Вікіпедія

Конвой SC 94

Конвой SC 94 (англ. Convoy SC 94) — 94-й атлантичний конвой серії SC у кількості 35 транспортних суден, що в супроводженні союзних кораблів ескортної групи C1 прямував від морських портів Північної Америки до Британських островів.

Конвой SC 94
Convoy SC 94
Битва за Атлантику
Німецький підводний човен U-210, що атакував конвой SC 94. Світлина з борту канадського есмінця «Ассінібойн». 6 серпня 1942
Німецький підводний човен U-210, що атакував конвой SC 94. Світлина з борту канадського есмінця «Ассінібойн». 6 серпня 1942
Німецький підводний човен U-210, що атакував конвой SC 94. Світлина з борту канадського есмінця «Ассінібойн». 6 серпня 1942
Дата: 31 липня-13 серпня 1942
Місце: Північна Атлантика
Результат: тактична перемога Крігсмаріне
Сторони
Союзники:
Велика Британія Велика Британія
Канада Канада 		Країни Осі:
Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
Велика Британія Д. Ф. Мойр† Третій Рейх Гец Баур
Третій Рейх Райнер Дірксен
Військові сили
16 кораблів ескорту
35 транспортних судна 		19 U-Boot
Втрати
11 суден затоплено (50 780 GRT), 1 есмінець та 1 корвет пошкоджено 2 U-Boot

Історія конвою

ред.

Конвой SC 94 у кількості 35 транспортних суден вийшов 31 липня з Сідні на східному узбережжі острова Кейп-Бретон у Новій Шотландії під охороною Середньоокеанської ескортної групи C1, яка складалася з канадського есмінця та п'яти британських і канадських корветів. 5 серпня U-593 повідомив про конвой і торпедував голландське вантажне судно «Спар». 6 серпня радар типу 286 есмінця «Ассінібойн» виявив U-210 у сильному тумані. Есмінець вийшов на контакт і двічі короткочасно бачив підводний човен, перш ніж втратив його в тумані. Підводний човен знову з'явився, пройшовши на відстані 45 м від носової частини есмінця і обидва кораблі відкрили вогонь. Дистанція була занадто близькою для 4,7-дюймових (119 мм) гармат «Ассінібойна», але його кулемети калібру .50 розстріляли палубу підводного човна і фальш-башту. Внаслідок вогневого зіткнення обидва кораблі зазнали певних пошкоджень, але німецька субмарина, втративши спроможність вести бій, спробувала піти на глибину. «Ассінібойн» зміг скористатися цим і протаранив U-210 за кормою башти під час занурення. Коли U-210 сплив, есмінець знову протаранив його, скинувши глибинні бомби, налаштовані на вибух на невеликій глибині, і ще раз влучив у човен 4,7-дюймовим снарядом, перш ніж субмарина остаточно пішла на дно.

З 7 серпня німецькі човни U-174, U-176, U-256, U-438, U-660 і U-705 посилили «вовчу зграю» «Штайнбрінк». До середини 8 серпня всі атаки U-597, U-605, U-607, U-660 і U-704 були невдалими або завершилися промахами. Тоді U-176 і U-379 атакували майже одночасно і потопили три і два судна відповідно. Зіткнувшись з першими за майже рік серйозними атаками на північноатлантичному маршруті, деякі члени екіпажів торгових суден запанікували. Три судна безпідставно зійшли з маршрута, а одне з них потопив U-176.

Ескорт був посилений польським есмінцем «Блискавиця» та британським есмінцем «Брук», які організували відсіч атакам противника: «Діантус» потопив U-379. Есмінці, завдяки оснащенню HF/DF, всю ніч забезпечували проведення контратак на ворожі човни, і їм вдалося утримати гітлерівські субмарини на відстані. Лише U-595 та U-607 здійснили спробу атакувати ескорт і транспорти конвою, але обидва промахнулися.

