Лерой Зане
Леро́й Зане́ (нім. Leroy Aziz Sané, нім. вимова: [ˈliːʁɔʏ zaˈneː], нар. 11 січня 1996, Ессен, Німеччина) — німецький футболіст, лівий вінгер німецького клубу «Баварія» та національної збірної Німеччини.
Лерой Зане | ||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 11 січня 1996 (28 років) | |||||||||||||||||
Ессен, Німеччина | ||||||||||||||||||
Зріст | 184 см[1] | |||||||||||||||||
Вага | 74 кг[1] | |||||||||||||||||
Громадянство | Німеччина, Франція | |||||||||||||||||
Позиція | лівий вінгер, нападник | |||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Баварія» | |||||||||||||||||
Номер | 10 | |||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||
2001–2005 2005–2008 2008–2011 2011–2015 |
«Ваттеншайд 09» «Шальке 04» «Баєр 04» «Шальке 04» | |||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
ред.Лерой почав кар'єру в академії клубу «Ваттеншайд 09», звідки перейшов у «Шальке 04». У 2008 році він став гравцем юнацької команди «Баєра», з якою в 2010 році став чемпіоном Західної Бундесліги. У 2011 році Зане повернувся у «Шальке», де у складі юнацької команди до 17 років у 2012 і 2013 роках двічі виграв Кубок Вестфалії і одного разу чемпіонат Західної Німеччини.
«Шальке 04»
ред.У березні 2014 року Зане підписав із «Шальке» професійний контракт на два роки, який вступав в дію 1 липня 2015 року[3]. У цьому ж місяці він почав потрапляти в заявку першої команди. 20 квітня 2014 року Лерой дебютував у Бундеслізі в гостьовому матчі проти «Штутгарта» (1:3), замінивши Макса Маєра на 77-й хвилині[4]. Свій перший гол у чемпіонаті він забив 13 грудня 2014 року в домашньому матчі проти «Кельна» (1:2).
«Манчестер Сіті»
ред.2 серпня 2016 за 55 мільйонів євро перейшов у «Манчестер Сіті», підписавши з клубом п'ятирічний контракт[5].
9 вересня зробив дубль у матчі проти «Ліверпуля» (5:0), забивши на 77-й і 90-й хвилинах[6]. У матчі 7-го туру Прем'єр-ліги проти «Челсі»(0:1)[7], побив рекорд швидкості в Прем'єр-лізі, який встановив Джеймі Варді[8]. Лерой зміг зробити ривок зі швидкістю 35,48 км/год. У тому сезоні Зане отримав нагороду найкращому молодому гравцю англійської Прем'єр ліги від ПФА.
3 січня 2019 в 21 турі АПЛ забив переможний гол у матчі проти «Ліверпуля» (2:1) на 72-й хвилині[9].
4 серпня 2019 вийшов у стартовому складі у матчі Суперкубку Англії проти «Ліверпуля», але через травму був замінений Жезусом на 13-ій хвилині. Через травму пропустив більшу частину сезону[10]. У червні 2020 відлхилив пропозицію щодо продовження контракту з «Манчестер Сіті», через бажання покинути клуб улітку[11].
«Баварія»
ред.3 липня 2020 року Зане узгодив 5-річний контракт з мюнхенською «Баварією». Сума трансферу з «Манчестер Сіті» склала 49 млн[12].
Перший гол забив вже у дебютному матчі за «Баварію» проти колишніх одноклубників з «Шальке 04» (8:0)[13].
Виступи за збірні
ред.5 вересня 2014 року Зане дебютував у складі юнацької збірної Німеччини до 19 років у матчі проти збірної Нідерландів, забивши переможний гол. Наступного року у її складі був учасником юнацького чемпіонату Європи (U-19) 2015 року, на якому німці несподівано не змогли вийти з групи. Всього взяв участь у 11 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 4 забитими голами.
3 вересня 2015 року він дебютував за молодіжну збірну Німеччини у матчі проти данців. На молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах, забив 5 голів.
13 листопада 2015 року дебютував у складі національної збірної Німеччини, вийшовши на заміну на 61 хвилині замість Юліана Дракслера в товариському матчі проти збірної Франції (0:2)[14].
16 листопада 2018 року забив дебютний гол за Німеччину в матчі проти збірної Росії[15].
Наразі провів у формі головної команди країни 26 матчів, у яких відзначився 6 голами.
