Вікіпедія

Крижевці

місто в Хорватії

Крижевці (хорв. Križevci, нім. Kreutz, угор. Kőrös, лат. Crisium) — місто і громада в центральній Хорватії, адміністративно підпорядковується Копривницько-Крижевецькій жупанії.

Крижевці
Križevci
Крижевці з пташиного польоту
Крижевці з пташиного польоту
Крижевці з пташиного польоту
Основні дані
46°1′33″ пн. ш. 16°32′33″ сх. д. / 46.02583° пн. ш. 16.54250° сх. д. / 46.02583; 16.54250
Країна  Хорватія
Регіон Копривницько-Крижевецька жупанія
Район муніципалітет
Засновано 1193
Площа 263,72 км²
Населення 11 231 (2011)[1]
· густота 85 осіб/км²
Висота НРМ 140  м
Міста-побратими Nagyatádd
Телефонний код (385) 048
Часовий пояс UTC 1
GeoNames 3197228
OSM r8448030  ·R
Поштові індекси 48260
Міська влада
Мер міста Маріо Райн (ХСП)
Вебсайт www.krizevci.hr
Мапа
Мапа
Крижевці. Карта розташування: Хорватія
Крижевці
Крижевці
Крижевці (Хорватія)
CMNS: Крижевці у Вікісховищі

Історія

ред.

Є писемна згадка з 1193 р., як крижевецький жупан говорить про існування крижевецького форту Кріс (Cris). Поселення Крижевці вперше згадано 1209 р. Це було невеличке городище, що не володіло окремим статусом. Верхня частина поселення, пізніше названа Верхнє місто (Gornji grad) дістала привілей вільного королівського міста 1252 р. Окремо існувало Нижнє місто (Donji grad), яке набуло статусу вільного королівського міста лише в 1405 р. Крижевці стали місцем засідань законодавчого органу і майже повсякденним місцеперебуванням бана i жупана. З середини XIV ст. Крижевецька жупанія була найбільшою у Славонії. Особливої ваги Нижньому місту надавала парафіяльна церква (перша згадка з 1326 р.) Верхнє місто в 1439 р. спалили турки. 1552 року місто опинилося безпосередньо на лінії кордону, і в Крижевцях розмістилася військова залога переважно з німецьких воїнів. З 1560 р. Крижевці стають центром однойменного округу у складі Славонської військової границі, модернізується форт біля міста, а 1587 р. зводяться міські ворота з цегли, з 1606 р. покращується економічне і демографічне становище Крижевців, оновлюються дороги, пожвавлюється торгівля. Поступово обидва хорватські міста функціонально зрослися в одне поселення і 1661 р. почалося їхнє об'єднання, яке завершилося 1752 р. Заснована в 1777 р. греко-католицька єпархія обрала своїм місцеперебуванням з 1791 р. Францисканський монастир у Крижевцях. У другій половині XVIII ст. війська покинули Крижевці і вони знову стали центром відновленої з 1759 р. Крижевецької жупанії. Місто підупало внаслідок воєн з турками, але знову набуло ваги в 1871 р., коли повз Крижевці було прокладено залізничну колію з Будапешта до Рієки. Крижевці в 1886 р. перестають бути центром жупанії, коли Крижевецьку жупанію було об'єднано з Б'єловарською жупанією у спільну Б'єловарсько-Крижевецьку жупанію.

Населення

ред.

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 21 122 осіб[2], 1 з яких назвали рідною українську мову[3]. Населення самого міста становило 11 231 осіб.[2]

Динаміка чисельності населення громади[4]:

Динаміка чисельності населення міста[4]:

Населені пункти

ред.

Крім міста Крижевці, до громади також входять:

Відомі люди

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Центральне бюро статистики: Перепис населення, домогосподарств і квартир у 2011 році, 1. Населення за віком та статтю по населених пунктах [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.], dzs.hr (хор.)
  2. ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
  3. ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 18 травня 2021.
  4. ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крижевці&oldid=39490393