Портал:Біологія океану
Біологія океану Біоло́гія океа́ну (морська біологія, біологічна океанологія, біологічна океанографія) — наука, розділ біології і океанології, що вивчає життя морських організмів (біоти) і їх екологічні взаємодії. Біологія океану — частина гідробіології. Біологією океану також називають саму сукупність живих організмів, що мешкають в Світовому океані або пов'язаних з океаном. Життя знаходиться в океані від поверхні до найбільших глибин. По типах місцепроживань розрізняють пелагічні організми, що населяють товщу води (планктон і нектон), і організми, що населяють дно океану (бентос). У океані мешкають представники майже всіх класів тварин, а багато класів відомо тільки в океані..::::::::::::::::читати далі |
 Вибрана стаття Навколосві́тня по́дорож Ча́рлза Да́рвіна — подорож Чарлза Роберта Дарвіна на кораблі «Бігль» у 1831—1836 роках, завдяки якій учений започаткував еволюційне вчення, поставивши біологію на досить міцну наукову основу. Поряд із відомими науковими експедиціями XIX століття ця мандрівка під командуванням капітана Роберта Фіцроя займає одне з видних місць. В історії географічних відкриттів особливе значення подорожі надають роботи зі зйомки місцевості для нанесення на мапу точних берегових обрисів південної частини Південної Америки та течії річки Санта-Крус. Однак всесвітню славу «Бігля» пов'язують саме з Чарлзом Дарвіном. .::::::::::::::::читати далі |
 Вибране зображення |
Біолого-океанологічна термінологія  Абіса́ль (грец. άβυσσος — безодня) — зона чи простір морського дна, частина бенталі, яка відповідає ложу океану (з глибинами понад 2000 м) з відносно малою рухомістю води, постійною температурою (нижче 2 °C) та характерною відсутністю світла. Абісаль займає ~75 % площі дна океанів і вважається однією з найбільших екологічних одиниць. Життя представлене мікроорганізмами-хемотрофами та тваринами. Нерідко виділяють ультраабісаль — зона на глибинах понад 6000 м. Характеризується відсутністю сонячного світла, слабкою рухливістю водних мас, постійно низькою температурою, обмеженістю джерел харчування, бідністю тваринного світу..::::::::::::::::читати далі |
 Обраний життєпис океанології. Зоологи та Зоогеографи океану О́тто Фрі́дріх Мю́ллер (дан. Otto Frederik (Friedrich, Friderich, Fridrich) Müller, 11 березня 1730 — 26 грудня 1784) — данський натураліст, зоолог, ентомолог і ботанік, основоположник систематики одноклітинних та ракоподібних, а також польових методів дослідження природи. Був членом Королівської Академії Леопольдина (Academia Caesarea Leopoldina), Королівської Скандинавської Академії Наук (англ. Royal Scandinavian Academy of Sciences), Паризької Академії Наук (англ. Paris Academy of Sciences), Берлінського товариства друзів природничих наук (англ. Berlin Society of Friends of Natural Science)..::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис біології океану. Ботаніки та геоботаніки океану Жозіас Бра́ун-Бланке́ (фр. Josias Braun-Blanquet; *3 серпня 1884, Кур, Швейцарія — †20 вересня 1980, Монпельє, Франція) — геоботанік XX століття, засновник і керівник франко-швейцарської (середньоєвропейської) школи геоботаніки. Створив систему класифікації рослинності, котра на сьогодні є домінуючою. 1930–1980 — директор Міжнародної станції альпійської та середземноморської геоботаніки (англ. International Station for Alpine and Mediterranean Geobotany, SIGMA) у Монпельє, де здійснює геоботанічні дослідження. 1948 — засновує і стає першим редактором журналу «Vegetatio» (сучасна назва — «Plant Ecology») — провідного періодичного видання у галузі фітоценології та екології рослин. Браун-Бланке здійснив вагомий внесок у розвиток методів геоботанічних досліджень, сформулював цілісне уявлення про організацію рослинного покриву, сформулював принципи класифікації рослинного покриву та створив систему класифікації (еколого-флористична класифікація). У подальшому до системи Браун-Бланке приєднались чисельні наукові центри, котрі до цього використовували інші принципи класифікації, внаслідок чого система Браун-Бланке зайняла провідні позиції в геоботанічній науці. .::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис біології океану. Біогеоценологи та екологи океану Чарльз Мур молодший, Charles J. Moore - океанограф та капітан-яхтсмен відомий за статтями, що привернули увагу до великої тихоокеанської сміттєвої плями,[1] території в Тихому океані за розміром більшої за Техас.[2] У 1997 році, коли він повертався до південної Каліфорнії після закінчення транстихоокеанської яхтної регати Лос-Анджелес-Гаваї, він та його команда помітили сміття, що плавало за бортом. Він написав про це статтю, яка привернула увагу масмедія до цього питання.::::::::::::::::читати далі |
Обрані водорості Світового океану  Ламінарії пальчаста (лат. Laminaria digitata, Laminaria japonica — морська водорість) — вид бурих водоростей (Phaeophyceae), широко поширений у Північній Америці та Європі. Широко використовується у фармакології. Ареал L digitata охоплює північно-західну Атлантику від Гренландія і Гудзонової затоки на півночі до Кейп-Коду і Нью-Йорка на півдні. Також у північно-східній Атлантиці від Ісландії і Карського моря в Росії на південь до Бретані у Франції. Є звичайним видом вздовж берегів Британських островів крім великої частини східного прибережжя Англії.[3].::::::::::::::::читати далі |
Обрані квіткові Світового океану  Лата́ття (Nymphaéa) — рід водяних рослин родини Лататтєві (Nymphaeaceae). Листки з плівчастими ланцетними прилистками. Чашечка чотирилиста. Пелюстки численні, звичайно трохи довші за чашолистки, білі. Поверхня плода вкрита рубцями. Насіння і міцні кореневища цього роду у вареному вигляді їстівні. Насіння у сухому стані містить до 47% крохмалю. Підсушені кореневища містить до 20% крохмалю, 5-6% глюкози, багато дубильних кислот. В Індії лотос теж вважався священним. Стародавні індуси представляли землю у вигляді квітки лотоса. Бог індусів Брама, як і єгипетський бог Озіріс, зображується лежачим на листі лотоса; храми, присвячені їм, також прикрашаються лотосами. У міфі індусів богиня родючості Лакшмі перепливає океан на квітці лотоса. «Квіти лотоса — корабель, на якому потопаючий серед океану життя може знайти порятунок». Лотос розводять в Індії та Китаї, висіваючи насіння в мул ставків і каналів. Один з видів (Nelumbo nucifera) священного лотоса Єгипту та Індії зростає не тільки в цих країнах. Листя ціього лотоса, що мають вид перекинутих ковпачків на довгих черешках, що стирчать з води, і його великі рожеві і пурпурні квітки можна побачити в гирлі Волги, у районі Астрахані, в дрібних затонах Каспійського моря, в гирлах річок Кури й Тереку в Закавказзі. Лотос росте і на Далекому Сході. ::::::::::::::::читати далі |
Обрані трави Світового океану  Елодея (Elodea) — рід багаторічних водних рослин водокрасові (Hydrocharitaceae). Елодея канадська в XIX столітті була занесена до Європи (вперше з'явилася в 1836 році в Ірландії), де швидко і широко розселилася (звідси назва «водяна чума»). Під Петербургом вона з'явилося в 1882 й поширилася на схід до озера Байкал.::::::::::::::::читати далі |
Обрані мангрові дерева та чагарники Світового океану  Різофора (Rhizophora) — невеликий рід мангрових дерев і чагарників родини різофорових, що складається з 6 різних видів. Назва походить з двох грецьких слів, що визначають основну характеристику рослин даного роду: ῥιζο, rhizo — «корінь», і φορός, phorós — «основа». Насправді, як і у інших мангрів, у різофори коріння частково повітряне, що дозволяє їм утримувати стійке положення на мілководді в умовах солоної води, частих приливів і хиткого ґрунту. Дерева і чагарники, що виростають на літоралі (приливно-відливной зоні) узбережжя тропічного і субтропічного поясу Землі..::::::::::::::::читати далі |
