Вікіпедія

Мушкетик Леся Георгіївна

Мушкетик Леся Георгіївна
Народилася25 вересня 1955(1955-09-25) (69 років)
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
НаціональністьУкраїна Україна
Діяльністьперекладачка
Сфера роботифольклористика[1], перекладацтво[d][1], перекладознавство[1], слов'янознавство[1] і гунгаристикаd[1]
Alma materФілологічний факультет Київського університету[d]
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Мова творівукраїнська
ЧленствоНаціональна спілка письменників України
БатькоМушкетик Юрій Михайлович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мушкетик.

Мушкетик Леся Георгіївна (25 вересня 1955, Київ) — українська фольклористка, докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Член-кор. Національної академії наук України [2]. Членкиня іноземної колегії Угорської академії наук.

Відповідальна редакторка щорічника «Слов'янський світ [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.]», членкиня редколегії часопису «Народна творчість та етнологія [Архівовано 25 червня 2013 у Wayback Machine.]», «Міфологія і фольклор», «Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур», «Матеріали до української етнології [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.]», «Науковий вісник УжНУ. Філологія» та ін.

У 2013 – 2018 роках була Головою Національної асоціації україністів [Архівовано 21 березня 2014 у Wayback Machine.].

Членкиня Міжнародного угрознавчого товариства (Будапешт),  Угорського етнографічного товариства (іноземне членство).

Перекладачка. Член Національної спілки письменників України та Спілки письменників Угорщини.

Життєпис

ред.

Народилася 25 вересня 1955 р. у м. Києві в родині письменника Юрія (Георгія) Мушкетика. У 1977 р. закінчила філологічний факультет Київського державного університету  ім. Тараса Шевченка.

З 1978 року працює в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Нині провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики.

1988 року захистила дисертацію кандидата філологічних наук, 2010 р. — доктора філологічних наук.

Працювала за сумісництвом у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, доцентом та завідувачем кафедри.

У 1994–1997 роках викладала українську мову в Дебреценському університеті ім. Лайоша Кошута та Ніредьгазькому інституті (Угорщина).

Наукова діяльність

ред.

У доробку Лесі Мушкетик близько 400 наукових праць, у тому числі монографій, статей та розвідок із проблем української та зарубіжної фольклористики, славістики, угрознавства, перекладознавства (науковий та художній переклад).

Монографії

ред.
  • Славістична фольклористика в Угорщині (кінець ХІХ-ХХ ст.) (1992).
  • Переклад з угорської на українську мову: теоретичні узагальнення і практичний досвід (2006).
  • Людина в народній казці Українських Карпат: на матеріалі оповідальної традиції українців та угорців (2010).
  • Фольклор українсько-угорського порубіжжя (2013).
  • Славістичні студії в Угорщині: історія та сучасний стан (2014).
  • Персонажі української народної казки (2014).
  • Сучасна угорська етнологія (2017).
  • Моральний канон української традиційної культури: за фольклорними джерелами (2022).

Розділи в  колективних монографіях

ред.
  • Угорська література в Україні. Художні та наукові картини світу ХХ ст.: до 110-ї річниці М. Рильського. Київ, 2006.
  • Угорські національні герої у народній прозі Закарпаття. Україна – Угорщина: спільне минуле та сьогодення.  Київ, 2006 (укр. та угор. мовами).
  • Українсько-угорські взаємовпливи: на матеріалах усної народної прози Закарпаття. Українське порубіжжя: історія, етнокультурний розвиток, проблеми ідентифікації. Київ, 2011.
  • Славістична фольклористика Угорщини кінця ХХ — початку XXI ст. Мистецтво та фольклор слов'ян у європейському контексті. Київ, 2012.
  • Угорська фольклористика та етнографія кінця ХІХ — початку ХХІ ст. Сучасна  фольклористика європейських країн. Київ, 2013.
  • Сучасна фольклорна культура українців Угорщини. Фольклорні пограниччя європейських країн у контексті сучасних трансформацій та глобалізаційних викликів. До ХІІІ міжнародного з'їзду славістів (Париж 2023). Київ, 2021.
  • Ґендерний етос традиційного українського суспільства у фольклористичних працях Володимира Гнатюка. Володимир Гнатюк у європейському науковому просторі. Тернопіль, 2021.
  • Події та діячі угорської історії в західноукраїнських наративах. Сучасні аспекти дослідження міжетнічних зв’язків у фольклорі. Київ, 2019.
  • До питання «націоналізації» образів угорських історичних героїв в українській народній прозі Закарпаття. Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення. Львів, 2020.
  • Сучасна фольклорна культура українців Угорщини. Фольклорні пограниччя європейських країн у контексті сучасних трансформацій та глобалізаційних викликів. Київ, 2021.
  • Питання мови та освіти у середовищі нацменшин Угорщини. Мова і війна. Динаміка мовної системи і мовна політика. Київ, 2024.

