Кремлівська гора
55°44′56″ пн. ш. 37°36′45″ сх. д. / 55.74888889° пн. ш. 37.6125° сх. д.
| Кремлівська гора | |
 | |
| Країна |
 Росія |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Москва |
 | |
Кремлівська гора, Кремлівський пагорб, Боровицький мис, Боровицький пагорб (рос. Боровицкий холм) — пагорб у центрі Москви біля злиття Москви-ріки і річки Неглинної. Висота — до 145 м.
В околицях Боровицького пагорба археологами відкриті поселення бронзової доби[1].
У давнину пагорб виглядав не так, як зараз: мис (у гирлі Неглинки) був крутішим і значно вужчим. При освоєнні території відбувалося його вирівнювання і розширення верхнього майданчика[2][3]
На пагорбі, спочатку вкритому хвойним лісом, в XI столітті з'явилося поселення. Перша згадка Москви датується 1147 роком, але в ньому немає точного опису місця, на якому влаштувався Юрій Долгорукий. Але що датується 1156 роком Тверський літопис стверджує, що Юрій Долгорукий поставив тут перший Московський Кремль, який став ядром Москви. Князь Іван I Данилович Калита поставив на пагорбі Спасо-Преображенський монастир на бору[ru], в якому була влаштована перша великокнязівська усипальниця[4].
На початок ХХІ сторіччя на пагорбі знаходиться частина будівель сучасного Московського кремля, розташована Красна площа і прилегла до неї частина Китай-городу між вулицями Нікольська[ru] і Варварка[5]
У фолк-гісторі і езотериці зустрічається твердження, що в язичницькі часи Боровицький пагорб називався Відьминою горою, і на ньому знаходилося капище[6].
Примітки
ред.- ↑ Москва. Столица России. История и современность — Юлия Школьник — Google Книги. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 4 червня 2022.
- ↑ Информация с сайта ps.raisevent.ru. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 20 грудня 2009.
- ↑ (архивная копия)
- ↑ Воронов А. А. Спасо-Преображенский монастырь на бору // Монастыри Московского Кремля. — М. : Изд-во Правосл. Свято-Тихоновского гуманит. ун-та, 2009. — С. 160. — ISBN 978-5-7429-0350-5. (рос.)
- ↑ Москва: Энциклопедия / гл. ред. С. О. Шмидт; сост.: М. И. Андреев, В. М. Карев. — М. : Большая российская энциклопедия, 1997. — 976 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-277-3.
- ↑ «Аргументы и факты» online. От Кремля в Марьину рощу. Неизвестные истории об известных местах. Марина Мурзина. «Град треугольный». Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 12 вересня 2020.
Література
ред.- Беседина М. Б. Прогулки по допетровской Москве. — Олимп, 2009. — 320 с. — ISBN 978-5-271-23963-2..
- Лихачева Э. А. О семи холмах Москвы. — Наука, 1990. — 144 с. — 30 000 экз. — ISBN 5-02-003442-8.
- Боровицкий холм. — М.: Рубежи XXI, 2007. — 440 с. — ISBN 978-5-347-00021-0.
- Подольский Ю. Проклятые места планеты. — Белгород: Книжный клуб «Клуб семейного досуга», 2014. — 400 с. — 30 000 экз. — ISBN 978-966-14-7781-9.
- В. И. Федоров. Новое о древней топографии и первых каменных постройках Московского Кремля // Материалы и исследования. — М.: Искусство, 1973. — № 1. — С. 41–51.