Комі-зирянська мова
Ко́мі-зиря́нська мо́ва, також часто або ко́мі мо́ва або мо́ва ко́мі (комі коми кыв, заст. 𐍚𐍞𐍩𐍜𐍙 𐍚𐍨𐍮) — мова пермської групи (підгрупи) фіно-угорських мов уральської мовної сім'ї, якою розмовляють комі. Перебуває під загрозою зникнення[1].
| Комі-зирянська мова | |
|---|---|
| коми кыв 𐍚𐍞𐍩𐍜𐍙 𐍚𐍨𐍮 | |
 Поширення | |
| Поширена в |  Росія |
| Регіон | Республіка Комі, Ханти-Мансійський автономний округ — Югра, Ямало-Ненецький автономний округ, Тюменська область, Архангельська область, Мурманська область |
| Носії | 156,1 тис. осіб (2010) |
| Писемність | кирилиця, Анбур і Molodtsov alphabetd |
| Класифікація | Уральська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Державна | Республіка Комі |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | kv |
| ISO 639-2 | kom |
| ISO 639-3 | kom (макромова) kpv (індивідуальний код) |
У суспільно-політичній сфері на позначення мови прийнято вживати термін «комі мова», зокрема ця мова є однією з державних мов Республіки Комі[2], і регулюється відповідним законом[3], в той час, як у науковій (мовознавчій) сфері, зокрема за типологічною і генеалогічною класифікацією мов, на позначення однієї з двох мов пермської підгрупи вживається термін «комі-зирянська мова»[4][5][6][7], а самоназва «комі мова» інколи розглядається як її варіант[8][9][10].
Поширення і функціонування
ред.Мова поширена в Республіці Комі (Росія), де проживає основна маса комі-зирян (291,5 тис. чоловік з 336,3 тис. у Російській Федерації). За переписом 1989 року, загальна чисельність комі-зирян у колишньому СРСР становила 344 519 чоловік, а за російським переписом 2002 року кількість мовців мови комі склала 311,6 тис. осіб.
Станом на 2010 рік кількість мовців становить трохи більше 156 тисяч осіб[10].
Комі-зиряни живуть також на Кольскому півострові, у Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних округах Тюменської області і невеликими групами в Україні (4 тис.) та Казахстані (1,5 тис. чоловік). 70,4 % уважають мову комі рідною. 68,3 % комі двомовні і трьохмовні; вони володіють (у різних районах) також російською, саамською[яка?], ненецькою, хантийською або мансійською мовами.
Комі є мовою внутрішньонаціонального спілкування поряд з російською мовою. Є 10 діалектів, що розрізняються в основному вживанням звуків [л] і [в]. Літературна мова заснована на присиктивкарському діалекті.
На відміну від комі-перм'яцької мови, характерні збереження звуку л у всіх 10 діалектах, тенденція ставити наголос на 1-му складі, відсутність комітативу у відмінковій системі більшості діалектів, наявність особистісно-присвійних суфіксів у інфінітивних формах дієслова, кличної форми іменників на -öй[10].
Сучасний стан функціонування мови
ред.Один з активістів за відродження та поширення мови у Республіці Комі Олексій Соколов у червні 2010 року звернувся до органів прокуратури з вимогою — зобов'язати сайти муніципальних установ республіки створити мовні версії на мові комі. Офіційна влада Республіки Комі взяла на себе зобов'язання — створити такі мовні версії муніципальних сайтів.[11]
Абетка
ред.Сучасна кирилична абетка мови виглядає так:
| А а | Б б | В в | Г г | Д д | Е е | Ё ё | Ж ж |
| З з | И и | І і | Й й | К к | Л л | М м | Н н |
| О о | Ö ö | П п | Р р | С с | Т т | У у | Ф ф |
| Х х | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ы ы | Ь ь |
| Э э | Ю ю | Я я |
Приклад
ред.«Заповіт» Т. Г. Шевченка комі мовою (переклав Серафим Попов)[12].
|
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Atlas of the World's Languages in Danger [Архівовано 11 Листопада 2020 у Wayback Machine.]. — Paris: UNESCO, 2010.
- ↑ Федюнева Г. В. Коми-зырянский язык. — В кн.: Государственные языки в Российской Федерации. Энциклопедический словарь-справочник. М., 1995. — С. 109(рос.)
- ↑ Закон Республики Коми от 28.05.1992 года «О государственных языках Республики Коми»
- ↑ Фінно-угорські мови [Архівовано 1 Лютого 2022 у Wayback Machine.] // Вступ до мовознавства: підручник / Кочерган М. П. — К.: Вид. центр «Академія», 2001. — С. 85
- ↑ Фінно-угорські мови // Вступ до мовознавства: підручник / Карпенко Ю. О. — К.: Вид. центр «Академія», 2006. — С. 95
- ↑ Фінно-угорські мови // Загальне мовознавство: навчальний посібник / Дорошенко С. І. — Київ: Центр навчальної літератури, 2006. — С. 248
- ↑ Фінно-угорські мови // Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д. І., Олійник І. С. — К.: Вища школа, 1985. — С. 320
- ↑ Коми-зырянский язык (коми) // Языкознание. Большой энциклопедический словарь. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — С. 195(рос.)
- ↑ Баталова Р. М. Коми (-зырянский) язык [Архівовано 28 Липня 2020 у Wayback Machine.] // Языки мира: Уральские языки. — М., 1993. — С. 214—229(рос.)
- ↑ а б в Коми-зырянский язык [Архівовано 10 Лютого 2021 у Wayback Machine.] // Большая российская энциклопедия
- ↑ Миннац РК пообещал обеспечить доступ информации на коми языке на официальные сайты [Архівовано 15 грудня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Шевченко Т. Г. Заповіт мовами народів світу, К.: «Наукова думка», 1989.
Джерела
ред.- Мови світу [Архівовано 2 Грудня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Комі-російський словник [Архівовано 14 Серпня 2015 у Wayback Machine.]
- В. И. Лыткин и Д. А. Тимушев Краткий очерк грамматики коми языка [Архівовано 23 Жовтня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Комі мова на сайті Літературної Енциклопедії [Архівовано 25 Червня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
ред.
- Мова комі на сайті Ethnologue: Komi-Zyrian. A language of Russian Federation (англ.)
- Мова комі на сайті Glottolog 3.0: Language: Komi-Zyrian [Архівовано 5 Листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова комі на сайті WALS Online: Language Komi-Zyrian [Архівовано 30 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)