Братислава

Місто Братислава; словац. Bratislava [?] ±к:нп, засновані 907 ±к:нп, засновані 907
Герб Братислави	Прапор Братислави
	Основні дані
	48°08′41″ пн. ш. 17°06′46″ сх. д.H G O
Країна	Словаччина
Край	Братиславський край
Окрес	Братислава I, II, III, IV, V → SPARQL ←
Столиця для	Словаччина; Угорське королівство; Братиславський край; комітат Пожонь; Словацька СР; Угорське королівство; Братиславский край (1949–1960)d; Словацька республіка; Західно-Словацька область; Pozsony 1 urban electoral districtd; Pozsony 2 urban electoral districtd
Перша згадка	907
Засновано	907
Поділ	Старе Місто (Братислава), Нове Место (Братислава), Карлова Вес, Ружинов, Петржалкаd, Дубравка, Девін (Братислава IV), Девінська Нова Вес, Загорська Бистриця, Ламач, Рача (Братислава), Вайнори, Вракуня, Подунайське Біскупіце, Яровче, Русовце, Чуново (Братислава)
Клімат	теплий вологий континентальний клімат (Dfb)
Водойма	Дунай (річка, міжнародна річка)
Висота над р.м.	152 м
Площа	367,6 км²
Населення	▲437 723 осіб 1 01.2019)
Назва мешканців	словац. Bratislavčan; словац. Bratislavčanka; есп. bratislavano; фр. Bratislavien; фр. Bratislavienne; угор. pozsonyi і італ. Presburghesi
Міста-побратими	Київ (3 квітня 1969)[…]
Телефонний код	421-(0)2
Автомоб. ном.	BA, BL і BT
Поштовий індекс	8XX XX
	Місцева влада
Адреса	Magistrát hlavného mesta SR Primaciálne námestie 1 814 99 Bratislava
Вебсторінка	bratislava.sk
Голова	Matúš Vallod
	Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK582000
OpenStreetMap	r1702499 ·R
GeoNames	3060972
	Транспорт, відстані
Транспорт	aвтошлях E65
	До крайового центру
	До Братислави
— фізична	0 км
Карта
	Джерела:
	Наукова енциклопедія Отто[d]; Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона; Єврейська енциклопедія, Брокгауз — Ефрон; Малий енциклопедичний словник Брокгауза і Єфронаd; Gebrian versusd; Vlastenský slovník historickýd; Енциклопедичний словник Гранат; Велика радянська енциклопедія, 1926—1947[d]; Regesta Imperiid; Енциклопедія Нутталла; Британська енциклопедія; The New Student's Reference Workd; ;
Шаблон	Template:Bratislavad
	Братислава у Вікісховищі

Братисла́ва^[14] (словац. Bratislava (до 1919 р. — Prešporok, Прешпорок, Prešporek, Пре́шпорек, нім. Pressburg, Пре́сбург, угор. Pozsony, По́жонь) — столиця Словацької республіки, місто в центральній Європі, у період з 1536 до 1784 роки — столиця Угорщини.

Населення міста близько 415 589 осіб (2012). Місто примітне також тим, що є єдиною столицею світу, яка безпосередньо має кордони з двома іншими державами, — Австрією й Угорщиною. Братиславська вулиця Копчанська переходить у вулицю Прессбургерштрассе сусіднього австрійського села Кіттзее. А до 1936 року з Братислави до Відня можна було дістатися міським трамваєм.

Географія

Братислава розташована по обидва береги Дунаю, у передгір'ї Малих Карпат. Місто безпосередньо примикає до кордону з Австрією (до 21 грудня 2007 року існували прикордонні переходи Петржалка-Берг і Яровце-Китзєє) і Угорщини (до 21 грудня 2007 року існував прикордонний перехід Русовце-Райка).

Площа міста — 368 км².

Клімат

Братислава розташована у помірному кліматичному поясі. Клімат — континентальний (Cfb/Dfb за класифікацією Кеппена), середня річна температура 10,5 °C, середня кількість сонячних годин на рік — 2038,1, середня річна кількість опадів — 565 мм. Середня температура січня — приблизно −0,4 °C, а середня температура липня — приблизно 21,3 °C. Зимовий період холодний і вологий з сніжним покривом. Літо тепле, часто з сильними вітрами.