Ближче до ранку всі кораблі ескорту, окрім корвета «Прімроуз», відстали від конвою, даючи відсіч підводним човнам, але, на щастя для транспортних суден, конвой вийшов із небезпечної зони і незабаром контроль над ним узяв повітряний супровід 120-ї ескадрильї.

Протягом дня 9 серпня U-174, U-254, U-256 і U-704, а також вранці 10 числа U-597 провели останню атаку на конвой, але жодного влучення не зафіксовано. В середині дня повітряний ескорт тимчасово припинив своє патрулювання й повернувся на базу, а оскільки більша частина ескорту все ще проводила протичовнові дії в тильній смузі, U-438 і U-660 змогли швидко прорватися до беззахисних суден та потопити три і одне судно відповідно.

Кораблі та судна конвою SC 94[1]

ред.

Транспортні судна

ред.
Позначення
   Судна, що затонули внаслідок атаки ПЧ
   Судна, що були пошкоджені внаслідок атаки ПЧ
Назва Прапор Тоннаж (GRT) Прим.
Aghios Spyridon (1905)   Грецьке королівство 3 338
Anneberg (1902)   Велика Британія 2 537 8 серпня потоплено U-379
Bifrost (1923)   Швеція 4 949
Boston City (1920)   Велика Британія 2 870
Brisk (1923)   Норвегія 1 863
Cape Race (1930)   Велика Британія 3 804 10 серпня потоплено U-660
Castilian (1919)   Велика Британія 3 067
Condylis (1914)   Грецьке королівство 3 804 10 серпня потоплено U-660 і U-438
Daleby (1929)   Велика Британія 4 640
Drakepool (1924)   Велика Британія 4 838
Empire Antelope (1919)   Велика Британія 4 945
Empire Moonbeam (1941)   Велика Британія 6 849
Empire Reindeer (1919)   Велика Британія 6 259 10 серпня потоплено U-660
Empire Scout (1936)   Велика Британія 2 229 судно віце-командора конвою
Hagood (1919)   США 6 866
Illinoian (1918)   США 6 473
Inger Lise (1939)   Норвегія 1 582
Ingerfem (1912)   Норвегія 3 987
Kaimoku (1919)   США 6 367 8 серпня потоплено U-379
Kelso (1924)   Велика Британія 3 956 8 серпня потоплено U-176
Mars (1925)   Нідерланди 1 582
Melmore Head (1918)   Велика Британія 5 273
Mount Kassion (1918)   Грецьке королівство 5 273 8 серпня потоплено U-176
Mount Pelion (1917)   Грецьке королівство 5 655
Norelg (1920)   Норвегія 6 103
Oregon (1920)   Велика Британія 6 008 10 серпня потоплено U-660 і U-438
Osric (1919)   Швеція 1 418
Panos (1920)   Велика Британія 4 914
Penolver (1912)   Велика Британія 3 721
Radchurch (1910)   Велика Британія 3 701 9 серпня потоплено U-176
Spar (1924)   Нідерланди 3 616 5 серпня потоплено U-593
Trehata (1928)   Велика Британія 4 817 судно командора конвою; 8 серпня потоплено U-176
Tynemouth (1940)   Велика Британія 3 168
Veni (1901)   Норвегія 2 982
Willemsplein (1910)   Нідерланди 5 489

Кораблі ескорту

ред.
Назва Прапор Тип корабля Прим.
«Ассінібойн»   Військово-морські сили Канади есмінець типу «Рівер»[Прим. 1] 31 липня — 13 серпня
«Беттлфорд»   Військово-морські сили Канади корвет типу «Флавер» 31 липня — 13 серпня
«Блискавиця»   Військово-морські сили Польщі ескадрений міноносець типу «Грім» 8 — 13 серпня
«Брук»   Військово-морські сили Великої Британії лідер есмінців типу «Торнікрофт» 8 — 13 серпня
«Чилівак»   Військово-морські сили Канади корвет типу «Флавер» 31 липня — 13 серпня
«Діантус»   Військово-морські сили Великої Британії корвет типу «Флавер» 31 липня — 8 серпня[Прим. 2]
«Настуртіум»   Військово-морські сили Великої Британії корвет типу «Флавер» 31 липня — 13 серпня
«Оріліа»   Військово-морські сили Канади корвет типу «Флавер» 31 липня — 13 серпня
«Прімроуз»   Військово-морські сили Великої Британії корвет типу «Флавер» 31 липня — 13 серпня

