Мартен Шмідт
Мартен Шмідт (нід. Maarten Schmidt; 28 грудня 1929 — 17 вересня 2022) — нідерландський та американський астроном, який визначив відстані до квазарів.
| Мартен Шмідт | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 грудня 1929[2] Гронінген, Нідерланди |
| Помер | 17 вересня 2022[1] (92 роки) Фресно, Каліфорнія, США |
| Країна |  Нідерланди США |
| Місце проживання | Нідерланди |
| Діяльність | астроном, викладач університету |
| Alma mater | Лейденська обсерваторія і Лейденський університет[3] |
| Науковий керівник | Ян Гендрик Оорт[4] |
| Заклад | Каліфорнійський технологічний інститут |
| Членство | Норвезька академія наук, Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Нідерландська королівська академія наук, Леопольдина і Американське астрономічне товариство[5] |
| Нагороди |  |
Біографічні відомості
ред.Народився в Гронінгені (Нідерланди). Закінчив Гронінгенський університет, вчився разом з Яном Оортом. Упродовж 1949—1959 років — співробітник Лейденської обсерваторії, де у 1956 році отримав ступінь доктора філософії. У 1956—1958 роках стажувався в обсерваторії Маунт-Вілсон. З 1959 року живе в США, працює в Каліфорнійському технологічному інституті (з 1964 року — професор, упродовж 1975—1978 років очолював відділ фізики, математики та астрономії), одночасно в 1959—1980 роках працював в обсерваторіях Маунт-Вілсон і Маунт-Паломар (у 1978—1980 роках — директор, з 1980 — співробітник обсерваторії Маунт-Паломар).
Основні наукові роботи присвячені квазарам. 1963 року досліджуючи спектри зореподібних оптичних об'єктів, що є джерелами сильного радіовипромінювання, ототожнив широкі емісійні лінії в спектрі джерела 3C 273, котрі раніше не піддавалися тлумаченню, з лініями бальмерівської серії водню і з лінією іонізованого магнію, сильно зсунутими в червоний бік. Це відкриття поклало початок вивченню нової групи об'єктів, названих квазарами. 1964 року Шмідт описав їхні оптичні властивості, вивчив спектри й визначив червоні зсуви багатьох із них; спільно з Дж. Л. Грінстейном розглянув можливу природу квазарів і розробив модель, засновану на гіпотезі про їх космологічну природу. Інші роботи присвячені спіральній структурі, розподілу речовини в Галактиці, впливу процесів утворення зір на еволюцію зоряних систем.
Іноземний член Національної АН США.
Премія Гелени Ворнер Американського астрономічного товариства (1964), премія Румфорда Американської академії мистецтв і наук (1968), Золота медаль Королівського астрономічного товариства (1980), медаль Кетрін Брюс (1992). Лауреат премії Кавлі (2008) в галузі астрофізики.
Астероїд 10430 Martschmidt названий на його честь.
Примітки
ред.- ↑ а б Maarten Schmidt im Alter von 92 Jahren verstorben
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ NNDB — 2002.
Джерела
ред.- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Шмидт Мартен. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)