Мезенцов Микола Володимирович
Мезенцов Микола Володимирович — російський державний діяч, начальник ІІІ відділення, генерал-ад'ютант (1871), з 1877 року один із членів Державної ради.
Микола Володимирович Мезенцов | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | рос. Мезенцов Николай Владимирович | ||||||||||||
Народився | 11 (23) квітня 1827 Російська імперія | ||||||||||||
Помер | 4 (16) серпня 1878 (51 рік) Санкт-Петербург ·убитий С. М. Степняк-Кравчинським | ||||||||||||
Поховання | Сергієва приморська пустиньd | ||||||||||||
Громадянство | Російська імперія | ||||||||||||
Національність | росіянин | ||||||||||||
Діяльність | Начальник Третього відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії | ||||||||||||
Учасник | Кримська війна | ||||||||||||
Посада | член Державної ради Російської імперії[d] | ||||||||||||
Військове звання | Генерал-ад'ютант | ||||||||||||
Конфесія | Православний | ||||||||||||
Батько | Мезенцев Володимир Петровичd | ||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||
Біографія
ред.З 18 років почав служити у гвардії. У 1853–1856 р.р. брав участь в Кримській війні. З 1864 р. був начальником корпусу жандармів, потім товаришем шефа жандармів (1874) та шефом жандармів. У 1876 р. очолив Третє відділення імператорської канцелярії[1].
4 серпня 1878 року на Мезенцова був здійснений замах на Михайлівській вулиці Санкт-Петербургу, який організували члени нігілістичної організації «Народна Воля». З донесення Олександру ІІ:
Молодий чоловік стрімко кинувся на шефа жандармів та вдарив його ножем у живіт. Підполковник Макаров з криком «тримай, тримай» ударив нападника парасолькою.[2] |
Після нанесення смертельної рани Мезенцову інший народник вистрілив у підполковника Макарова, проте револьвер дав осічку. Революціонери втекли з місця злочину на спеціально підготовлених для цієї акції дрогах.
Генерал-ад'ютант Мезенцов не усвідомив небезпеки від завданої йому рани, бо вона не кровоточила, а тому пішов додому, де незабаром помер.
Через деякий час після смерті шефа жандармів С. М. Степняк-Кравчинський зізнався в газеті «Народна Воля», що саме він вдарив ножем Мезенцова.
Цікаві факти
ред.- 20 серпня в «Урядовому віснику» було надруковано повідомлення, що після убивства Миколи Володимировича Мезенцова державний уряд буде зі ще більшою суворістю боротися з народництвом[3].
Примітки
ред.- ↑ Большая Советская Энциклопедия. Мезенцов Николай Владимирович. [Архівовано 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 листопада 2007. Процитовано 2 листопада 2007.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 22 січня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література
ред.- Кравчинский С. М., Смерть за смерть, П., 1920. [Архівовано 16 червня 2009 у Wayback Machine.]