Крушельницький Амвросій Васильович
Частина інформації в цій статті застаріла. |
| Амвросій Крушельницький | ||||
|---|---|---|---|---|
 о. Амвросій Крушельницький та його дружина Марія | ||||
| Народився | 7 січня 1841 с. Озеряни, нині Бучацький район | |||
| Помер | 7 січня 1902 (61 рік) с. Біла, нині Тернопільський район | |||
| Поховання | Біла | |||
| Громадянство |  Австрійська імперія → .svg){kind=small} Австро-Угорщина | |||
| Діяльність | громадський діяч, священик УГКЦ, хоровий диригент | |||
| Alma mater | Львівська духовна семінарія Святого Духа | |||
| Діти | Соломія Крушельницька, Крушельницька Ганна Амвросіївна, Крушельницька Емілія Амвросіївна і Крушельницький Антін Амвросійович | |||
|
| ||||
 Крушельницький Амвросій Васильович у Вікісховищі | ||||
о. Амвросій Васильович Крушельницький гербу Сас[1] (7 січня 1841, село Озеряни, нині Бучацький район Тернопільської області, Україна — 31 грудня 1902, Біла, тепер Тернопільський район) — український греко-католицький священник, громадський діяч, хоровий диригент. Батько Соломії, Ганни, Антона, Емілії, Осипи[2] Крушельницьких. Зять священника УГКЦ, письменника Григорія Савчинського.[3]
Життєпис
ред.Адам Бонецький стверджував, що Амвросій Лазаревич Крушельницький мав стриєчного брата Івана (1830—1902), греко-католицького пароха Старої Ягільниці.[4]
Закінчив Бучацьку гімназію при монастирі отців Василіян, Львівську духовну семінарію (1872 р.).
Служив парохом у селах Озерянах, Сороках, Білявинцях, Старих Петликівцях, Осівцях, Білій, де провадив хори, аматорські театри.
Грав на скрипці, фортепіано. На ювілейних концертах дириґував хором товариства «Руська бесіда» в Тернополі. Дружив з Іваном Франком, листувався з Михайлом Павликом, іншими прогресивними діячами культури та освіти. Через це мав неприхильне ставлення деяких тодішніх керівників УГКЦ.[5]
Знімок 17 квітня 2009 року
Сприяв інтелектуальному, музичному розвитку дітей. 1903 року на його могилі в селі Біла встановлено мистецький пам'ятник з білого мармуру,[6] який був привезений коштом доньки Соломії з Флоренції; епітафія:
Найлучшому мужеви, найлучшому батькови, честь єго розумови, єго серцю.[3]
Примітки
ред.- ↑ Кобилянський А., Комарницький С. Саси в українській культурі: З історії української шляхти // Універсум. — 2006. — № 5/8. — С. 64—66.
- ↑ Осипа Крушельницька (Бандрівська). Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 4 квітня 2022.
- ↑ а б Дем'янова І. Крушельницький Амвросій Васильович… — С. 254.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — S. 356.
- ↑ Крушельницькі / Українські родоводи // Галицька брама. — Львів. — 1995. — № 9 (груд.). — С. 8—9.
- ↑ 3. Могила батьків Соломиї Крушельницької. / 6. Окремі поховання відомих у регіоні людей. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
Джерела
ред.- Дем'янова І. Крушельницький Амвросій Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 254. — ISBN 966-528-199-2.
- Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — 280 с. — C. 245. — ISBN 978-966-457-087-6.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów, 1908. — Cz. 1. — T. XII. — S. 356. (пол.)
- Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae… [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] — S. 147. (лат.)
Посилання
ред.- Міщанське братство, частина 1 [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] (бл. 5:50).