Статистика виступів
ред.Статистика клубних виступів
ред.Станом на 12 листопада 2022 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2013–14 | «Шальке 04» | БЛ | 1 | 0 | КН | - | - | ЛЧ | - | - | - | - | - | 1 | 0 |
2014–15 | БЛ | 13 | 3 | КН | - | - | ЛЧ | 1 | 1 | - | - | - | 14 | 4 | |
2015–16 | БЛ | 33 | 8 | КН | 2 | 0 | ЛЄ | 7 | 1 | - | - | - | 42 | 9 | |
Усього за «Шальке 04» | 47 | 11 | 2 | 0 | 8 | 2 | - | - | 57 | 13 | |||||
2016–17 | «Манчестер Сіті» | ПЛ | 26 | 5 | КА КЛ | 5 2 | 2 0 | ЛЧ | 4 | 2 | - | - | - | 37 | 9 |
2017–18 | ПЛ | 32 | 10 | КА КЛ | 3 5 | 1 3 | ЛЧ | 9 | 0 | - | - | - | 49 | 14 | |
2018–19 | ПЛ | 31 | 10 | КА КЛ | 4 3 | 2 0 | ЛЧ | 8 | 4 | СА | 1 | 0 | 47 | 16 | |
2019–20 | ПЛ | 1 | 0 | КА КЛ | - | - | ЛЧ | - | - | СА | 1 | 0 | 2 | 0 | |
Усього за «Манчестер Сіті» | 90 | 25 | 22 | 8 | 21 | 6 | 2 | 0 | 135 | 39 | |||||
2020–21 | «Баварія» | БЛ | 32 | 6 | КН | 1 | 1 | ЛЧ | 8 | 3 | СН СУ КЧС | 0 1 2 | 0 | 44 | 10 |
2021–22 | БЛ | 32 | 7 | КН | 2 | 1 | ЛЧ | 10 | 6 | СН | 1 | 0 | 45 | 14 | |
2022–23 | БЛ | 13 | 5 | КН | 1 | 0 | ЛЧ | 4 | 4 | СН | 1 | 1 | 19 | 10 | |
Усього за «Баварію» | 77 | 18 | 4 | 2 | 21 | 13 | 5 | 1 | 108 | 34 | |||||
Усього за кар'єру | 214 | 54 | 28 | 10 | 50 | 21 | 7 | 1 | 300 | 86 |
Статистика виступів за збірну
ред.Особисте життя
ред.Лерой — син колишнього сенегальського футболіста Сулеймана Сане і колишньої німецької художньої гімнастки, бронзової олімпійської призерки Регіни Вебер. Брати Лероя — Кім і Сіді — також навчались в системі «Шальке 04»[16].
Крім німецького має і французьке громадянство[17].
Титули і досягнення
ред.- Володар Кубка конфедерацій (1):
- Чемпіон Англії (2):
- Володар Кубка Ліги (3):
- Володар Суперкубка Англії (2):
- Володар Кубка Англії (1):
- Володар Суперкубка Німеччини (3):
- Переможець Суперкубка УЄФА (1):
- Переможець Клубного чемпіонату світу (1):
- Чемпіон Німеччини (3):
Примітки
ред.- ↑ а б schalke04.de: Leroy Sané [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] Spielerprofil.
- ↑ а б https://fcbayern.com/en/teams/professionals/leroy-sane
- ↑ Leroy Sane erhält Profivertrag ab der Saison 2015/2016. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 15 грудня 2015.
- ↑ Другу поразку у другому колі: 1:3. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 15 грудня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ football24.ua. Матч Манчестер Сіті - Ліверпуль - 5:0 : онлайн, анонс, статистика, склади - Англія 2017/18. Футбол 24. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ football24.ua. Матч Челсі - Манчестер Сіті - 0:1 : онлайн, анонс, статистика, склади - Англія 2017/18. Футбол 24. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ football24.ua. Сане став найшвидшим гравцем АПЛ за всю історію. Футбол 24. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ Leroy Sane’s pinpoint finish ends Liverpool’s unbeaten run to reignite title race. The Independent (англ.). 3 січня 2019. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ Brennan, Stuart (9 квітня 2020). Man City star Leroy Sane gives injury update. Manchester Evening News (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ Leroy Sane to leave Manchester City, says Pep Guardiola. Sky Sports (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ football24.ua. Сане провів перше тренування в Баварії. Футбол 24. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ FC Bayern - Schalke 04 8:0: Ein Rabona, zwei Blitzstarts und acht Tore. kicker (de-DE) . Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ DFB-Team mit neuen DFB-Heimtrikots gegen EM-Gastgeber. Архів оригіналу за 15 листопада 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
- ↑ International friendly: Germany 3 Russia 0 | Goal.com. www.goal.com. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ Zocher, Thomas (25 березня 2014). Schalke reward academy star Leroy Sane with two-year deal. SkySports.com. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2014.
- ↑ Fabian Kunze (11 листопада 2015). Senkrechtstarter Leroy Sané: Eine Chance in der deutschen Nationalmannschaft. EUROSPORT (нім.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2015.
Посилання
ред.- Лерой Зане на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Лерой Зане на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Лерой Зане на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |