Осипов Василь Іванович (1912)
Василь Іванович Осипов (рос. Василий Иванович Осипов; 1912, Неялово, Казанська губернія, Російська Імперія — 8 березня 1944, Супранівка[1], Підволочиський район, Тернопільська область, УРСР) — червоноармієць Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1943).
| Осипов Василь Іванович | |
|---|---|
| рос. Василий Иванович Осипов | |
| Народився | 1912 Кулаєвська волостьd, Казанський повітd, Казанська губернія, Російська імперія |
| Помер | 8 березня 1944 Підволочиський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Підволочиськ |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Нагороди |   |
Біографія
ред.Василь Осипов народився в 1912 році в селі Неялово (нині — Пестречинський район Татарстану). Після закінчення початкової школи працював спочатку в своєму господарстві, пізніше кухарем у Казані. У 1942 році Осипов був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. З того ж року — на німецько-радянському фронті.
До вересня 1943 року червоноармієць Василь Осипов був стрільцем 310-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії 15-го стрілецького корпусу 13-ї армії Центрального фронту. Відзначився під час битви за Дніпро. 22 вересня 1943 року Осипов в складі передової групи переправився через Дніпро в районі села Навози (нині —Дніпровське Чернігівського району Чернігівської області України) і взяв активну участь в боях за захоплення і утримання плацдарму на його західному березі, відбивши велику кількість німецьких контратак, часто переходили в рукопашні сутички, і протримавшись до переправи основних сил. Осипов самотужки спорудив пліт і під ворожим обстрілом переправив на ньому польову кухню, після чого знайшов і нагодував вцілілих бійців 310-го вцілілого полку. За це він був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.[1]
8 березня 1944 року Осипов загинув (застрелений німецьким снайпером на подвір'ї місцевого мешканця)[1] в селі Супранівка Підволочиського району Тернопільської області.
Спочатку Осипова поховали в Супранівці, пізніше перепохований у селищі Підволочиськ. На могилі встановлений пам'ятник — постамент з бюстом Осипова. 23 березня 1974 року могилу відвідала мати Осипова Анісія Сидорівна.[1]
Нагороди червоноармійця Осипова
ред.Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року за «успішне форсування річки Дніпро на північ від Києва, міцне закріплення плацдарму на західному березі річки Дніпро і проявлені при цьому відвагу і геройство» червоноармієць Василь Осипов був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
Пам'ять
ред.На честь Осипова названі вулиці в селі Великі Бутирки Пестречинського району, встановлено його бюст в Пестрецях.
В Підволочиську на честь Осипова також була названа вулиця. В квітні 2023 року вона була перейменована на Соборну[2].
Примітки
ред.- ↑ а б в г 1941–1944 - Сайт містечка Підволочиськ. pidvolochysk.info. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 17 червня 2019.
- ↑ У Підволочиській громаді переіменовано вулиці. ПОГЛЯД (укр.). 13 квітня 2023. Процитовано 18 грудня 2024.
Джерела
ред.- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2.
- Герои Советского Союза — наши земляки. Книга 2. — Казань, 1984.
- Ханин Л. Герои Советского Союза — сыны Татарии. — Казань, 1969.
- Осипов, Василий Иванович (1912). Сайт «Герои страны».