Одиниці біогеографічного районування Світового океану  Індо-Тихоокеанська область — біогеографічна область тропічного регіону, що включає в себе території Індійського і Тихого океанів між 40° пн.ш. і 40° пд.ш., біля західного узбережжя Південної Америки її кордон різко зрушено на північ під впливом холодної Перуанської течії. Термін застосовується в біогеографії, біології океану та іхтіології, адже моря цієї області, від Мадагаскару до Японії, є ареалом для багатьох видів тварин. Місцеві відмінності у фауні дозволяють виділити дві підобласті: Індійсько-Западнопацифічна підобласть і Східнопацифічна підобласть. Сприятливі температурні умови, зумовлені великою площею мілководь, і стабільність середовища протягом багатьох геологічних періодів призвели до розвитку тут виключно багатої фауни. Деякі представники фауни:
|
 Категорії |
 Біолого-океанологічна література
|
Добра стаття
У порівнянні з іншими групами птахів, морські птахи, як правило, живуть довше.::::::::::::::::читати далі |
Обрана ілюстрація  |
Обрані риби Світового океану  Собачка щупальцевий[4], або довгощупальцевий (Parablennius tentacularis) — є видом морських собачок. Поширені в усіх частинах Середземного моря (крім Сирії, Лівану, Ізраїлю і Єгипту), в Мармуровому і Чорному морях, і східній Атлантиці.::::::::::::::::читати далі |
Обрані ссавці Світового океану  Морж (лат. Odobenus rosmarus) — великий морський ссавець групи Ластоногих (лат. Pinnipedia), розповсюджений по всьому узбережжю Північного Льодовитого океану. Це єдиний сучасний вид своєї родини Моржевих (лат. Odobenidae), що зазвичай поділяється на три підвиди: атлантичний (O. r. rosmarus), тихоокеанський (O. r. divergens) і лаптєвський (O. r. laptevi). За розмірами тіла серед ластоногих моржі поступаються лише морським слонам. В природі ареали цих видів не перетинаються і тому моржі є найбільшими ластоногими у своєму середовищі проживання. В каріотипі 32 хромосоми. Етимологія: грец. ὀδούς — «зуби», грец. βαίνω — «йти», посилаючись на те, що морж використовує ікла, щоб витягти себе з води. Морж є запозиченням з саамської мови й виводиться від наслідування звуків, що видають моржі [ЕСУМ 1989]..::::::::::::::::читати далі |
Обрані птахи Світового океану  Берегова ластівка (Riparia riparia) — невеликий перелітний птах родини ластівкових (Hirundinidae), поширений на всіх континентах, за винятком Австралії і Антарктиди. В Європі мешкає майже повсюдно, у тому числі і на території України. Від добре відомих усім ластівки міської (Delichon urbica) та ластівки сільської (Hirundo rustica) вона відрізняється сірувато-бурим забарвленням верху і бруднувато-білим низу з характерною (тільки у цього виду) темною поперечною смугою на грудях. Хвіст у ластівки берегової короткий, виїмка на ньому невелика. На відміну від інших видів, вона оселяється колоніями на берегах річок, схилах ярів та балок, старих піщаних або глинистих кар'єрах, де може бути до кількох тисяч норок..::::::::::::::::читати далі |
Обрані рептилії та амфібії Світового океану  Довгоголова морська черепаха (Caretta caretta) — єдиний представник роду Довгоголові морські черепахи родини Морські черепахи підряду Морські черепахи. Має 2 підвиди. Інша назва логерхед. Загальна довжина досягає 95 см (іноді 1,3—2,13 м), жива вага до 110 кг (рідше 160), разом з панциром до 450 кг. Голова велика, широка, вкрита зверху великими симетричними щитками. На передніх ластах є по 2 тупих кігтя. Має 5 пар реберних (латеральних) щитків. .::::::::::::::::читати далі |
Обрані членистоногі Світового океану  Лангусти (Achelata) — інфраряд морських десятиногих ракоподібних. На відміну від інших ракоподібних ці великі тварини не мають клешень. Лангусти видають голосні звуки, що відлякують ворогів. У лангуста звук народжується тоді, коли задні антени шкребуть по панциру. Лангусти часто лякають цим звуком риб, і ті відпускають свою здобич, а рак підбирає її. Ці раки мають довжину до 32 см, різні їхні види поширені як біля європейських берегів, так і в тропіках. Населяють як моря, так і океани..::::::::::::::::читати далі |
