Межирівська волость
Межирівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Літинського повіту Подільської губернії з центром у містечку Межирів.
Межирівська волость | ||||
Центр | Межирів | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 32 853 (1885) | |||
Населення | 14 179 осіб (1885) | |||
Густота | 39.5 осіб / км² | |||
Наступники | Межирівський район | |||
У 1921 перейшла до складу новоутвореного Жмеринського повіту.[1]
Склад
ред.Станом на 1885 рік складалася з 26 поселень, 22 сільських громад. Населення — 14179 осіб (7165 чоловічої статі та 7014 — жіночої), 1859 дворових господарства[2].
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 12287 | 9935 |
Приватної власності | 19777 | 11183 |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | 789 | 507 |
Загалом | 32853 | 21625 |
Основні поселення волості:
- Межирів — колишнє власницьке містечко при річці Рів за 40 верст від повітового міста, 530 осіб, 83 дворових господарства, православна церква, костел, синагога, школа, 4 постоялих будинки, лавка, винокурний завод, базари по неділях. За версту — винокурний завод. За 7 верст — Северинівський бурякоцукровий завод. За 20 верст — слобода чиншева Пилипівська із 225 мешканцями та постоялим будинком.
- Біликівці — колишнє власницьке село, 416 осіб, 60 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Глинянка — колишнє державне село при річці Рів, 980 осіб, 161 дворове господарство, православна церква, школа, постоялий будинок, постоялий будинок.
- Голодки — колишнє власницьке село, 443 особи, 83 дворових господарства, православна церква.
- Іванівці — колишнє власницьке село, 812 осіб, 111 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Коростівці — колишнє власницьке село, 397 осіб, 51 дворове господарство, православна церква, постоялий будинок, бурякоцукровий завод.
- Лопатинці — колишнє державне село, 563 особи, 83 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Маньківці — колишнє державне село при річці Рів, 1355 осіб, 187 дворових господарств, православна церква, костел, католицька каплиця, 2 постоялих будинки, лавка, кузня, водяний млин, пивоварний і винокурний заводи.
- Мальчівці — колишнє власницьке село, 930 осіб, 142 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Межирівська Слобода — колишнє власницьке село при річці Думич, 596 осіб, 93 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Рожепи — колишнє власницьке село при річці Думич, 372 особи, 51 дворове господарство, православна церква, постоялий будинок.
- Рів — колишнє державне село при річці Рів, 364 особи, 93 дворових господарства, православна церква, постоялий будинок, кузня, цегельний завод.
- Северинівка — колишнє державне село при річці Рів, 812 осіб, 125 дворових господарств, православна церква, школа, лікарня, постоялий будинок, водяний млин, цегельний і винокурний заводи.
- Сербинівці — колишнє власницьке село при річці Думич, 813 осіб, 109 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Степанки — колишнє власницьке село, 559 осіб, 127 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Стодульці — колишнє власницьке село, 610 осіб, 91 дворове господарство, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Токарівка — колишнє державне село при річці Рів, 578 осіб, 88 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Чернятин — колишнє державне село при річці Рів, 700 осіб, 120 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, лавка, 2 водяних млини.
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
ред.- ↑ Постановление ВУЦИК от 6 июля 1921 «Об образовании Жмеринского уезда Подольской губернии»(рос.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |