Полтавська духовна семінарія

Полтавська духовна семінарія — православний навчальний заклад у Переяславі, згодом переведений до Полтави.

заклад освіти
Полтавська духовна семінарія

Будинок Полтавської духовної семінарії на початку 20 ст.

Випускники Категорія:Випускники Полтавської духовної семінарії

CMNS: Полтавська духовна семінарія у Вікісховищі

Історична довідка

ред.

Полтавська духовна семінарія заснована 1738 єпископом Переяславським Київської митрополії Арсенієм з осідком у полковому центрі Переяславі — як Переяславський колегіум (після ліквідації Гетьманщини 1782 — семінарія).

1803 перейменована на Полтавську духовну семінарію. 1862 переведена з Переяслава до Полтави.

Погромлена і закрита російським більшовицьким урядом у 1918 р.

Короткочасно відновила діяльність у 1942—1943 роках за часів Райхскомісаріату Україна (Полтавський гебіт).

Розташована на вул. Колонійській (тепер вул. Сковороди № 1/3). Зараз у цьому будинку Полтавська державна аграрна академія.

 
С. Петлюра після навчання в семінарії. 1902

Видатні наставники та вихованці

ред.

Після закінчення Київської духовної академії один рік (9 вересня 1865 р.— 20 квітня 1866 р.) працював у семінарії учителем-наставником український письменник І. С. Нечуй-Левицький, у 18701874 вчителем хорового співу — Г. П. Гладкий, вчителем історії — В. О. Пархоменко, 18671888 рр., 18901902 рр. ректором — І. X. Пічета, батько історика, академіка АН СРСР В. І. Пічети.

Семінарію закінчили:

Тут навчалися:

В XX—XXI столітті

ред.

В 1918 році радянська влада закрила семінарію.

В 1997 році в місті Комсомольську (зараз — Горішні Плавні) Полтавською єпархією УПЦ було відкрито дворічне єпархіальне духовне училище, ректором якого став архімандрит (наразі митрополит) Филип (Осадченко). Пізніше училище перейшло на трирічне навчання. Функціонувало богословсько-місіонерське відділення та відділення регентів-псаломщиків.

З 2002 року — Миссіонерське духовне училище Української Православної Церкви. В цей час було відкрито іконописне відділення.

З 29 березня 2007 року духовне училище перетворено в Полтавську місіонерську духовну семінарію. Відділення трансформовано в факультети: богословсько-місіонерський, регентів-псаломщиків та іконописний.

Див. також

ред.

Посилання

ред.