Обрані Обрані кішечнопорожнинні Світового океану  Stauromedusae — ряд сцифоїдних медуз, що складається приблизно з 36 видів, які розподілені по трьом родинам, 6 підродинам та 15 родам. Цей ряд об'єднує сидячих медуз, що прикріплюються до субстрату стебловидним виростом на завнішній поверхні купола; завдяки такому способу життя ці медізи є найбільш незвичайними представниками класу Scyphozoa. Деякі дослідники, ґрунтуючись на такій особливості їхнього життєвого циклу, вважають їх неотенічними організмами, що вдаються до статевого розмноження, не не дійшовши до кінця трансформації у дорослу особину. Також для цього ряду характерна наявність помітної кількості примітивних анатомічних деталей, схожих на такі у медузоїдних стадії кишковопорожнинних класу Гідроїдних; це дозволяє припустити, що ряд Stauromedusae еволюційно походить від форм, близьких до класу Hydrozoa, або навіть від спільного з цим класом предка. Найзвичайнішими представниками класу є види з родів Lucernaria та Haliclystus, що мешкають переважно в холодних та помірних водах.::::::::::::::::читати далі |
Обрані молюски Світового океану  Рапана венозна (Rapana venosa) — найбільший черевоногий молюск фауни України. Природний ареал охоплює моря Далекого сходу. У 1947 році молюск вперше був знайдений у Чорному морі у Новоросійській бухті, куди потрапив скоріш за все з баластними водами кораблів. Після цього масово розселився по всій акваторії Чорного моря. Зустрічається також у Азовському морі.::::::::::::::::читати далі |
Обрані коралові поліпи Світового океану  Акти́нії, морські анемони (лат. Actiniaria) — ряд морських тварин типу кишковопорожнинних. Анемони — зазвичай поодинокі, рідше колоніальні тварини циліндричної форми, розміром від кількох міліметрів до 1 метра в поперечнику. Ротовий отвір оточений віночком щупальців з жалкими капсулами, за допомогою яких анемони вбивають дрібних тварин. Ведуть сидячий спосіб життя, але за допомогою підошви можуть пересуватися. Деякі анемони живуть у симбіозі з раками-самітниками. Більшість видів поширені в морях тропічних і субтропічних широт, Баренцовому і далекосхідних морях; в Україні зустрічається в Чорному морі.::::::::::::::::читати далі |
| Телепрограми та кіно про органічний світ океану Життя (англ. Life) — телевізійний документальний фільм, вперше показаний на телеканалі BBC з жовтня по грудень 2009 року. Life створений BBC Natural History Unit спільно з Discovery Channel, Skai TV та Відкритим університетом. Оригінальний сценарій, використаний в британській і канадській версіях, був написаний і розказаний Девідом Аттенборо. На телеканалі BBC серіал був представлений із десяти 50-хвилинних епізодів. Перша серія дає загальне введення в телефільм, друга показує рослини, а інші призначені для основних груп тварин. Їх метою було показати загальні риси, які зробили свій внесок в успіх кожної групи, а також інтимні та драматичні моменти у житті окремих видів, які були обрані завдяки їх видатним досягненням або харизмі. Наприкінці кожної серії показано десятихвилинний making-of із найцікавішими моментами зйомки, в результаті чого загальний час серії досяг 60 хвилин. ... 8. Істоти глибин / Creatures of the Deep Мільярди років океан був єдиним місцем на планеті, де існувало життя. Нащадки тих давніх істот дожили і до наших днів. Це господарі глибин — кальмар Гумбольдта, гігантський тихоокеанський восьминіг, краб-павук та інші.::::::::::::::::читати далі |
Біологічні списки Світового океану |
 Корисні шаблони
|
 Нові статті
|
 Вікіпроєкти |
 Братні портали |
|
- ↑ Donovan Hohn (June 22, 2008), "Sea of Trash", New York Times
- ↑ TED (2009) Charles Moore, Oceanographer
- ↑ Laminaria digitata (Hudson) J.V. Lamouroux The Seaweed Site. Retrieved 2011-09-22.
- ↑ Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, №2. — С. 199—220. Архів оригіналу за 23 червня 2013.