Нижньобулатецька волость
адміністративно-територіальна одиниця Лубенського повіту Полтавської губернії з центром у селі Нижній Булатець
Нижньобулатецька волость — адміністративно-територіальна одиниця Лубенського повіту Полтавської губернії з центром у селі Нижній Булатець.
| Нижньобулатецька волость | ||||
| Центр | Нижній Булатець | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 14 035 (1885 р.) | |||
| Населення | 8228 осіб (1885 р.) | |||
| Густота | 53.7 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік — складалася з 19 поселень, 19 сільських громад. Населення 8228 — осіб (4101 особа чоловічої статі та 4127 — жіночої), 1459 дворових господарств[1].
За матеріалами перепису 1910 року Нижньобулатецька волость уже не згадується, ймовірно, на основі її території, а також на теренах Матяшівської і Вільшанської була створена вже Лубенська волость[2]. Основні поселення волості:
- Нижній Булатець — колишнє державне та власницьке село при річці Булатець за 5 верст від повітового міста, 125 дворів, 650 мешканців, православна церква, 18 вітряних млинів.
- Олександрівка — колишнє державне та власницьке село при річці Сліпорід, 197 дворів, 960 мешканців, православна церква, постоялий будинок, 18 вітряних млинів, цегляний завод.
- Вищий Булатець — колишнє державне та власницьке село при річці Булатець, 233 дворів, 1300 мешканців, православна церква, школа, 23 вітряних млинів.
- В'язівок — колишнє державне село при річці Ясхедиха, 275 дворів, 1200 мешканців, православна церква, 22 вітряних млини.
- Кононівка — колишнє державне та власницьке село, 138 дворів, 650 мешканців, православна церква, постоялий будинок, 25 вітряних млинів.
- Михнівці — колишнє державне та власницьке село при річці Сліпорід, 178 дворів, 1050 мешканців, православна церква, постоялий будинок, 12 вітряних млинів.
- Чуднівці — колишнє державне селище, 88 дворів, 500 мешканців, постоялий будинок, 10 вітряних млинів.
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини 1648—2012 років. Довідник з історії Адміністративно-територіального поділу Полтавська обласна рада, Державний архів Полтавської області. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012. — 400 с. — ISBN 978-966-182-203-9. — С. 32
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |