Орсон Скотт Кард
О́рсон Скотт Кард (англ. Orson Scott Card; 24 серпня 1951, Ричланд, штат Вашингтон) — американський письменник. Працює в кількох літературних жанрах, але найбільшого успіху досяг в науковій фантастиці. Єдиний автор, твори якого двічі поспіль були удостоєні одночасно двох літературних премій: Х'юго та Небюла (в номінації «Найкращий роман»). Мова про два перші романи з циклу «Ендер Віггін» — «Гра Ендера» (англ. Ender's Game) та «Голос тих, кого немає» (англ. Speaker for the Dead).
Орсон Скотт Кард | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Brian Green, Frederick Bliss[1], Bryan Green[1], P. Q. Gump[1] і Byron Walley[1] | |||
Народився | 24 серпня 1951[2][3][…] (73 роки) Ричланд, Бентон, Вашингтон, США[5] | |||
Країна | США | |||
Діяльність | письменник, прозаїк-романіст, письменник наукової фантастики, дитячий письменник, сценарист | |||
Сфера роботи | література | |||
Alma mater | Університет Бригам Янг, Університет Юти, Університет Нотр-Дам і Brigham Young High Schoold | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1975 — тепер. час | |||
Жанр | наукова фантастика | |||
Magnum opus | Ігри Ендера, Легенди Елвіна Макера і Homecoming Sagad | |||
Партія | Демократична партія США | |||
Конфесія | Церква Ісуса Христа Святих останніх днів[6][5] | |||
Батько | Willard Richards Cardd | |||
Брати, сестри | Arlen Cardd | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
Сайт: hatrack.com | ||||
| ||||
Орсон Скотт Кард у Вікісховищі | ||||
Біографія
ред.Навчався в Університеті Бригам Янг (Прово, штат Юта). Здобув ступінь магістра філології. Провів 3 роки в місіонерській мормонській місії в Бразилії, що згодом значно вплинуло на його літературну творчість (зокрема, це простежується в найвідомішому літературному циклі автора — «Ендер Віггін»). Після повернення на батьківщину поселився в Солт-Лейк-Сіті, де переважно займався театральною та літературною діяльністю (літературний дебют — 1977).[7]
У своїй творчості не обмежувався науковою фантастикою — відомі його роботи в жанрі фентезі: цикли «Сказання про майстра Елвіна», «Сага про Вортінг». Спробував свої сили також у жанрі альтернативної історії.
Одружений. Має п'ятеро дітей. Наразі проживає в Грінсборо, штат Північна Кароліна.
Нагороди
ред.- 1978 — премія імені Джона Кемпбела (як найкращому молодому письменнику);
- 1981 — «Майстер пісні» («англ. Songmaster»); премія Гамільтона-Бреккет;
- 1984 — «Святі» («англ. Saints»); книга року за версією Association for Mormon Letters;
- 1985 — «Гра Ендера» («англ. Ender's Game»); премія Небюла 1985, премія Х'юго 1986, премія Гамільтона-Бреккета-86, премія SF Chronicle Readers Poll;
- 1987 — «Голос тих, кого немає» («англ. Speaker for the Dead»); премія Небюла 1986, премія Х'юго 1987, премія Локус 1987, премія SF Chronicle Readers Poll;
- 1987 — повість «Око за око» («англ. Eye for Eye»); премія Х'юго 1988; японська премія Сеюн 1989;
- 1987 — «Річка Хетрек» («англ. Hatrack River»); номінація на Небюла 1986, номінація на Х'юго 1987, перемога на World Fantasy Award;
- 1988 — «Сьомий син» («англ. Seventh Son»), номінація на Х'юго 1988, номінація на World Fantasy Award, премія Mythopoeic Society, премія Локус 1988;
- 1989 — «Червоношкірий пророк» («англ. Red Prophet»); номінації на премії Х'юго та Небюла;
- 1991 — «How to Write Science Fiction and Fantasy»; премія Х'юго;
- 1995 — «Alvin Journeyman»; премія Локус.
- 1999 — Спокута Христофора Колумба; Премія «Ґеффен».
- 2001 — «Ender's Shadow»; Премія «Ґеффен».
Бібліографія
ред.Ендер Віггін
ред.- Гра Ендера (англ. Ender's Game), 1985
- Голос тих, кого немає (англ. Speaker for the Dead), 1986
- Ксеноцид (англ. Xenocide), 1991
- Діти розуму (англ. Children of the Mind), 1996
- A War of Gifts: An Ender Story (2007)
- Ender in Exile: Ganges (2008)
Наведені нижче романи також належать до цього циклу, хоча головний герой в них не Ендер Віггін:
- Тінь Ендера (англ. Ender's Shadow), 1999
- Тінь Гегемона (англ. Shadow of the Hegemon), 2001
- Театр тіней (англ. Shadow Puppets), 2002
- Тінь велета (англ. Shadow of the Giant), 2005
- Тінь утікає (англ. Shadows in Flight), (2012).
Крім того автор написав кілька оповідань, які пов'язані з всесвітом Ендера: First Meetings (2002), «Mazer in Prison» (2005), «Pretty Boy» (2006), «Cheater» (2006), «A Young Man with Prospects» (2007), «The Gold Bug» (2007), «Ender's Stocking» (2007)
The Tales of Alvin Maker
ред.- «Prentice Alvin and the No-Good Plow» (1989)
- Seventh Son (1987)
- Red Prophet (1988)
- Prentice Alvin (1989)
- Alvin Journeyman (1995)
- Heartfire (1998)
- «Grinning Man» (1998)
- «The Yazoo Queen» (2003)
- The Crystal City (2003)
- Master Alvin (очікується)
The Homecoming Saga
ред.- The Memory of Earth (1992)
- The Call of Earth (1992)
- The Ships of Earth (1994)
- Earthfall (1995)
- Earthborn (1995)
Women of Genesis
ред.- Sarah (2000)
- Rebekah (2001)
- Rachel and Leah (2004)
- The Wives of Israel (очікується)
Pastwatch
ред.- Pastwatch: The Redemption of Christopher Columbus (1996)
- Pastwatch: The Flood (очікується)
Mayflower
ред.- Lovelock (1994) — with Kathryn H. Kidd
- Rasputin (очікується) — with Kathryn H. Kidd
Окремі романи
ред.- Hot Sleep (1978)
- A Planet Called Treason (1978)
- Songmaster (1979)
- Hart's Hope (1983)
- Saints (1983)
- The Worthing Chronicle (1983) — перепрацьоване видання Hot Sleep
- Wyrms (1987)
- Treason (1988) — перепрацьоване видання A Planet Called Treason
- Lost Boys (1992)
- Treasure Box (1996)
- Stone Tables (1997)
- Homebody (1998)
- Enchantment (1999)
- Magic Street (2005)
- Empire (2006)
- Invasive Procedures (2007) — у співавторстві з Aaron Johnston
Примітки
ред.- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ NooSFere — 1999.
- ↑ а б Mormon Literature & Creative Arts
- ↑ (unspecified title) — ISBN 0766023540
- ↑ Card, Orson Scott (30 листопада 2009). Maps in a Mirror: The Short Fiction of Orson Scott Card (англ.). Tor Publishing Group. ISBN 978-1-4299-6615-3.
Посилання
ред.- Офіційний сайт письменника [Архівовано 5 листопада 2005 у Wayback Machine.]