«Мама, я живий» — радянський художній фільм 1985 року, знятий на кіностудії «Білорусьфільм».

Мама, я живий
Жанрвійськовий фільм
драма
РежисерІгор Добролюбов
СценаристВолодимир Халіп
У головних
ролях
Євген Кунський
Стефанія Станюта
Валерій Філатов
Юрій Кухарьонок
ОператорГригорій Масальський
КомпозиторВалерій Зубков
ХудожникЄвген Ганкин
Кінокомпанія«Білорусьфільм»
Тривалість72 хв
КраїнаСРСР СРСР
Рік1985
IMDbID 0232043

Сюжет

ред.

Осінь 1943 року, Німецько-радянська війна. Партизанський табір в білоруських болотах. У «лісовій школі» табору новенький — хлопчик Пєтя Дим, він пропустив два роки навчання, вже забув чому вчився і сідає за парти з малечею. Незабаром школу, стареньку вчительку і десять дітей, командування вирішило відправити на Велику землю, але в місці прибуття літака розташувалася засідка карального загону фашистів. Під прикриттям партизан діти з вчителькою встигають втекти і ховаються в будинку на болотах. Карателі вистежують школу і спалюють доставлені з Великої землі зошити і підручники, забирають одяг і накопану дітьми на мінному полі картоплю. Карателі залишають дітей живими, будучи впевнені, що ті помруть з голоду. Але серед дітей є Пєтя Дим. Він знає цей ліс і болота як свої п'ять пальців. У 12 років у нього вже два роки бойового досвіду розвідника партизанського загону і медаль «За відвагу». Так само у хлопчика є зброя — викопані разом з картоплею на мінному полі. І мета виконати «майже бойове» останнє завдання загиблого комісара — здати автомат і здати вчительці іспит за п'ятий клас. Назва фільму «Мама, я живий» — напис для матері, який Пєтя Дим, зайшовши в розвідувальному рейді в рідне село, пише на залишках печі його спаленої хати. Пише, знаючи, що мати вбили німці.

У ролях

ред.

Знімальна група

ред.

Посилання

ред.
  • Мамо, я живий на сайті IMDb (англ.)