було коло 30 осіб У церкві були переважно старші люди. Священник почав Службу Божу по-старословянськи. Ми почули спів старого дяка, і наші молоді голоси прийшли на допомогу, а згодом перебрали повністю спів. Священник був дуже здивований і вкінці Богослужіння подякував нам….», — 1944 рік із споминів дивізійника СС Галичина уроженця Підгаєччини Маркіяна Д. Гайва "Все здається, начебто — недавно. Зусиллями українського священика (прелата) о. Емануїла Бігарія засновано філію українського товариства «Просвіта» в Пряшеві, ставши її головою.

У 1945 р. Пряшів став офіційно визнаним центром українського населення у Чехо-Словаччині. Була заснована Українська Народна Рада Пряшівщини; тут з'являлися газета «Пряшевщина», «Звезда-Зоря» і журнал «Колокольчик-Дзвіночок» та діє Український народний театр, що дав за перші 25 pp. понад 160 прем'єр українською і російською мовами.

З 1951 р. в Пряшеві діє Культурна спілка українських трудящих. Замість «Пряшевщини» засновано 1951 р. тижневик «Нове життя», ілюстрований місячник «Дружно вперед» (обидва виходять українською мовою), перед певним часом виходив літ.-суспільний квартальник (потім двомісячник) «Дукля».

З 1952 р. у Пряшеві постала українська філія Спілки словацьких письменників. У місті було українське радіомовлення (нині в Кошицях), кафедри української мови й літератури на двох факультетах університету ім. Шафарика, Православний Богословський факультет, українська середня і основна школи, Піддуклянський Український народний ансамбль.

У видавництві «Дукля» виходить щороку 10 — 15 книжок. Кадри української інтелігенції у Пряшеві за останні роки помітно зросли. З 1950 р. Пряшів — осідок православного єпископа, з 1969 р. — ординаріату відновленої греко-католицької церкви.

З початку 1990-х рр. тут діє організація «Русинська оброда», яка представляє інтереси русинів Словаччини і є співорганізатором Всесвітнього конгресу русинів. В місті існує Музей русинської культури в Пряшеві. Хоча русинські організації є прихильниками ідеї про відокремлення русинської культури від української, попри це існує співпраця з українськими громадами. Театр Олександра Духновича ставить п'єси як місцевим русинським діалектом, так і українських авторів, старовинних та сучасних. У Пряшівському університеті вивчаються як українська мова, так і русинський діалект (його кодифікацією займаються Василь Ябур, Анна Плішкова та Кветослава Копорова).

Станом на початок XXI ст. саме у Пряшеві залишилися головні осередки культурного життя діаспори: «Руський дім», Монастир отців Василіян та православна церква святого Олександра Невського.

На базі колішньої грекокатолицької гімназії^[rue], заснованої 1936 р., наразі функціонує двомовна (словацько-українська) Школа імени Тараса Шевченка в Пряшеві^[11].

Генеральне консульство України в Пряшеві припинило свою діяльність 28 листопада 2014 року, натомість діє Консульський відділ Посольства України в Словацькій Республіці.

Пам'ятки культури

Карафова в'язниця (нині галерея)
Босаків будинок
греко-католицький єпископський палац
Пряшівська кальварія; представляє комплекс каплиць у стилі бароко та костел св. Хреста з 1753 р. на пагорбі на західній окраїні міста
ратуша
«Башта»
Театр Йонаша Заборського
Театр Олександра Духновича — до 1990 р. Український Національний Театр, з 1990-ті переорієнтувався на русинський рух, але згодом відновив п'єси українською мовою у репертуарі.

Храми

Собор св. Мікулаша

Собор св. Миколая (Мікулаша, пол. 14 ст.)
протестантський костел св. Трійці
костел францисканців св. Йосифа
греко-католицький собор св. Іоана Хрестителя, в якому знаходиться копія туринської плащаниці
православний собор св. Олександра Невського
синагога

Греко-католицький собор св. Івана Хрестителя
Православний собор св. Олександра Невського

Населення

Розвиток населення^[12]
рік	1.1.1993^[13]	1999	2006	2013	2019	2020
початок	90 058	93 977	91 650	90 923	88 464	87 886

Примітка: Дати в CET. Якщо не вказано інше, чисельність населення знаходиться в останній день року.

У місті проживає 91 498 осіб, у тому числі близько 1200 українців.

Національний склад населення (за даними перепису населення — 2001 року):

словаки — 93,67 %
цигани (роми) — 1,43 %
русини — 1,20 %
українці — 1,12 %
чехи — 0,84 %
угорці — 0,22 %
поляки — 0,05 %
моравани — 0,05 %
німці — 0,05 %

Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

римо-католики — 66,77 %,
греко-католики — 8,92 %,
протестанти (еванєлики) — 4,82 %,
православні — 1,68 %,
гусити — 0,03 %,
не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви — 16,66 %

Міста-побратими

Мукачеве, Україна

Відомі люди

Народились

Бела Гамваш — угорський філософ (*23 березня 1897)
Ян Матей Корабінський (1740—1811) — словацький географ, картограф, історик, енциклопедист, педагог, журналіст.
Пал Малетер — угорський міністр оборони в уряді Імре Надя, герой Угорської Революції 1956, генерал-майор, (*4 вересня 1917).
Йозеф Майовський (1920—2012) — словацький ботанік, педагог.
Іван Таслер — словацький музикант.

