Отто-Ернст Оттенбахер

Отто-Ернст Оттенбахер (нім. Otto-Ernst Ottenbacher; 18 листопада 1888, Есслінген-ам-Неккар, Вюртемберзьке королівство — 7 січня 1975, Штутгарт) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-лейтенант (1941) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста (1941). Учасник Першої та Другої світових війн.

Отто-Ернст Оттенбахер
Otto-Ernst Ottenbacher
Народження18 листопада 1888(1888-11-18)
Німецька імперія Есслінген-ам-Неккар, Вюртемберзьке королівство
Смерть7 січня 1975(1975-01-07) (86 років)
Німеччина Штутгарт, Баден-Вюртемберг
КраїнаНімецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
ПриналежністьІмперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних силСухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військпіхота
Роки служби19071945
Звання Генерал-лейтенант
Командування36-та піхотна дивізія
36-та моторизована дивізія
XXXXI моторизований корпус
XIII армійський корпус
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Біографія

ред.

Отто-Ернст Оттенбахер народився 18 листопада 1888 року в місті Есслінген-ам-Неккар у Вюртемберзькому королівстві Німецької імперії. 29 червня 1907 року поступив на військову службу фанен-юнкером до 3-го (121-го) піхотного полку армії Вюртемберга. 19 листопада 1908 року отримав військове звання лейтенант.

У складі піхотних підрозділів свого полку бився за часів першої світової війни на Західному фронті, бої на кордоні, біг до моря, в Арденнах. З зими 1914 року перекинутий на Східний фронт, бився в Польщі, потім, коли 26-ту дивізію перекинули на Балкани, брав участь у боях на Сербському фронті.

У подальшому знову воював на Західному фронті, бої на річці Сомма, біля Аррасу. За бойові заслуги нагороджений низкою орденів та медалей. Був поранений.

Після війни залишився в лавах збройних сил Веймарської республіки, проходив службу на різних командних та штабних посадах. 1 жовтня 1934 року призначений на посаду командира 54-го піхотного полку.

Командував дивізією № 177, з 25 жовтня 1940 року командир 36-ї піхотної дивізії, яка невдовзі була переформована на 36-у моторизовану дивізію. На чолі цієї дивізії брав участь у німецько-радянській війні, його з'єднання діяло на північному фланзі фронту, бої в Балтійських країнах, під Ленінградом, восени 1941 року дивізію перекинули до групи армій «Центр», де вона билась під Москвою.

У жовтні 1941 року під час боїв під Калініним, літак зв'язку генерала О.-Е.Оттенбахер був збитий радянськими винищувачами й здійснив аварійну посадку. У наслідок пожежі на борту літака, він дістав серйозних опіків та був відправлений на лікування до Німеччини.

13 січня 1942 року генерала О. -Е. Оттенбахер призначили командувати XIII армійським корпусом, але вже у квітні 1942 року його вивели до резерву й літом призначили на другорядну посаду до окупованої Франції в регіон Дордонь.

Нагороди

ред.

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6. (нім.)
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. (нім.)

Посилання

ред.
  • Ottenbacher, Otto-Ernst. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
  • Generalleutnant Otto-Ernst Ottenbacher. на oocities.org. (англ.)
  • Ottenbacher, Otto-Ernst — нагороди генерала-лейтенанта Оттенбахера (англ.)

Примітки

ред.
Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал-лейтенант
Георг Ліндеман
 
командир 36-ї піхотної дивізії

25 жовтня — 15 листопада 1940
Наступник:
переформована на
36-ту моторизовану дивізію
Попередник:
сформована з
36-ї піхотної дивізії
 
командир 36-ї моторизованої дивізії

15 листопада 1940 — 15 жовтня 1941
Наступник:
генерал-майор
Ганс Гольник
Попередник:
генерал танкових військ
Георг-Ганс Райнхардт
 
командир XXXXI-го моторизованого корпусу

6 жовтня — 13 жовтня 1941
Наступник:
генерал-лейтенант
Фрідріх Кірхнер
Попередник:
генерал від інфантерії
Ганс-Густав Фельбер
командир XIII армійського корпусу
13 січня — 21 квітня 1942
Наступник:
генерал від інфантерії
Еріх Штраубе