Підводні човни, що брали участь в атаці на конвой

ред.
   ПЧ, що затонули внаслідок бойового зіткнення
Назва Тип Командир Результати атаки
Вовча зграя «Штайнбрінк»[2]
  U-71 типу VIIC оберлейтенант-цур-зее Гардо Родлер фон Ройтберг не здобув
  U-210 типу VIIC корветтен-капітан Рудольф Лемке† не здобув; 6 серпня потоплений південніше мису Фарвель глибинними бомбами, артилерією та тараном канадського есмінця «Ассінібойн»
  U-379 типу VIIC корветтен-капітан Пауль-Гуго Кеттнер† 8 серпня потопив Anneberg і Kaimoku; того ж дня потоплений південно-східніше мису Фарвель глибинними бомбами та тараном британського корвета «Діантус»
  U-454 типу VIIC капітан-лейтенант Буркгард Гаклендер не здобув
  U-593 типу VIIC капітан-лейтенант Герд Кельблінг 5 серпня потопив Spar
  U-597 типу VIIC корветтен-капітан Ебергард Бопст не здобув
  U-607 типу VIIC капітан-лейтенант Ернст Менгерзен не здобув
  U-704 типу VIIC капітан-лейтенант Горст Вільгельм Кесслер не здобув
Назва Тип Командир Результати атаки
Прибули додатково
  U-174 типу IXC фрегаттен-капітан Ульріх Тіло не здобув
  U-176 типу IXC корветтен-капітан Райнер Дірксен 8 серпня потопив Kelso, Mount Kassion і Trehata; 9 серпня — Radchurch
  U-254 типу VIIC капітан-лейтенант Ганс Гілардоне не здобув
  U-256 типу VIIC капітан-лейтенант Одо Леве не здобув
  U-438 типу VIIC капітан-лейтенант Рудольф Франціус 10 серпня потопив Condylis і Oregon
  U-595 типу VIIC капітан-лейтенант Юрген Квет-Фаслем не здобув
  U-605 типу VIIC капітан-лейтенант Герберт-Віктор Шюце не здобув
  U-660 типу VIIC капітан-лейтенант Гец Баур 10 серпня потопив Cape Race і Empire Reindeer та пошкодив Condylis і Oregon
  U-705 типу VIIC капітан-лейтенант Карл-Горст Горн не здобув

Див. також

ред.

Примітки

ред.
Виноски
  1. ↑ Британський лідер ескадрених міноносців типу «C»
  2. ↑ Залишив конвой через зазнані внаслідок зіткнення з німецьким ПЧ U-379 пошкодження
Джерела
  1. ↑ Convoy SC.94.
  2. ↑ SC-94

Посилання

ред.
  • SC-94. на uboat.net.(англ.)
  • Convoy SC.94(англ.)
  • CONVOY SC 94

Література

ред.
  • Blair, Clay (1996) Hitler's U-Boat War Vol I Cassell ISBN 0-304-35260-8
  • Hague, Arnold (2000). The Allied Convoy System 1939—1945. ISBN 1-86176-147-3.
  • Edwards, Bernard (1996). Dönitz and the Wolf Packs — The U-boats at War. Cassell Military Classics. ISBN 0-304-35203-9.
  • Roskill, S. W. (1957) [1954]. Butler, J. R. M (ed.). War at Sea. History of the Second World War United Kingdom Military Series. I (4th impr. ed.). London: HMSO. OCLC 881709135.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Конвой_SC_94&oldid=43386478