Неоархей

геологічна ера, частина архейського еона

Неоархей — геологічна ера, частина архею. Охоплює проміжок часу від 2,8 до 2,5 мільярдів років тому[1]. Датування хронометричне.

Життя в неоархеї

ред.

За неоархею почав синтезуватися кисень. Команді французьких вчених з Паризького інституту геофізики[fr] та Національного центру наукових досліджень (Національним центром наукових досліджень) Франції вдалося виявити сліди життя в строматолітах, чий вік становить близько 2,7 млрд років[джерело?]. Виявлена їх істотна схожість зі строматолітами нашого часу — за формою органічних залишків, утворених колонією бактерій.

Ці вапняні відкладення незвичайної форми, що чимось нагадує морську капусту, можливо, були утворені колонією бактерій. Вони виявлені в Австралії (осадкове утворення Тумбіана) на глибині 70 метрів[2], а також у Південній Африці[3].

Використання мікроскопів і спектроскопічної техніки дозволило вивчити органічну матерію і мінерали, безпосередньо пов'язані з надрами скель, з точністю до нанометрів, що в тисячі разів дрібніше, ніж роздільна здатність звичайного мікроскопа. За допомогою цієї техніки вдалося дослідити зв'язок між викопними мікроорганізмами та їх вплив на жильні мінеральні породи; так, наприклад, були знайдені нанокристали арагонітів в сучасних строматолітах.[джерело?]

Примітки

ред.
  1. International Commission on Stratigraphy: International Stratigraphic Chart (версія за серпень 2012)
  2. Oxygen surprise for ancient atmosphere (англ.).
  3. Czaja, Andrew D.; Beukes, Nicolas J.; Osterhout, Jeffrey T. (1 грудня 2016). Sulfur-oxidizing bacteria prior to the Great Oxidation Event from the 2.52 Ga Gamohaan Formation of South Africa. Geology (англ.). 44 (12): 983—986. doi:10.1130/G38150.1. Процитовано 22 січня 2023.