Мацей Лесневський (або Лесньовський, пол. Maciej (Mateusz) Leśniewski (Leśniowski); бл. 1570—1638) — польський шляхтич, військовик та урядник часів Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). Представник небагатого великопольського роду Лесньовських гербу Гримала (дідичне село Лесьнево).

Мацей Лесньовський
Народився1570
Помер1638[1]
КраїнаРіч Посполита
Посадабелзький каштелян і Канівський старостаd
РідQ124397811?
У шлюбі зQ127043434?[2]
ДітиKatarzyna Leśniewskad

Життєпис

ред.

Батько — Пйотр.

1620 року став членом військової ради при Янові Карлу Ходкевичу. Брав участь у Хотинських війні 1620—1621 та битві 1621 року. Комісаром із козацьких справ став у 1623 році.

Уряди (посади): белзький каштелян (з 1624 року), староста білокамінський (Естонія, в 1611), канівський, браїлівський (обидві з 1622 року), раціборський. Перебуваючи на цих посадах, призначений королем одним з комісарів для укладення Куруківської угоди,[3] серед яких був обраним для перевірки прав та складання реєстру козацького війська.[4]

Правдоподібно, мав підтримку князя Івана-Януша Острозького, був посередником у його конфліктах з іншими волинськими магнатами. Заснував місто Лешнів (нині село Золочівського району Львівської области, Україна). У містечку заснував парафію РКЦ, для якої написав дарчу (фундуш).

Сім'я

ред.

Дружина — Марина Лащ (пом. 1612). Перший її чоловік — князь Андрій Боремльський (1553—1612), з яким мала сина Андрія. Завдяки вдалому одруженню увійшов у посідання багатих маєтностей — приданого дружини на Волині (зокрема, Корсова, Сестрятина). Діти:

  • Ян (пом. між 1613 і 1619)
  • Миколай — канівський староста з 1626 року
  • Катажина — дружина Анджея Цетнера, Героніма Харленського (староста луцький, канівський), князя Стефана Четвертинського (підкоморій брацлавський))

Примітки

ред.
  1. а б https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/maciej-mateusz-lesniewski-lesniowski
  2. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 16.
  3. Щоденник походу проти запорізьких козаків… — С. 398—399.
  4. Там само. — С. 403.

Джерела

ред.

Посилання

ред.