Клімат Братислави (1981–2010)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	19,8	19,1	25,0	30,3	33,4	36,3	38,2	39,3	34,0	30,0	21,3	17,9	39,3
Середній максимум, °C	2,7	5,1	10,3	16,7	21,8	24,9	27,5	27,0	21,7	15,6	8,2	3,3	15,4
Середня температура, °C	−0,4	1,2	5,5	11,0	16,0	19,1	21,3	20,7	15,9	10,4	4,9	0,7	10,5
Середній мінімум, °C	−3,4	−2,3	1,3	5,4	10,2	13,4	15,4	15,0	11,0	6,1	1,8	−1,9	6,0
Абсолютний мінімум, °C	−24,6	−20	−15,1	−4,4	−2	3,0	7,0	5,0	−2	−8	−12	−20	−24,6
Годин сонячного сяйва	65,1	81,9	151,9	204,0	263,5	270,0	275,9	269,7	207,0	142,6	60,0	46,5	2038,1
Норма опадів, мм	39	37	38	34	55	57	53	59	55	38	54	46	565
Вологість повітря, %	83	78	71	64	67	66	64	65	73	78	83	85	73
Джерело: ^[15]^[16]

Історія

Докладніше: Історія Братислави

25—15 млн років тому — ареал проживання пліопітеків.
14—10 млн років тому — ареал проживання грифопітеків.
Палеоліт — гострі кам'яні леза, та інші кам'яні інструменти людини гайдельберзької і неандертальців.
Перше постійне поселення належить до епохи неоліту (культура лінійно-стрічкової кераміки).
400—50 рр. до н. е. — кельтське поселення, зруйноване близько 50 року даками на чолі з Буребистою.
Близько 50 року до н. е. — проникнення німецьких племен на територію Братислави.
Близько 50 року до н. е. — перша поява римських легіонів на території Братислави.
Близько 70 року — римське поселення Герулата.
I—V ст. н. е. — межа Римської імперії проходить Дунаєм, безліч римських і германських поселень.
375 р. — римляни покидають територію.
V століття — прихід слов'ян.
560 р. — прихід аварів.
623—658 рр. — князівство Само.
Кінець VIII століття — 833 р. — Нітранське князівство.
805/807 — Авентінус згадує моравського князя Уратіславуса (тобто Вратислав), який заснував на місці колишньої римської фортеці Пісоніум, місто, назване на його честь.
833—907 рр. — частина Великої Моравії.
907 — перша згадка про Братиславу в хроніках (Brezalauspurc)
907—1918 (з невеликими перервами) — частина Угорщини.
1291 (2 грудня) — угорський король Андрій III, видав Братиславі широкі міські привілеї, чим підтвердив її зарахування до королівських міст.
1436 — Сигізмунд Люксембург надав Братиславі право користуватися гербом.
1464 — Матвій Корвін підтвердив всі старі привілеї Братислави Золотою булою.
1468 — Матвій Корвін надав місту право меча.
1536—1784 рр. — (після захоплення Буди турками) упродовж двох століть столиця Угорщини. У братиславській кафедрі св. Мартина коронували кільканадцять угорських королів. Братислава була улюбленим містом австрійської цісарівни Марії-Терезії, яка половину свого часу проводила у братиславському замку. За її правління Пресбург процвітав, зокрема Марія-Терезія доручила створити на правому березі Дунаю перший у Європі публічний парк — сад Янка Краля.
1542—1848 — місце збору угорського парламенту.
1543—1820 — резиденція естергомського єпископа.
1563—1830 — місце коронації угорських королів^[17].
З XVIII сторіччя — центр словацького національного відродження.
1711 — епідемія чуми, загинуло 3860 осіб.
1741, 25 червня — Марія-Терезія коронована угорською королевою.
1741 — Марія-Терезія наказала знищити міський мур, аби сприяти розвитку міста.
1783 — Йосиф II наказав перевести центральний уряд в Буду, а коштовності корони — до Відня.
26 грудня 1805 року — укладення мирного договору між Францією і Австрією в Пресбурзі після розгрому Австрії і Росії в Битві під Аустерліцом і повної поразки Австрії у війні Третьої коаліції (Пресбурзький мир).
1809 — місто взято в облогу військами Наполеона.
1811 — згорів замок Братислави.
1840 — перша конка між Братиславою і Свети-Юром.
1843 — рішення про кодифікацію центральнословацької мови Людовитом Штуром.
1891 — відкриття першого мосту через Дунай (попередник Старого мосту).
1895 — у Братиславі запрацював перший трамвай.
1909 — у Братиславі запрацював перший тролейбус.
1909, 10 жовтня — створено Словацьку народну раду, яка мала вплив на Братиславу та її околиці.
1918, 31 грудня — окупація міста легіонерами Празького уряду^[18].
1919—1939 рр. — частина Чехословаччини; зміна офіційної назви на Братислава замість Prešporek/Pressburg/Pozsony
1939—1945 рр. столиця Першої словацької республіки, задунайська частина (сучасний район Братислава V анексована Німеччиною).
1945—1992 рр. — частина Чехословаччини.
1946 — утворення так званої «Великої Братислави» приєднанням до міста муніципалітетів Девін, Дубравка, Ламач, Петржалка Превоз, Рача і Вайнори.
1971 — до міста додані муніципалітети Чуново, Девінська Нова Веж, Яровце, Подунайське Біскупіце, Русовце, Вракуня і Загорська Бистріца.
1969—1992 рр. — столиця Словацької соціалістичної республіки (з 1990 року — Словацької республіки) в складі Чехословаччини.
1988 — відбулась Демонстрація зі свічками.
З 1993 р. — столиця Словаччини.