Проживання, праця

Колісник Прокіп Миколайович (1957, Вінницька обл.—2021, Пряшів) — видатний художник України, педагог і письменник. З 1999 по 2016 рік викладав живопис на кафедрі художньої освіти та мистецтва Пряшівського університету.
Товт Николай — пряшівський єпископ.
доктор Мушинка Микола — фольклорист та українознавець, мистецтвознавець, літературознавець, бібліограф українського походження
фольклорний рок-гурт Hrdza, який виконує пісні як словацькою, так і українською мовами

Спорт

футбольний клуб «1.ФЦ Татран Пряшів» виступає у найвищій Цоргонь лізі
гандбольний клуб «ГТ Татран Пряшів»- чоловіча команда виступає у найвищій словацькій лізі, найвищій угорській лізі, учасник європейської ліги, сьогодні найкращий словацький гандбольний клуб, «Tatran Handball Arena» вміщує 1 453 глядачів. Жіноча команда має власний спортмайданчик.
хокейний клуб «HC 07 Prešov» виступає в 1-ій хокейній лізі, колишній учасник Словацької Екстраліги, «ICE Aréna»- вміщує 5 500 глядачів.
баскетбольний клуб
волейбольний клуб

Світлини

Панорама Пряшів

Панорама Пряшева

Див. також

Зауваження

↑ Іноді — Прешов.

Примітки

↑ Primátor mesta. www.presov.sk. 4 грудня 2022. Процитовано 4 грудня 2022.
↑ Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7101rr_obc: AREAS_SK.
↑ Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK, om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter).
↑ ^а ^б Statistical Office of the Slovak Republic (17 квітня 2015). Základná charakteristika (словац.). Процитовано 21 листопада 2021.
↑ Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK.
↑ Перепис населення Словаччини 2021 — Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky.
d:Track:Q110227967 d:Track:Q1780 d:Track:Q13371586
↑ Побратимени градове - Община Габрово
↑ Nowy Sącz : Oficjalna strona miasta. - Географическое положение
↑ Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
↑ Prešov. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
↑ http://eurostart-center.com/articles/Slovakiya-Shevchenko-2018-06/
↑ Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce, дивись "Stav trvale bývajúceho obyvateľstva na začiatku obdobia (Osoba)" (словац.). Štatistický úrad Slovenskej republiky.
↑ Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce, дивись "Stav trvale bývajúceho obyvateľstva na konci obdobia (Osoba)" (словац.). Štatistický úrad Slovenskej republiky.

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пряшів

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Terra Пряшівщина // Український тиждень. — 2010. — № 16 (129), 23-29.04. — С. 60-63.

[11] Іноді — Прешов.

[1] Primátor mesta. www.presov.sk. 4 грудня 2022. Процитовано 4 грудня 2022.

[2] Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7101rr_obc: AREAS_SK.

[3] Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK, om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter).

[base_info-4] а ^б Statistical Office of the Slovak Republic (17 квітня 2015). Základná charakteristika (словац.). Процитовано 21 листопада 2021.

[5] Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q61355526"_data-entity-id="Q110227967">Перепис_населення_Словаччини_2021<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Братислава|Братислава]]:_[[:d:Q13371586|Štatistický_úrad_Slovenskej_republiky]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q110227967]][[d:Track:Q1780]][[d:Track:Q13371586]]</div>-6] Перепис населення Словаччини 2021 — Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky.
d:Track:Q110227967 d:Track:Q1780 d:Track:Q13371586

[[http://gabrovo.bg/articles/index/lang:bg/p:42_Побратимени_градове_-_Община_Габрово]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-7] Побратимени градове - Община Габрово

[[http://www.nowysacz.pl/ru-1_Nowy_Sącz_:_Oficjalna_strona_miasta._-_Географическое_положение]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-8] Nowy Sącz : Oficjalna strona miasta. - Географическое положение

[9] Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.

[10] Prešov. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані

[12] ttp://eurostart-center.com/articles/Slovakiya-Shevchenko-2018-06/

[vpoz-13] Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce, дивись "Stav trvale bývajúceho obyvateľstva na začiatku obdobia (Osoba)" (словац.). Štatistický úrad Slovenskej republiky.

[vpok-14] Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce, дивись "Stav trvale bývajúceho obyvateľstva na konci obdobia (Osoba)" (словац.). Štatistický úrad Slovenskej republiky.

[a]

[4]

[3]

[2]

[5]

[7]

[8]

[9]

[1]

[10]

[11]

[12]

[13]