Мідиця мала
Мідиця мала[3][4] або Бурозубка мала[5] (Sorex minutus) — вид роду мідиця, поширений у Євразії. Як і вказує видова назва, це крихітна тварина, яка має загострену мордочку і сіро-коричневе хутро, яке стає блідішим на нижній стороні; хвіст волохатий і порівняно довгий[6].
| Мідиця мала | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Комахоїдні (Eulipotyphla) |
| Родина: | Мідицеві (Soricidae) |
| Рід: | Мідиця (Sorex) |
| Вид: | S. minutus
|
| Біноміальна назва | |
| Sorex minutus | |
| |
Опис
ред.Має вагу 2.4–6.1 грама, довжину хвоста 32–46 мм, довжину голови й тіла 40–60 мм. Має одну з найбільших швидкостей метаболізму серед тварин; вона повинна їсти через рівні проміжки часу — приблизно кожні дві години. Як і інші види роду Sorex, має червоні наконечники зубів, утворені осадженням заліза, що посилює захист від зносу[6].
Поведінка
ред.Вид активний і вдень і вночі, змінюючи напади активності з періодами відпочинку. Живе в підліску та опалому листі. Живиться дрібними комахами й іншими безхребетними. Сезон розмноження триває з квітня по серпень. Самиці зазвичай народжують від двох до восьми дитинчат та доглядають за дітьми в підземному гнізді. Оскільки період вагітності — трохи понад три тижні, вони можуть мати до п'яти приплодів на рік, при тому, що тривалість життя становить трохи більше 15 місяців.
Поширення
ред.Мешкає на Британських островах і в більшій частині континентальної Європи, європейській частині Росії та в Сибіру до Байкалу. Північна межа ареалу проходить за Полярним колом. Зустрічається від рівня моря до 2000 м в Піренеях і 2260 м в Альпах. У Південній Азії цей вид, зареєстрований в Пакистані і Кашмірі в Індії. Однак, у зв'язку з таксономічною плутаниною між цим видом і Sorex planiceps, його межі поширення в цьому регіоні важко визначити. Проживає у відносно вологих районах з густою рослинністю на землі, у найрізноманітніших середовищах проживання, включаючи болота, луки, степи, піщані дюни, краї лісу, скелясті ділянки, чагарники та гірські ліси.
Загрози та охорона
ред.Потерпає через руйнування середовища існування, використання пестицидів і зниження числа безхребетних. Включений до Додатка III Бернської конвенції. Мешкає в багатьох природоохоронних територіях.
Галерея
ред.-
мідиця мала на долоні -
порівняння мідиці малої й звичайної -
ілюстрація
_(8557405030).jpg)
Примітки
ред.- ↑ Hutterer, R., Kryštufek, B., Fernandes, M. & Meinig, H. 2016. Sorex minutus. (errata version published in 2017). The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T29667A115171222. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T29667A22316362.en. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.
- ↑ Sorex minutus Linnaeus, 1766. Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/. Процитовано 25.07.2015.
- ↑ Загороднюк, І. В. Політипні види: концепція та представленість у теріофауні Східної Європи // Доповіді НАН України. — 1998. — Вип. 7. — С. 171-178.
- ↑ Антонець, Н. В., Окулова, Н. М. Дрібні ссавці заплавних ділянок Дніпровсько-Орільського заповідника // Заповідна справа в Україні. — 2004. — Вип. 10. — № 1-2. — С. 34-40.
- ↑ Загальний перелік рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин Вінницької області, які потребують охорони. Офіційний сайт Вінницької обласної ради. Вінницька обласна рада. Архів оригіналу за 19.01.2018. Процитовано 19.01.2018.
- ↑ а б Pygmy shrew (Sorex minutus). Arkive. Архів оригіналу за 03.10.2018. Процитовано 19.09.2018.