Словники, енциклопедії

ред.
  • Magyar-ukrán szótár. Угорсько-український словник, 2005. — Т. I. A-Ly. — 916 с.;  Т. 2. M-Zs. — 717 с. (співукладач).
  • Енциклопедичний словник «Художня культура західних і південних слов'ян (ХІХ–ХХ ст.)» (2006) (авторка статей).
  • Українська славістична фольклористика (XIX – початок XXI століття). Енциклопедичний словник [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2019  (авторка статей).
  • Фольклористика. Українська фольклористична енциклопедія  [голов. ред. Г. Скрипник] Київ, 2019 (авторка статей).
  • Енциклопедія Сучасної України (авторка статей).
  • Велика Українська Енциклопедія (авторка статей).

Збірники

ред.
  • Ukrán folklór — Український фольклор. Тексти (1994).    
  • Під одним небом: Фольклор етносів України, (1997) (співавтор).
  • Ritkaszép magyar népmesék -Угорські народні казки рідкісної краси (2003) (пер., уклад., вступ. ст.).
  • Угорські казки (2010) (пер.,уклад.  вступ. ст.).
  • Народна творчість та етнографія: угорський спецвипуск (2006, № 4) (пер.,уклад.  вступ. ст.).

Перекладацька робота

ред.

Монографії

ред.
  • Андраш Гьорьомбеї. Історія угорської літератури (1998). 
  • Ласло Коша. Чиї ви сини: Огляд угорської етнографії (2003).
  • Сучасна зарубіжна етнологія: Угорська етнологія (2011, Т.2).

Художня література

ред.
  • Ева Яніковскі. Я і мій дитячий садок (1987).
  • Алфред Лукс. Нічна «коректура» (1988). 
  • Тібор Залан. Котидзьобик Хі-Ба (1991). 
  • Ержебет Галгоці. Церква святого Христофора (1990).
  • Ендре Фейеш. Добривечір, літо, добривечір, кохання (1990).
  • Вілмош Чаплар. Грошей, та чим більше (1994).
  • Дежьо Костолані. Нерон, кривавий поет (1995).
  • Іштван Еркень. Тоти (2010).
  • Тібор Дері. Любий бо п-е-ер (2011).

Статті в ж. «Народна творчість та етнографія», оповідання в ж. «Всесвіт», збірці «На крилах Жовтня» та ін.

Нагороди

ред.
  • Грамота Дебреценського університету ім. Лайоша Кошута за заслуги у викладанні української мови (1997 р.).
  • Персональна відзнака Форуму видавців 2013 р. та премія «Благовіст» Національної  спілки письменників України за монографію «Фольклор українсько-угорського порубіжжя».

Родина

ред.

Чоловік Лесі Мушкетик Плачинда Володимир Сергійович — український науковець і дипломат, син письменника Сергія Плачинди[3].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ До складу Національної академії наук України обрано нових членів. Національна академія наук України. 7 березня 2018. Архів оригіналу за 16 лютого 2023. Процитовано 16 лютого 2023.
  3. ↑ Сергій Плачинда не вставав три місяці // [[Gazeta.ua]], 13 вересня 2013. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.

Посилання

ред.

Udvari I. Musketik Leszja, ukrán folklorista, forditó // Világirodalmi Lexikon. — 1996. — Т.19. — P. 819.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мушкетик_Леся_Георгіївна&oldid=43733322