Братислава в 16 сторіччі
Братислава в 17 сторіччі
Братислава в 18 сторіччі
Вигляд фортеці над Дунаєм в 18 сторіччі

Адміністративний поділ

Братислава

Територія Братислави поділяється на округи та на міські частини (квартали, райони):

Братислава I (округ) — Старе Место
Братислава II (округ) — Подунайске Біскупіце, Ружинов, Вракуня
Братислава III (округ) — Нове место, Рача, Вайнори
Братислава IV (округ) — Девін (Дєвін), Девінська Нова Вес (Дєвінска Нова Вес), Дубравка, Карлова Вес, Ламач, Загорска Бистріца
Братислава V (округ) — Чуново, Яровце, Петржалка, Русовце

Пам'ятки культури

Братиславський замок

Грасалковичів або Президентський палац з канцелярією президента

Собор св. Мартина

Словацький національний театр-опера, стара будівля

Словацький національний театр, нова будівля

Фонтан Ганімед

Замки та палаци

Братиславський замок (словац. Bratislavský hrad)
Девінська фортеця- замок (словац. Devínsky hrad)
Грасалковичів або Президентський палац (словац. Grassalkovichov palác, Prezidentský palác)
Мірбахів палац
Літній архієпископів палац (словац. Letný arcibiskupský palác)
Прімаціальний палац (словац. Primaciálny palác)
Палац Ердеді (словац. Erdődyho palác)
Палац Леопольда де Паулі
Палац Зічи/Зічиго палац (словац. Zichyho palác)

Храми

Собор св. Мартина (словац. Dóm svätého Martina) — місце коронацій угорських королів
Костел францисканців з монастирем з XIII ст.
Костел кларисок з XIV ст.
Єзуїтський костел найсвятішого спасителя
Костел св. Кирила і Мефодія (редемпдористи)
Костел св. Стефана (капуцини)
Костел св. Ладислава
Костел найсвятійшої трійці
Костел св. Алжбети (словац. Kostol svätej Alžbety, Modrý kostolík)
Блументал
лютеранські кірхи
Греко-католицька церква
Православна церква
Церква Святої Єлизавети

Музеї

Словацький національний музей
Словацька національна галерея
Братиславський міський музей (словац. Mestské múzeum v Bratislave)
Музей транспорту
Фармацевтичний музей
Музей годинників (словац. Múzeum hodín)
Музей зброї (словац. Múzeum zbraní) у Михалській брамі (словац. Michalská brána)
Музей кораблів (словац. Lodné múzeum)
Музей Янка Єсенського (словац. Múzeum Janka Jesenského)
Музей Мілана Добеша (словац. Múzeum Milana Dobeša)
Музей єврейської культури
Музей культури карпатських німців
Музей культури угорців у Словаччині
Музей модерного мистецтва
Археологічний музей
Мавзолей Хатама Шофера (словац. Mauzóleum Chatama Sófera)
Галерея міста Братислава (словац. Galéria Mesta Bratislavy)
Галерея «Danubiana»
Галерея «Ardan» (словац. Ardan Galéria)
Галерея «Art Café Soirée»
Галерея «Komart»
Галерея «З» (словац. Z Galéria)

Театри, оркестри, концертні зали

Словацький національний театр (словац. Slovenské národné divadlo)
Театр «Нова сцена»
Театр «Astorka Korzo '90»
«GUnaGU»
«West»
Театр «A4 — nultý priestor» (словац. A4 - nultý priestor)
Братиславський ляльковий театр (словац. Bratislavské bábkové divadlo)
Театр «a.ha»
Театр «Арена»
Театр «F7»
Театр «Ívery»- студентський театр
Театр «Ludus»
«Teátro Wustenrot»
Студія «L&S»
Театр «Капличка» (словац. Divadlo Kaplnka)
Танцювальний театр «Брален» (словац. Tanečné divadlo Bralen)
Братиславський театр танцю (словац. Bratislavské divadlo tanca)
Радошинський «наївний» театр (словац. Radošinské naivné divadlo)
Словацька філармонія
Словацький філармонічний оркестр (словац. Slovenská filharmónia)

Інші пам'ятки культури

Стара ратуша (словац. Stará radnica)
Будівля Universitas Istropolitana/Academia Istropolitana
Будівля Словацького радіо (словац. Budova Slovenského rozhlasu)
Телевізійна вежа на горі Камзік (словац. Televízna veža na Kamzíku)
Фонтан Ганімед (словац. Ganymedova fontána)
Вища школа виконавських мистецтв у Братиславі (словац. Vysoká škola múzických umení v Bratislave)

Освіта

Населення

Завдяки своєму розташуванню Братислава, приблизно, з 13 сторіччя, до, приблизно, 1870-х років було містом з переважно німецькомовним населенням. Згідно з офіційною статистикою підведеною в 1850—1851 роках в Братиславі було 42 238 мешканців, з яких 31 509 (74,59 %) німців, 7586 (17,9 %) словаків і 3154 (7,4 %) угорців. Багато євреїв було записано як німців чи угорців.

У 1890 році відбувся ще один перепис населення, на якому було видно значний вплив мадяризації (обугорщення). У місті проживав 52 441 мешканець, серед них 31 404 німців, 10 433 угорців і 8709 словаків.

У 1907 році в місті проживало вже близько 70 000 мешканців, серед яких третину складали угорці, половину німці, сьому частину словаки, також проживали в меншій кількості хорвати, серби, болгари, румуни та інші народності^[19].

Наприкінці Другої світової війни більша частин німців була евакуйована рейхом у більш безпечні частини Німеччини. Частина з них після війни повернулася. У період між 1945—1946 роками багато німців було вигнано, а більша частина угорців евакуйована в рамках обміну населенням між Чехословаччиною і Угорщиною.

Національний склад населення Словаччини станом на 31 грудня 2008 року (разом: 5 412 254)

словаки — 91,39 %
угорці — 3,84 %
чехи — 1,86 %
німці — 0,28 %
молдовани — 0,15 %
українці — 0,22 %
цигани (роми) — 0,10 %
поляки — 0,08 %

Склад населення за приналежністю до релігії:

римо-католики — 56,70 %,
протестанти — 5,96 %,
греко-католики — 0,74 %,
православні — 0,38 %
не вважають себе віруючими або не належать до жодної церкви — 34,39 %

Спорт

Самсунг-Арена, де відбувся ЧС з хокею 2011

футбольний клуб СК «Слован» Братислава виступає у найвищій лізі — Чемпіонаті Словаччини, футбольний стадіон «Тегелне поле» вміщує 30 000 глядачів, ведеться реконструкція
хокейний клуб ХК «Слован» Братислава виступав у Словацькій екстралізі, з 2012 року виступає в Континентальній хокейній лізі, Словнафт-Арена — вміщує 10 110 глядачів
баскетбольний клуб «Інтер» Братислава — виступає у найвищій лізі (стадіон «Inter Hala Pasienky» вміщує максимум 6100 глядачів)
Національний тенісний центр «Sibamac Arena», вміщує 4500 глядачів
гандбольний клуб СКП Братислава — чоловіча і жіноча команди виступають у найвищій словацькій лізі
волейбол — чоловіча команда ВК СТУ Братислава і жіноча команда Славія УК Братислава виступають у найвищій словацькій лізі
плавання — 50-м басейн у плавальному комплексі «Pasienky»