Вікіпедія

Луньов Сергій Омелянович

український радянський графік

Сергій Омелянович Луньо́в (нар. 4 листопада 1909, Кекине — пом. 7 лютого 1978, Харків) — український радянський графік; член Харківської організації Спілки художників України з 1958 року.

Луньов Сергій Омелянович
Народження22 жовтня (4 листопада) 1909 або 4 листопада 1909(1909-11-04)
Кекине, Сумський район, Сумська округа, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть7 лютого 1978(1978-02-07)[1] (68 років)
 Харків, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Російська імперія
Жанрпейзаж, портрет і натюрморт
НавчанняХарківське державне художнє училище
Діяльністьхудожник
ВчительОнацький Никанор Харитонович і Кокель Олексій Опанасович
ЧленНаціональна спілка художників України
ПартіяКПРС
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Луньов.

Біографія

ред.

Народився 22 жовтня [4 листопада] 1909(19091104) року в селі Кекиному (тепер Сумський район Сумської області, Україна). Впродовж 1927–1928 років відвідував художню студію при Сумському художньо-історичному музеї, яку очолював Никанор Онацький[2]; у 1928—1932 роках навчався у Харківському художньому технікумі (викладачі Олексій Кокель, В. Рифтін). Одночасно з навчанням у 1930—1933 роках співпрацював з харківською газетою «На зміну», а впродовж 1931–1933 років був художником дитячого сектору видавництва «Комуніст»

Впродовж 1934–1956 років — художник політвідділу прикордонного училища. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медаллю «За перемогу над Німеччиною»[3]. Член ВКП(б) з 1946 року.

Жив у Харкові, в будинку на вулиці Сумській № 5, квартира 5. Помер у Харкові 7 лютого 1978 року.

Творчість

ред.

Працював у галузі станкової графіки. Створював переважно акварельні пейзажі Сумщини, Південної і Північної України, Кавказу, натюрморти і портрети сучасників, гравюри, офорти, рисунки. Серед робіт:

  • «Ранок у Гурзуфі» (1952);
  • «Проліски» (19618);
  • «Натюрморт із гле­ком» (1963);
  • «Натюрморт з яблуками» (1964);
  • «Місто. Відлига» (1964);
  • «Незабаром весна» (1964);
  • «Студентка. За книгою» (1965);
  • «Яблука на білій скатертині» (1967);
  • «На Сумщині» (1968);
  • «Хмарний день. На рибалку» (1968);
  • «Сільський пейзаж» (1970);
серії
  • «У Середній Азії» (1943—1945);
  • «На Кавказі» (1950);
  • «Індустріальні мотиви» (1952—1953);
  • «По рєпінських місцях» (1956—1957);
  • «Індустріальний Донбас» (1957);
  • «Лани України» (1965—1977);
  • «Місто взимку» (1960);
  • «По Єнісею» (1966);
  • «Вікна» (1969);
  • «Югославські мотиви» (1972);
  • «Цирк» (1973—1977);
  • «Пам'яті Пабло Пікассо» (1973—1977);
  • «Завоювання космосу» (1976).

Брав участь в обласних, республіканських, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставках з 1938 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1960, 1962, 1965, 1969 та 1975—1976 роках, посмертні — у 1989, 1999—2000, 2009 роках; Києві у 1965 році, посмерт­на у 1996 році, Сумах у 1966 році, Москві у 1973 році, Берліні посмертна у 1995 році.

Окремі твори зберігаються у Хар­ківському художньому музеї.

Примітки

ред.
  1. ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  2. ↑ Ученики Онацкого : каталог выставки / СХМ ; текст Н. Юрченко.  — Суми : Облполиграфиздат, 1989. — (рос.)
  3. ↑ Пам'ять народу. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.

Література

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луньов_Сергій_Омелянович&oldid=42339462