Попель Іван Йосифович
Іван Йосифович Попель (9 травня 1850, м. Галич, Австрійська імперія — 18 лютого 1921, с. Довгополе, Польща) — український греко-католицький священник, громадсько-культурний діяч. Вуйко Марійки Підгірянки[1][2].
Іван Попель | |
---|---|
Іван Йосифович Попель | |
Народився | 9 травня 1850 Галич, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
Помер | 18 лютого 1921 (70 років) Довгополе, Верховинський район, Івано-Франківська область |
Громадянство | Австрійська імперія → Австро-Угорщина → ЗУНР → II Польська Республіка |
Діяльність | священник, громадський діяч, діяч культури |
Alma mater | Дрогобицька державна гімназія імені Франца Йосифа I, ЛНУ ім. І. Франка і Львівська духовна семінарія Святого Духа |
Життєпис
ред.Іван Попель народився 9 травня 1850 року в місті Галичі, нині Галицької громади Івано-Франківського району Івано-Франківської области України[3].
1870 року закінчив Дрогобицьку гімназію, 1874 — Львівський університет, 1874 — Львівську духовну семінарію із висвяченням у сан священника в Римі[3][4].
Служив на парафіях у Калуші (1874–1875), с. Надорожна Товмацького повіту (1874—1883, сотрудник), смт Глибока (1883—1884), с. Розтоках (1884—1888, адміністратор), Заліщиках, Довгополі (1888—1921)[3][4][5].
Заснував культурно-освітні та економічні товариства на Гуцульщині[5]. Мав бібліотеку, яка була найбільшою і найзмістовнішою на Косівщині. Балотувався до австрійського парламенту[1][2].
1904 року виступав проти австрійського режиму, за що отримав рік ув'язнення[4].
У домі о. Попеля гостювали Марійка Підгірянка, Ольга Кобилянська, Осип Маковей, Іван Франко (листувався з ним)[4], Марко Черемшина, Василь Стефаник, Леся Українка, Климент Квітка[1]. Сприяв в етнографічних, етнологічних, археологічних та антропологічних дослідженнях Гуцульщини Іванові Франку, Федорові Вовку, Володимирові Гнатюку, Володимирові Шухевичу, Є. Желіховському, Богданові Лепкому, Осипові Маковею, Іванові Трушу[3][5][6].
Помер 18 лютого 1921 року в Довгополі Верховинського району. Похований на цвинтарі біля храму, могила не збереглася[5].
Вшанування пам'яті
ред.Богдан Лепкий присвятив о. Попелю вірш «Хрест на кручі»[4].
Учителька місцевої школи Марія Пантелюк ініціювала встановлення гранітного надгробного пам'ятника на могилі о. Попеля; зібрала для шкільної краєзнавчої кімнати-музею експонати та цінні матеріали про пароха о. Івана Попеля і його племінницю Марійку Підгірянку[2].
Примітки
ред.- ↑ а б в Аделя Григорук (29 березня 2021). Стежками Лесі Українки на Гуцульщині. Слово Просвіти. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 16 жовтня 2023.
- ↑ а б в Буркутське літо Марійки Підгірянки. Народна Воля. 23 червня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.
- ↑ а б в г Роман Горак. Довгополе. Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка. Процитовано 16 жовтня 2023.
- ↑ а б в г д Галик, В. Взаємини Івана Франка з греко-католицьким священником з Верховинщини — Іваном Попелем // Історія релігій в Україні [Текст] : наук. щорічник. Кн. 1 / Ін-т релігієзнавства — філія Львів. музею історії релігій, Львів. від-ня Ін-ту укр. археографії. — Л. : Логос, 2012. — С. 489—503
- ↑ а б в г Світлана Кукула. Я жию тут досить добре... Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка. Процитовано 16 жовтня 2023.
- ↑ Василь Нагірняк (8 вересня 2016). Франкові плаї у Довгополі на Гуцульщині. Слово Просвіти. Архів оригіналу за 9 грудня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.