Килич-Арслан I (осм. قلج أرسلان — Kılıc Arslân, тур. Kılıç Arslan, повне ім'я — Дауд Килич Арслан ібн Сулейман-шах) (? — 1107) — сельджуцький султан Рума.

Килич-Арслан I
осман. قلج أرسلان
тур. Kılıç Arslan
Народився1079
Померчервень 1107 або 1107[1]
Хабур, Сирія
·утоплення
Діяльністьполітик
Посадасултан Румаd
Конфесіяіслам
РідСельджуки
БатькоСулейман ібн Кутулмиш
Брати, сестриQ21526466?
ДітиМалік-шах I і Масуд I
Карта хрестового походу 1101 року

Довго був у полоні в Персії. Втікши звідти, знову захопив батьківський престол і розширив свої володіння за рахунок грецьких. Коли хрестоносці стали проходити через Конійський султанат, перший їх натовп під проводом Петра Пустельника і Вальтера Голяка, Килич-Арслан розбив повністю (1097), але нічого не зміг зробити з військом Готфріда Бульйонського.

Нікея, в якій він мужньо захищався, була взята; потім християни розбили його у Дорілеї, в Пісідії і в Лікаонії. В Каппадокії Килич-Арслан знищив данське військо Свенока. У кровопролитній битві при Антіохії Килич-Арслан тримався мужньо, але в результаті перемогли християни. Тоді Килич-Арслан в 1101 знищив три новоприбулих християнських війська. З цього часу хрестоносці обрали для проходу в Палестину інший шлях, минаючи Конійський султанат. Кінець життя Килич-Арслан провів в боротьбі зі своїми бунтівними емірами і під час однієї з битв потонув. Франкські і візантійські історики, також як і Тассо, називають Килич-Арслана Соліманом.

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Приход франков. Восток-Запад: Великое противостояние(недоступная ссылка — история). — Глава из книги Маалуфа Амина «Крестовые походы глазами арабов». Столкновение франков с Кылыч-Арсланом.. Проверено 29 октября 2009. Архивировано из первоисточника 2 сентября 2010.
  • «История Дамаска» Ибн аль-Каланиси. Год 490.. Восток-Запад: Великое противостояние(недоступная ссылка — история). — Первое появление франков и захват ими Никеи.. Проверено 29 октября 2009.
  • Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)