Межирівська волость

Межирівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Літинського повіту Подільської губернії з центром у містечку Межирів.

Межирівська волость
Центр	Межирів
Площа	32 853 (1885)
Населення	14 179 осіб (1885)
Густота	39.5 осіб / км²
Наступники	Межирівський район

У 1921 перейшла до складу новоутвореного Жмеринського повіту.

Склад

Станом на 1885 рік складалася з 26 поселень, 22 сільських громад. Населення — 14179 осіб (7165 чоловічої статі та 7014 — жіночої), 1859 дворових господарства.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	12287	9935
Приватної власності	19777	11183
Казенної власності	—	—
Іншої власності	789	507
Загалом	32853	21625

Основні поселення волості:

• Межирів — колишнє власницьке містечко при річці Рів за 40 верст від повітового міста, 530 осіб, 83 дворових господарства, православна церква, костел, синагога, школа, 4 постоялих будинки, лавка, винокурний завод, базари по неділях. За версту — винокурний завод. За 7 верст — Северинівський бурякоцукровий завод. За 20 верст — слобода чиншева Пилипівська із 225 мешканцями та постоялим будинком.
• Біликівці — колишнє власницьке село, 416 осіб, 60 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Глинянка — колишнє державне село при річці Рів, 980 осіб, 161 дворове господарство, православна церква, школа, постоялий будинок, постоялий будинок.
• Голодки — колишнє власницьке село, 443 особи, 83 дворових господарства, православна церква.
• Іванівці — колишнє власницьке село, 812 осіб, 111 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Коростівці — колишнє власницьке село, 397 осіб, 51 дворове господарство, православна церква, постоялий будинок, бурякоцукровий завод.
• Лопатинці — колишнє державне село, 563 особи, 83 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Маньківці — колишнє державне село при річці Рів, 1355 осіб, 187 дворових господарств, православна церква, костел, католицька каплиця, 2 постоялих будинки, лавка, кузня, водяний млин, пивоварний і винокурний заводи.
• Мальчівці — колишнє власницьке село, 930 осіб, 142 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
• Межирівська Слобода — колишнє власницьке село при річці Думич, 596 осіб, 93 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
• Рожепи — колишнє власницьке село при річці Думич, 372 особи, 51 дворове господарство, православна церква, постоялий будинок.
• Рів — колишнє державне село при річці Рів, 364 особи, 93 дворових господарства, православна церква, постоялий будинок, кузня, цегельний завод.
• Северинівка — колишнє державне село при річці Рів, 812 осіб, 125 дворових господарств, православна церква, школа, лікарня, постоялий будинок, водяний млин, цегельний і винокурний заводи.
• Сербинівці — колишнє власницьке село при річці Думич, 813 осіб, 109 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Степанки — колишнє власницьке село, 559 осіб, 127 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Стодульці — колишнє власницьке село, 610 осіб, 91 дворове господарство, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
• Токарівка — колишнє державне село при річці Рів, 578 осіб, 88 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Чернятин — колишнє державне село при річці Рів, 700 осіб, 120 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, лавка, 2 водяних млини.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)