Пармський баптистерій

церква в Італії

Пармський баптистерій (італ. Battistero di Parma) — релігійна споруда в Пармі, на півночі Італії. В архітектурному плані баптистерій Пармського собору знаменує собою перехід між романським і готичним стилями, а також передвісником Відродження[2]. Він вважається одним з найважливіших середньовічних пам'яток у Європі.

Пармський баптистерій
44°48′11″ пн. ш. 10°19′50″ сх. д. / 44.803168° пн. ш. 10.330429° сх. д. / 44.803168; 10.330429
Тип спорудицерква і Баптистерій
Розташування ІталіяПарма
АрхітекторBenedetto Antelamid
Початок будівництва12 століття[1]
Стильроманський і готика
Належністькатолицтво
ЄпархіяRoman Catholic Diocese of Parmad
Станнаціональна спадщина Італіїd[1]
Адресаpiazza Duomo 7 ‒ Parma (PR)[1]
ЕпонімІван Хреститель
ПрисвяченняІван Хреститель
Вебсайтpiazzaduomoparma.com/la-piazza/battistero/
Пармський баптистерій. Карта розташування: Італія
Пармський баптистерій
Пармський баптистерій (Італія)
Мапа
CMNS: Пармський баптистерій у Вікісховищі

Опис

ред.

У XIII століття з'явилася мода будувати каплиці для хрещення окремо від собору на площі.[2]

Міська рада Парми доручила Бенедетто Антеламі побудувати баптистерій у 1196 році. Зовнішня частина з рожевого веронського мармуру восьмикутна. Всередині міститься шістнадцять арок, утворюючи алькови, кожна з яких містить намальовану сцену.

Будівля має чітко виражені три яруси, перший з яких утворює арки. Наступний ярус має 4 поверхи з тоненькими колонадами, що облегшують фасад. Є деякі риси готики — пінаклі над рівнем карниза.[2]

Все це фрески та розписи XIII–XIV ст. Але найяскравішою частиною баптистерію є його розписана куполоподібна стеля. З центру стелі виходить шістнадцять променів, кожен з яких відповідає аркам.

Однак з часом виникли проблеми, оскільки картини не були справжніми фресками. Фарба почала відриватися від стін і буквально зависла. У зв'язку з цим баптистерій довелося ретельно укріплювати та відновлювати.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Tourer.it
  2. а б в Чаплінський, Юліан (2022). Зрозуміти архітектуру. Віхола. с. 81.